Вплив початкової густоти на ріст лісових культур дуба звичайного – результати досліджень науковців УкрНДІЛГА

Опубліковано: 2026-10-12

Оптимізація початкової густоти (залежно від схеми розміщення садивних або посівних місць) є одним із важливих питань штучного відтворення дубових насаджень. Саме від неї залежать площа живлення окремих рослин, інтенсивність конкуренції за світло, воду та поживні речовини, а також подальший ріст і розвиток створених лісових культур. Дослідження цього питання в дубових лісах, зокрема на стаціонарних об’єктах, мають особливу наукову цінність і практичне значення, оскільки дають змогу простежити закономірності росту, розвитку та формування насаджень упродовж тривалого часу.

На відміну від короткострокових спостережень, дослідження на стаціонарних об’єктах дають можливість оцінити як початкову реакцію дуба звичайного (Quercus robur L.) на застосовані лісогосподарські заходи, так і довготривалий вплив початкової густоти, схем розміщення садивних/посівних місць, інших прийомів технології створення лісових культур, типу лісорослинних умов (типу лісу) та інших чинників на насадження в цілому. Отримані дані дозволять виявляти стійкі тенденції, об’єктивно порівняти різні варіанти досліду й сформувати науково обґрунтовані висновки щодо особливостей росту та розвитку штучних дубових насаджень. 

Вплив початкової густоти на ріст 11-річних культур дуба, створених сіянцями із закритою кореневою системою (ЗКС), досліджували науковці ДП «Харківська ЛНДС» і відділу лісовідновлення та захисного лісорозведення УкрНДІЛГА. Дослідження проведено на стаціонарному багатоваріантному дослідному об’єкті, створеному восени 2015 року на свіжому зрубі після суцільної санітарної рубки в Дергачівському лісництві ДП «Харківська ЛНДС» (південно-східна частина Лівобережного Лісостепу України) в умовах свіжої кленово-липової діброви.

Дослід охоплював вісім варіантів розміщення садивних місць: ширина міжрядь становила 3,0, 4,0, 6,0 і 8,0 м, а крок у ряду – 1,0 і 1,5 м, відповідно початкова густота культур варіювала від 833 до 3333 шт.·га^-1. Культури на всіх варіантах створено за часткового обробітку ґрунту (прокладання плужних борозен плугом ПКЛ-70 в агрегатуванні з трактором МТЗ.82)) вручну (під мотобур). Сіянці дуба були вирощені в контейнерах із агроволокна (об’ємом ≈ 1400 см³) на теплично-розсадницькому відділенні Південного лісництва ДП «Харківська ЛНДС». Агротехнічні догляди (механізовані в міжряддях і ручні в рядах) проводили впродовж перших п’яти років вирощування культур. У віці 9 років в культурах було проведено освітлення.

Результати проведених науковцями обмірів досліджуваних культур свідчать, що найбільші середні значення висоти та діаметра встановлено у варіанті зі схемами розміщення садивних місць 4,0 × 1,0 м і 6,0 × 1,0 м та початковою густотою 2500 і 1667 шт.·га^-1 – 4,4 і 4,2 м та 4,7 і 4,5 см відповідно. Найменші показники росту культур відмічено у варіанті зі схемами розміщення садивних місць 8,0 × 1,0 м і 8,0 × 1,5 м та початковою густотою 1250 і 833 шт.·га^-1: середня висота становила відповідно 3,8 і 3,7 м, а діаметр – 3,7 і 3,5 см. Таким чином, різниця між варіантами з найбільшими і найменшими середніми значеннями висоти й діаметра становить відповідно 19 і 34 %. Також слід відмітити, що досліджувані культури характеризувалися доволі високою збережуваністю дуба – 84–92 % залежно від варіанту.

Проведення обмірів науковцями на окремих варіантах дослідного об’єкту

За результатами проведених досліджень схеми розміщення садивних місць 4,0 × 1,0 м і 6,0 × 1,0 м та початковою густотою 2500 і 1667 шт.·га^-1 визначено як найперспективніші серед випробуваних для створення лісових культур дуба сіянцями із ЗКС на свіжих зрубах в умовах свіжої кленово-липової діброви. Отримані дані доцільно використати для вдосконалення технологій створення лісових культур дуба звичайного в регіоні та обґрунтування диференційованих підходів до визначення їх початкової густоти. Водночас під час впровадження результатів дослідження в лісокультурне виробництво необхідно також враховувати тип лісорослинних умов (тип лісу), категорію лісокультурної площі та особливості рельєфу конкретної ділянки. Важливим залишається також своєчасне проведення рубок догляду для регулювання конкуренції та формування стійких штучних дубових насаджень.

Стаціонарні об’єкти слугують важливою довготривалою експериментальною базою для перевірки та корегування практичних рекомендацій зі штучного лісовідновлення й лісорозведення. Проведені дослідження є черговим внеском у наукове обґрунтування ефективних технологій штучного відтворення дубових лісів для подальшого вдосконалення чинної нормативної бази зі створення лісових культур, зокрема садивним матеріалом із закритою кореневою системою.

ДП «Харківська ЛНДС»,

відділ лісовідновлення та захисного лісорозведення УкрНДІЛГА