Чеські інноваційні технології посилюють лісовпорядкування та моніторинг лісів в Україні

Опубліковано: 2025-12-16

10 грудня у Львові відбулася міжнародна конференція «Посилення спроможності моніторингу лісів України для досягнення відповідності вимогам ЄС: досвід чесько-українського співробітництва». Цей захід став підсумковим етапом реалізації масштабного проєкту міжнародної технічної допомоги, що надається чеським урядом для лісової галузі України. Метою співпраці була розбудова технологічного підґрунтя для моніторингу лісів, що є критично важливим для України в контексті сталого управління лісовими ресурсами, збереження біорізноманіття, запобігання зміні клімату, а також щодо євроінтеграційних процесів, цифрової трансформації та повоєнного відновлення.

У конференції взяли участь понад 50 учасників, серед яких – чеські експерти з питань застосування в лісовому господарстві передових геоінформаційних технологій і засобів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), цифровізації та створення лісових інформаційних систем; представники державних органів лісового господарства та природоохоронних організацій України, а також лісовпорядники, науковці й освітяни, експерти міжнародних організацій FAO та FSC.

Проєкт «Зміцнення можливостей моніторингу лісів в Україні для гармонізації зі стандартами ЄС» реалізується за фінансової підтримки Чеської агенції розвитку (CzechAid) із квітня 2024 по березень 2026 року й об’єднує провідних фахівців обох держав із питань інформаційного забезпечення лісової галузі. Ключовими партнерами з чеської сторони є Національний лісовий інститут Чехії (NLI) та Інститут дослідження лісових екосистем (IFER, Czech Republic), а з української – Держлісагентство, ВО «Укрдержліспроект» УкрНДІЛГА та НУБіП України.

Відкрив конференцію заступник Голови Держлісагентства Валентин Бачурний. Він звернув увагу присутніх на те, що уряд України затвердив низку важливих документів щодо лісів, зокрема – Державну стратегію управління лісами України до 2035 року, котра передбачає необхідність удосконалення системи інформаційного забезпечення лісового господарства відповідно до вимог сталого лісоуправління, й підкреслив, що гармонізація українського лісового законодавства та практик з європейськими нормами є вкрай важливою для розвитку лісової галузі нашої країни. Валентин Миколайович також подякував чеському народу за підтримку та висловив сподівання на подальше зміцнення чесько-української співпраці в лісовому секторі.

Його думку підтримав Андрій Левкович, Почесний консул Чеської Республіки, зазначивши, що Чехія залишається надійним другом України, надаючи не лише фінансову підтримку для захисту та розвитку України, а й ділячись унікальними технологіями для лісової галузі, що, в свою чергу, підтримує сталий розвиток, допомагає зберігати та відновлювати природні ресурси, а також сприяє покращенню стану довкілля в Україні.

Володимир Корда, директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА, привітав учасників конференції й зазначив, що «співпраця з Чеською Республікою демонструє, наскільки ефективним може бути міжнародний обмін досвідом у сфері моніторингу та оцінки стану лісів. Достовірні дані, сучасні інструменти спостереження, а також прозоре управління ресурсами є фундаментом успішної природоохоронної політики. Міжнародне партнерство й обмін технологіями значно підсилюють існуючі можливості, адже якісна система моніторингу неможлива без сучасного технічного забезпечення й залучення компетентних фахівців. Тож конференція є важливою платформою для формування практичних рішень, що впливатимуть на розвиток лісового сектору та природоохоронної політики в Україні».

Марек Млчоушек, директор філії Фридек-Містек NLI та керівник чесько-українського проєкту в своєму вступному слові акцентував увагу присутніх на тому, що метою співпраці є не лише технічна й технологічна підтримка, а насамперед створення спільного інтелектуального простору для обміну новітніми знаннями та досвідом, де українські й чеські фахівці працюють як єдина команда з удосконалення системи моніторингу лісів України.

Ігор Витвицький, заступник начальника управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства України, проінформував учасників конференції про потреби розвитку вітчизняного моніторингу лісів в контексті євроінтеграційних процесів. Він зазначив, що актуальність чесько-українського проєкту з модернізації системи моніторингу обумовлена безпрецедентними викликами, з якими зіткнулося лісове господарство України – функціонуванням лісового сектору в умовах руйнівних наслідків російської військової агресії та нагальної необхідності інтеграції до Європейського Союзу. Значні площі лісів України зазнали впливу військових дій – майже 3 мільйони гектарів. Водночас євроінтеграційний курс вимагає імплементації низки нормативних актів, зокрема Європейського зеленого курсу, Лісової стратегії ЄС до 2030 року, Регламенту LULUCF щодо обліку парникових газів.

Окремий наголос було зроблено на підготовці до імплементації Регламенту ЄС щодо продукції, яка не спричиняє знеліснення (EUDR). Цей Регламент вимагає точних геолокаційних даних про походження деревини, а виконання його вимог неможливе без достовірних та об’єктивних даних моніторингу лісів. Більше того, відсутність сучасної системи моніторингу створює ризики для експортного потенціалу країни та гальмує інтеграційні процеси. Внаслідок російської військової агресії особливо гостро постала проблема проведення Національної інвентаризації лісів (НІЛ), оскільки через бойові дії та замінування територій доступ до лісових масивів суттєво обмежений. В таких умовах ефективним рішенням є впровадження інноваційних методів моніторингу, які поєднують наземні та дистанційні методи спостережень за лісами.

Одним із головних практичних результатів чесько-українського проєкту стала цифровізація процесів збору даних під час лісовпорядкування за допомогою мобільного програмно-вимірювального комплексу – польової ГІС Field-Map.

Петр Блажек, представник Інституту дослідження лісових екосистем (IFER, Czech Republic), один із розробників Field-Map, розповів про багатофункціональність цієї технології та її широкі можливості для вирішення завдань, пов’язаних зі збором польових даних, картуванням лісових насаджень, контролем якості даних та обробкою й звітністю за формами, визначеними користувачем.

Гнучкість технології Field-Map дозволяє користувачам самостійно формувати структуру бази даних відповідно до їх потреб із урахуванням національних вимог до складу інформації, що збирається. Наявність постійного геопозиціонування та повнофункціональна ГІС у польовому комп’ютері, до якого інтегровано електронні вимірювальні прилади, дає можливість проводити дендрометричні вимірювання та визначення відстаней, висот і азимутів для картографування лісових ділянок, а також безпосередньо в лісі формувати таксаційну базу даних, пов’язану з картою лісонасаджень. Технологія дозволяє мінімізувати камеральні роботи та видавати вихідну лісовпорядну документацію майже відразу після завершення польових робіт на об’єкті лісовпорядкування (в лісництві), тоді як за традиційних методів лісовпорядкування камеральні роботи потребують значно більше часу.

Мобільна ГІС Field-Map застосовується майже в 40 країнах світу для вирішення різнопланових задач, пов’язаних із лісовим господарством та охороною природи. Ця технологія, наприклад, вже багато років використовується для проведення НІЛ у 9 країнах (8 європейських і в одній африканській), а в Південній Америці 3 країни також розпочинають використання цієї технології для НІЛ. Окрім цього, технологія Field-Map використовується для моніторингу запасів вуглецю в лісах, картування ландшафтів і землекористування, обліку лісогосподарських заходів, моніторингу біорізноманіття та оселищ, відстеження руху деревини та контролю її потоків, 3D-картування структури лісів, навчання студентів і аспірантів тощо.

Віктор Мельниченко, генеральний директор ВО «Укрдержліспроект», презентував учасникам наради програмний модуль «UKRTAX» мобільної ГІС Field-Map і висвітлив досвід його запровадження у вітчизняному лісовпорядкуванні. Цей модуль поєднує гнучке середовище ГІС із високоточним вимірювальним обладнанням (лазерні далекоміри, електронні компаси, GNSS-приймачі); він дозволяє створювати лісові карти та формувати лісотаксаційні бази даних безпосередньо в лісі. Впровадження «UKRTAX» забезпечує перехід до нової виробничої схеми лісовпорядкування на основі використання польових комп’ютерів і створює умови для цифровізації виробничих процесів безпосередньо під час польових робіт. Модуль «UKRTAX» дозволяє вводити таксаційну характеристику виділів до бази даних і проводити картографування в польових умовах; підтримує роботу з лісотаксаційними довідниками та автоматично підлаштовує лісотаксаційні форми (макети) до категорій земель; дозволяє планувати маршрути в лісі та візуалізує протаксовані виділи на електронній карті; підтримує GNSS-навігацію та просторове узгодження меж лісових ділянок із земельним кадастром; забезпечує формування лісовпорядних відомостей та експорт даних в електронні таблиці або інші програми через обмінний XML-формат. Модуль також дозволяє виконувати автоматичну перевірку якості даних під час їх введення в лісі, використовувати контекстну інформацію (аерофотознімки, попередні лісовпорядні дані й карти тощо), а також синхронізувати дані проєктів у комп’ютерах польових працівників із центральною лісовпорядною базою даних.

За сприяння чесько-українського проєкту до ВО «Укрдержліспроект» передано 100 ліцензій на програмний модуль «UKRTAX» і 15 польових комплектів обладнання для роботи з ним. Протягом 2024–2025 років проведено виробниче тестування модулю «UKRTAX» на площі понад 80 тис. гектарів. Формування лісовпорядної бази даних безпосередньо під час проведення польових робіт дозволяє значно скоротити час на камеральну обробку даних і мінімізувати помилки при їх введенні.

Паралельно з модернізацією польового збору лісовпорядних даних за допомогою модулю «UKRTAX», окрему увагу на конференції було приділено питанням централізованого зберігання й оброблення лісовпорядної інформації.

Для забезпечення ефективного управління величезними масивами лісовпорядної інформації (близько 3,5 млн таксаційних виділів загальною площею 10,4 млн га) в рамках проєкту розпочато створення консолідованого сховища лісовпорядних даних. Олег Радченко, провідний інженер УкрНДІЛГА, презентував учасникам конференції концепцію консолідованого сховища лісовпорядних даних, яке може наповнюватися різними постачальниками даних, зокрема й «UKRTAX». Розроблена система базується на використанні серверних рішень MS SQL і передбачає централізоване накопичення інформації з можливістю відслідковування змін. Це означає, що будь-яке редагування таксаційних показників фіксується системою, що забезпечує прозорість та контрольованість бази даних і можливість проведення її аудиту.

Створення консолідованого сховища лісовпорядних даних має на меті зменшення витрат часу на здійснення масових операцій; забезпечення стійкості об’єктів збереження даних до змін їх структури; підтримання працездатності системи за постійного зростання обсягів лісовпорядних даних, а також систематизацію можливостей їх публікування. Обмін даними між польовими базами даних і центральним сховищем реалізовано через ETL-процеси та XML-формати, що гарантує стійкість системи до змін структури даних. Для управління консолідованим сховищем лісовпорядних даних передбачається розроблення інтерфейсу для користувача та інтерфейсу ведення нормативно-довідкових матеріалів, запровадження формату обміну даними за стандартами Директиви 2007/2/EC (INSPIRE), а також створення набору вітрин даних для зовнішніх користувачів.

Ян Вробел, ГІС-спеціаліст із NLI, розповів про створення спеціального плагіна для геоінформаційної системи QGIS, який напряму підключається до бази даних «UKRTAX» та надає можливість автоматично генерувати лісові карти (лісовпорядні планшети) стандартного масштабу 1:10000 із використанням українських умовних позначень, передбачених лісовпорядною інструкцією. Рішення із застосування плагіна реалізоване для безоплатної відкритої геоінформаційної системи QGIS, що надає можливість видавати лісовпорядні картографічні матеріали без додаткових видатків на оплату ліцензій за користування ГІС.

Ігор Букша, завідувач відділу інвентаризації лісів, моніторингу, сертифікації та лісовпорядкування УкрНДІЛГА й координатор проєкту, розповів про внесок чесько-українського партнерства в розвиток наукового потенціалу України у сфері лісового моніторингу. Він звернув увагу на особливості реалізації чеського підходу до співпраці в галузі моніторингу лісів, який вирізняється чіткою орієнтацією на результат, фокусуванням на трансфері знань і технологій, навчанні й тренуванні українських спеціалістів, експертною підтримкою в режимі 24/7, нарощуванням технічної спроможності для польових та офісних робіт з моніторингу й гнучким урахуванням потреб українських реципієнтів. За сприяння чесько-українського проєкту до УкрНДІЛГА було передано польове обладнання для моніторингу лісів, а також програмне забезпечення та комп’ютерна техніка, що значно посилило технічну спроможність Інституту в проведенні наукових досліджень із питань моніторингу лісів. Окрім цього, завдяки участі в проєкті українські науковці мають можливість отримати доступ до новітніх знань і технологій з моніторингу та вибірково-статистичної інвентаризації лісів, а також до передових рішень щодо формування лісовпорядних баз даних. В рамках спільної діяльності за чесько-українським проєктом налагоджена ефективна взаємодія між спеціалістами ВО «Укрдержліспроект» і науковцями УкрНДІЛГА в питаннях побудови консолідованого сховища лісовпорядних даних, застосування мобільної ГІС Field-Map, а також щодо розроблення методів обробки даних НІЛ, які мають неповне просторове та часове охоплення об’єкту інвентаризації. Залучення чеського досвіду обробки даних НІЛ дозволяє уникнути багатьох проблем, пов’язаних із аналізом даних, і розробити ефективні рішення для підготовки національної та міжнародної звітності за результатами НІЛ.

На конференції також розглядалися проблеми впровадження НІЛ в Україні. Через військові дії та замінування значних площ проведення першого циклу інвентаризації (2021–2025 роки) зіштовхнулося з серйозними труднощами. Андрій Шамрай, начальник центру НІЛ ВО «Укрдержліспроект» повідомив, що за загальної розрахункової кількості лісових інвентаризаційних ділянок в Україні (понад 21,7 тис. ділянок) із урахуванням безпеки доступними під час першого циклу НІЛ є 15,2 тис. ділянок. За 2021–2025 роки фактично було обстежено 7,2 тис. ділянок (47,4 % від загальної кількості доступних ділянок). У таких умовах критичного значення набувають методи дистанційного зондування Землі. За підтримки експертів із ДЗЗ Національного лісового інституту (NLI) Чехії Петра Лукеша та Філіпа Гаєка було розроблено методику інтеграції наземних даних із супутниковими знімками Sentinel і PlanetScope.

Це дало змогу вдосконалити методологію дистанційного моніторингу, розроблену для компенсації відсутності доступу до частини лісів. Спільні дослідження чеських та українських спеціалістів дозволили суттєво підвищити точність оцінок запасів деревини. Якщо використання лише оптичних і радарних даних (Sentinel-1/2) дозволяло отримувати коефіцієнт детермінації (R²) для моделей запасу деревини на рівні 0,47 із відносною похибкою 30 %, то інтеграція глобальних моделей висоти намету лісу (Canopy Height Model), зокрема моделі Pauls et al. (2025), дозволила підняти точність моделювання до 0,64, знизивши відносну похибку до 9 %. Такий підхід дозволяє генерувати суцільні карти лісівничо-таксаційних показників (висота, діаметр, вік, запас) з високою роздільною здатністю (10–20 м) для всієї території України (включно з тимчасово недоступними територіями), що є критично важливим для стратегічного планування та міжнародної звітності. Для верифікації даних ДЗЗ у чесько-українському проєкті активно використовується методика візуальної інтерпретації інвентаризаційних пробних площ за допомогою інструментів OpenForis Collect Earth, що відповідає практикам ФАО.

Важливим компонентом чесько-української співпраці є освітня складова, яка передбачає навчання майбутніх спеціалістів у напрямі використання засобів ДЗЗ для моніторингу лісів. Професор Віктор Миронюк розповів учасникам конференції, що для забезпечення сталості результатів проєкту на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіПУ) створено сучасну лабораторію дистанційного моніторингу лісів. Аудиторію обладнано потужними графічними станціями, робочими місцями з двома моніторами та спеціалізованим програмним забезпеченням. Навчальні курси для бакалаврів і магістрів, такі як «Інвентаризація та моніторинг лісів» і «Дистанційний моніторинг», було оновлено з урахуванням нових технологічних рішень, зокрема роботи з інструментами Collect Earth і методиками дешифрування аерокосмічних знімків. Це дозволить готувати фахівців, здатних працювати з великими масивами геопросторових даних із сучасними системами ДЗЗ.

Учасники конференції під час обговорень і дискусій висловили глибоку вдячність чеській стороні за надану підтримку й наголосили, що реалізація чесько-українського проєкту створила надійний фундамент для цифрової трансформації лісової галузі України, який є необхідною умовою для її повоєнного відновлення та інтеграції до європейського простору.

Проведений захід засвідчив, що попри вплив російської військової агресії, лісова галузь України продовжує розвиватися, впроваджуючи передові цифрові технології. Створення єдиної інформаційної інфраструктури, перехід до мультиджерельної системи інвентаризації та підготовка нового покоління фахівців є фундаментом для посилення моніторингу лісів, який забезпечує стале лісоуправління. Міжнародна підтримка цього процесу відіграє вирішальну роль, дозволяючи Україні не лише відновлювати втрачене, але й будувати сучасну систему моніторингу, яка є сумісною з європейською. Учасники конференції погодилися, що достовірні дані про ліси є основою екологічної безпеки та економічної прозорості, а інтеграція передових ГІС технологій і ДЗЗ – безальтернативним шляхом для отримання об’єктивної інформації про лісовий фонд країни.

Програма конференції та презентації доступні за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1DUOoVipS_30WoEJs_YGj2eykZJcIjcTt

Відділ інвентаризації лісів, моніторингу,

сертифікації та лісовпорядкування УкрНДІЛГА