Вирощування цінних інтродуцентів на Сумщині

Опубліковано: 2025-11-17

Підвищення продуктивності лісів, раціональне використання лісових ресурсів, отримання товарної деревини і збагачення біологічного різноманіття є ключовими завданнями лісової галузі України. Значну роль в підвищенні продуктивності лісів відіграють швидкорослі деревні види, зокрема й інтродуковані. Узагальнення багаторічних стаціонарних досліджень Краснотростянецького відділення УкрНДІЛГА з питань інтродукції на північному сході Лівобережного Лісостепу доводить, що в лісових насадженнях Сумщини є інтродуковані деревні види, які можна віднести до лісотвірних. Насамперед, це модрини сибірська та європейська, сосни Веймутова, Банкса, чорна австрійська, ясен зелений, дуб червоний (бореальний), бук лісовий (або європейський) та інші. Найбільш поширеними та вивченими є сосново-модринові, дубово-букові лісові культури, насадження сосни Веймутової з ялиною, модриною та сосною звичайною, а також культури сосни чорної австрійської з сосною звичайною. Восени науковцями відділення було проведено обстеження цих насаджень у Нескучанському та Тростянецькому лісництвах Тростянецького надлісництва.

Сосново-модринові культури 2011 року створення в Тростянецькому лісництві мають склад насадження 8Сз1Бп1Мдє, схема змішування – рядами, розміщення – 3 × 0,7 м. В лісорослинних умовах свіжого сугруду модрина значно переважає сосну звичайну за висотою. На даний час насадження потребує проведення рубок догляду в зв’язку з великою густотою.

Сосново-модринові культури (Тростянецьке лісництво)

У Нескучанському лісництві було обстежено чотири об’єкти за участі інтродукованих видів деревних рослин.

Дубово-букові культури було створено садінням 1-річних сіянців бука та посівом жолудів при порядному змішуванні порід із розміщенням 2,0 × 0,7 м. У віці 56 років деревостани бука і дуба мають такі середні показники: висота бука – 26,5 м, висота дуба – 24,9 м; діаметр бука – 28,5 см, діаметр дуба – 25,1 см. Запас деревостану – 694 м³/га, в т.ч. бука 334 м³/га.

Культури сосни Веймутової з ялиною, модриною та сосною звичайною було створено на схилі північної експозиції, вік насадження – 120 років. Запас стовбурової деревини у насадженні – 520 м³/га. У насадженні в зв’язку з відпадом дерев утворилися галявини, які ще не встигли зарости іншими видами. Це є свідченням необхідності проведення рубок у таких насадженнях у віці 80–100 років.

Культури сосни чорної австрійської з сосною звичайною було створено садінням сіянців з розміщенням садивних місць 1,4 × 1,4 м. У віці 116 років сосна чорна та сосна звичайна мають середні показники: висота – 23,1 м і 24,6 м, діаметр – 41,5 см і 35,5 см відповідно. Запас деревостану – 494 м³/га, в т. ч. сосни чорної 350 м³/га. Як і на попередньому об’єкті, в деревостані утворилися великі галявини, що також свідчить про необхідність проведення відповідних рубок.

Культури ялини, модрини, сосни звичайної і берези на схилі північної експозиції було створено в 1902 році (розміщення садивних місць 1,4 х 1,4 м). Насадження виконує рекреаційні функції. В культурах найкраще збереглася сосна звичайна. Ялина випала зі складу насадження у верхній частині схилу внаслідок недостатньої кількості вологи, а в нижній частині схилу біля водойми росте у вигляді куртин до 10 дерев у кожній і має гарний санітарний стан. Модрина в більшості випала зі складу насадження й наразі представлена невеликою кількістю дерев.

  

Дубово-букові культури та культури сосни Веймутової з ялиною, модриною та сосною звичайною (Нескучанське лісництво)

   

Культури сосни чорної австрійської з сосною звичайною та культури ялини, модрини, сосни звичайної й берези (Нескучанське лісництво)

Понад 100-річний науковий супровід ведення лісового господарства в лісах Тростянеччини показав, що швидкорослі інтродуковані види (модрина, бук, сосна Веймутова) є перспективними на північному сході України та можуть бути рекомендовані для відтворення пошкоджених і знищених внаслідок бойових дій лісових масивів у регіоні. Сосна чорна австрійська хоч і не є швидкорослою, проте довговічна та вважається одним із видів сосен, що найбільше адаптуються до антропогенних факторів і зміни клімату, тож насадження за її участі будуть доцільними на сухих й еродованих схилах.

 

Краснотростянецьке відділення УкрНДІЛГА