Особливості проведення групово-поступових рубок у стиглих соснових деревостанах Східного Полісся
Опубліковано: 2026-02-25
Одним із пріоритетних напрямів багаторічних наукових досліджень УкрНДІЛГА є розроблення методичних рекомендацій та впровадження лісогосподарських заходів, основаних на принципах наближеного до природи лісівництва. Науковці ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» у співпраці з філією «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України» успішно завершили 10-ти річний цикл досліджень щодо проведення групово-поступових рубок у стиглих соснових деревостанах Східного Полісся.
У 2015 році в Батуринському лісництві Ніжинського надлісництва було закладено дослід в стиглому сосняку свіжого дубово-соснового субору, а здійснення рубки запроєктовано за три прийоми. Для дослідження успішності лісовідновлення в сосняку формували «вікна» відновлення різного розміру – діаметром 0,5, 0,7, 1,0, 1,5 середньої висоти деревостану. Вдовж межі кожного «вікна» також закладали смугу лісовідновлення шириною вдвічі менше його діаметра. У перший прийом в рубку призначали всі дерева, які росли в межах майбутнього «вікна». У лісовідновній смузі вилучали сухостійні, фаутні, ослаблені дерева всіх порід, а також дерева берези, осики, дуба та сосни з розлогими кронами, знижуючи повноту до 0,4–0,5 (за принципами рівномірно-поступової рубки). У наступний прийом «вікна» розширювали на половину від їхнього початкового розміру. Усього на ділянці площею близько 7 га було сформовано 22 «вікна» різного діаметру відповідно до середньої висоти деревостану. У «вікнах» було проведено заходи сприяння природному поновленню шляхом розпушування ґрунту культиватором або прокладання борозен плугом. Упродовж наступних 5 років після першого прийому групово-поступової рубки інтенсивністю 10 % від запасу та заходів сприяння природному поновленню в сформованих «вікнах» відбувався інтенсивний процес природного лісовідновлення. Густота підросту сосни становила 16–57 тис. шт./га самосіву – 1,5–13. На ділянках переважав 5-річний підріст, що з’явився в перший рік після першого прийому групово-поступової рубки. Кількість підросту сосни молодшого віку була значно меншою. Поновлення поповнювалося 1–2-річним самосівом сосни і з часом формувалася різновікова структура молодняка. Ця різновіковість збільшувалася також за рахунок більш старшого підросту сосни (9–15 років), який залишили з попереднього (піднаметового) поновлення. Також з’являлися екземпляри дуба звичайного насіннєвого та порослевого походження, берези повислої, осики, верби козячої. Найкращими для природного поновлення сосни виявилися «вікна» діаметром 1,0 та 1,5 середньої висоти деревостану. Зі збільшенням розміру «вікон» підвищується освітленість і збільшується кількість природного поновлення дуба звичайного (0,1–0,2 тис. шт./га) і м’яколистяних порід (0,4–6,1 тис. шт./га). Вони дещо пригнічують підріст і самосів сосни, який потребує відповідного догляду. В результаті перед призначенням другого прийому групово-поступової рубки у «вікнах» сформувалися соснові молодняки з домішкою м’яколистяних порід зімкнутістю 0,8–1,0.
Після проведення в 2021 році другого прийому групово-поступової рубки інтенсивністю 38–63 % від запасу збереженість підросту у «вікнах» становила 93 %. Зі збільшенням розміру «вікон» (на 0,5 від їхнього початкового діаметра) поліпшуються умови для відновлення сосни, проте збільшується обсяг відпаду (до 13 %) у залишеній частині материнського деревостану, особливо після буревіїв. Упродовж трьох років після проведення другого прийому рубки та заходів сприяння природному поновленню з’явилося від 7 до 16 тис. шт./га підросту та понад 2 тис. шт./га самосіву сосни звичайної (задовільна та добра успішність поновлення). У місцях розширення «вікон» також відновлювалася береза, дуб, осика та складалися сприятливі умови для формування деревостанів мішаного складу природного походження, що відповідає вимогам наближеного до природи лісівництва. Утворений молодняк має східчасту зімкнутість намету: в центральній частині «вікна» ростуть найвищі дерева сосни, що відновилися після першого прийому групово-поступової рубки, далі по периферії – дерева меншої висоти, що відновилися після другого прийому рубки.
На початку 2026 року науковцями ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» і фахівцями Ніжинського надлісництва проведено чергове обстеження соснового деревостану. За результатами встановлено, що на ділянці після проведення двох прийомів групово-поступової рубки упродовж 2015–2025 рр. відбулося успішне відновлення сосни звичайної та інших порід, достатнє для призначення кінцевого прийому рубки. Важливою умовою під час його проведення є забезпечення збереження накопиченого підросту та самосіву сосни та дуба. Ділянка групово-поступової рубки межує із сосновими молодняками, які не є джерелом обнасінення. Для забезпечення інспермації ділянки насінням сосни після кінцевого прийому рубки вирішено залишити насіннєві дерева сосни звичайної. Їх відмічали фарбою та відбирали ті, що ростуть подалі від існуючих «вікон» відновлення та густих груп і куртин підросту сосни. На місцях без підросту сосни або його знищення під час лісозаготівельних робіт рекомендовано провести мінералізацію ґрунту плугом ПЛ 75-15 із прокладанням борозен. У разі недостатнього відновлення навесні наступного року провести підсівання насіння або підсаджування сіянців сосни.
Проведення рубки головного користування групово-поступовим способом вимагає додаткових трудових і фінансових ресурсів порівняно з суцільнолісосічною; однак після її завершення формується природний різновіковий молодняк мішаного складу, який відповідає господарюванню на засадах наближеного до природи лісівництва.
доктор с.-г. наук, с. н. с. Жежкун А. М.,
кандидат с.-г. наук, ст. досл. Порохняч І. В.
