Зрідження плантацій – ефективний захід стимулювання плодоношення дуба звичайного в умовах Правобережного Лісостепу
Опубліковано: 2025-11-10
Одним із ключових завдань сучасного лісогосподарського виробництва є підвищення продуктивності та стійкості лісових насаджень, що неможливо без якісної насіннєво-селекційної бази. На Вінниччині перші роботи з відбору плюсових дерев ду
ба звичайного та закладання клонових лісонасінних плантацій (КНП) було розпочато на початку 1960-х років під керівництвом професора Василя Білоуса, який з 1962–1982 рр. працював старшим науковим співробітником Вінницької лісової науково-дослідної станції й займався проблемою інтрогресивної гібридизації з метою створення плантацій для отримання гібридних жолудів дуба. Пізніше, всередині 1970-х років, було сформовано регіональні селекційні центри, які згодом використовували як науково-дослідну базу. Науковці станції забезпечували координацію робіт щодо відбору «плюсових дерев», розроблення вдосконалених методів щеплення, створення та подальшої атестації плантацій. За наукового супроводу селекційні комплекси було створено у Вінницькій (колишній Вінницький лісгосп), Хмельницькій (в минулому – Старокостянтинівський лісгосп) і Тернопільській (раніше – Чортківський лісгосп) областях.
Понад 50-річний досвід створення та вирощування клонових лісонасінних плантацій та проведених селекційних досліджень показав, що цей напрям насінництва потребує значних капіталовкладень і проведення відповідних господарських заходів. При створенні КНП важливе значення має густота та розміщення щеплених дерев на ділянці. В умовах Вінниччини, з метою застосування механізації для догляду за ґрунтом, найбільш раціональним розміщенням щеп є 5×5 м або 6×6 м. Зазвичай, таке розміщення дерев забезпечує достатньо простору для крон до 20–25 років. У старшому віці необхідно проводити зріджування плантацій до розміщення 8×8 м, або 10×10 метрів, а інколи й до 20×20 м. Проте, значне зрідження може призвести до зменшення обсягів заготівлі лісового насіння з одиниці площі.
За наукового супроводу співробітників ДП «Вінницька ЛНДС», яка є одним із наукових підрозділів УкрНДІЛГА з вивчення, відбору та розмноження цінних генотипів дуба звичайного в Подільському регіоні, створено низку селекційних об’єктів. Більшість клонів на плантаціях знаходиться в доброму стані. Середній вік дерев нині становить близько 45 років, що відповідає періоду активного плодоношення дуба.
Клонові плантації, створені наприкінці 1970-х років, тривалий час використовували як джерело селекційно-поліпшеного насіння та як об’єкти наукових досліджень, де проводиться оцінювання інтенсивності цвітіння, формування зав’язей, плодоношення, життєздатності клонів та їх морфологічних характеристик. Більша частина ділянок і сьогодні продовжує виконувати функцію насіннєвого забезпечення, хоча деякі частини плантацій потребують проведення реконструкції або ж оновлення. Поряд із позитивними результатами існують і певні проблеми: частина дерев старшого віку на плантаціях втрачає біологічну стійкість; спостерігається ослаблення їх ростових процесів; відбувається зниження інтенсивності плодоношення. Восени 2017 року на плантаціях, створених у 1977–1978 роках, було проведено заходи щодо стимулювання плодоношення шляхом вирубування окремих рядів. Для досліджень було обрано 3 ділянки площею по 5,0 га. На першій ділянці заходи з видалення дерев не проводили (контроль). На двох інших ділянках було зрубано по одному й по два ряди. Таким чином, за початкової ширини міжрядь 10 м, на другій і третій ділянках вона збільшилася відповідно до 20 і 30 м.
Вирубування рядів дерев дуба звичайного на клоновій плантації 1977–1978 років створення станом на осінь 2017-го року (Турбівське лісництво, ДП «Вінницька ЛНДС»)
Впродовж наступних років науковці станції проводили дослідження щодо оцінювання репродуктивних процесів на клонових плантаціях. Зокрема, вже за два роки на ділянці із високою інтенсивністю зрідження спостерігалися тенденції щодо більш рясного цвітіння, утворення зав’язей і плодоношення. Тривалі дослідження довели, що середня насіннєва продуктивність дерев може зрости втричі на зріджених ділянках у порівнянні із незрідженими.
Ділянка клонової лісонасінної плантації 1977–1978 років створення без зрідження та із середньою інтенсивністю зрідження станом на осінь 2025-го року
Станом на осінь 2025-го року на ділянці без зрідження налічувалося 386 дерев (84 % від початкової кількості); на ділянці з середнім ступенем зрідження – 181 дерево (39 %); на ділянці із інтенсивним зрідженням – 109 дерев (24 %). На всіх ділянках переважали проміжні та ранні фенологічні форми. Під час польових робіт для кожного дерева було визначено інтенсивність плодоношення за 5-бальною шкалою. За результатами проведених досліджень встановлено, що найвища насіннєва продуктивність була на ділянці з високою інтенсивністю зрідження. Якщо на ділянці без зрідження середній бал плодоношення становив 0,7, то на ділянці з інтенсивним зрідженням – 2,6 балу. Найвищою насіннєвою продуктивністю характеризувалися клони проміжної, пізньої проміжної та ранньої проміжної фенологічних форм. Дерева пізньої фенологічної форми відрізнялися найнижчим рівнем плодоношення. За результатами проведених тривалих (понад 15 років) досліджень за репродуктивними процесами проведено відбір кращих клонів, які в майбутньому будуть використані для створення лісонасінних плантацій підвищеного генетичного рівня.
Застосування вдосконалених підходів щодо створення та вирощування лісонасіних плантацій сприяє формуванню стійкої генетико-селекційної базу дуба в Україні. Результатом таких досліджень стане підвищення насіннєвої продуктивності плантацій дуба звичайного, що в свою чергу надасть можливість забезпечити підприємства селекційно покращеним насіннєвим матеріалом у достатній кількості.
ДП «Вінницька ЛНДС»
