Безбар’єрність: повага, рівність і можливості для кожного

Опубліковано: 2026-10-28

Враховуючи пропозиції та висновки Інституту української мови Національної академії наук України та інших наукових і освітніх установ й діючи в умовах воєнного стану, Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності».

Шановні колеги, запрошуємо вас ознайомитися з ключовими принципами безбар’єрного середовища. Ці принципи передбачають створення умов, за яких кожна людина має рівні можливості для праці, спілкування, навчання й участі в житті колективу. Безбар’єрне середовище — це не лише адаптація фізичного простору для людей з інвалідністю; насамперед, це відсутність дискримінації, а також приязне та шанобливе ставлення одне до одного.

Принцип недискримінації відповідає за використання мовних засобів, які безпосередньо захищають рівність усіх людей у мовному просторі, він також є складовою процесу усвідомлення впливу мови на формування суспільних уявлень, цінностей і моделей взаємодії між людьми.

  

  

Основні напрями безбар’єрності:

Безбар’єрність починається із кожного з нас: із готовності почути іншу людину та прагнення усувати перешкоди, які заважають їй повноцінно працювати й брати участь у житті колективу. Пропонуємо кожному замислитися, що ми можемо зробити в своїй щоденній роботі, аби наше робоче середовище було доступнішим, доброзичливішим і комфортнішим для всіх. Детальніше про складові безбар’єрності можна дізнатися в освітньому серіалі «Безбар’єрна грамотність» на Дія.Цифрова освіта.

 

Первинна профспілкова організація УкрНДІЛГА