Відбулася II міжнародна наукова конференція «Пріоритетні напрямки дослідження голонасінних у сучасних умовах»

Опубліковано: 2025-11-07

Наприкінці жовтня Відділенням загальної біології Національної академії наук України (НАН України), Радою ботанічних садів та дендропарків України, державним дендропарком «Олександрія» НАН України, а також Національним ботанічним садом (інститутом) імені О. Чуботару (республіка Молдова) та Білоцерківським національним аграрним університетом було проведено II міжнародну наукову онлайн-конференцію «Пріоритетні напрямки дослідження Голонасінних у сучасних умовах», присвячену пам’яті доктора біологічних наук С.І. Галкіна. Захід відбувся в державному дендропарку «Олександрія» (м. Біла Церква, Київська обл.)

Колекція голонасінних рослин дендропарку займає одне з провідних місць серед подібних колекцій у ботанічних установах Лісостепу та Полісся України. Ініціатором створення наукової колекційно-експозиційної ділянки хвойних рослин був Сергій Іванович Галкін, який очолював Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України з 2003 по 2018 рр.

  

Конференція зібрала фахівців із різних країн, в її роботі взяли безпосередню участь 23 науковці. Директорка дендропарку «Олександрія» Наталія Бойко проінформувала присутніх про подання 65 публікацій науковців з установ України, Польщі, Литви, Болгарії та Молдови й нагадала підсумки I міжнародної наукової конференції, яка відбулася п’ять років тому, в 2020 році. Учасників конференції також вітали Алла Фіялко – завідувачка кафедри СПГ(Білоцерківський національний аграрний університет) та Iон Рошка – директор Національного ботанічного саду (Інституту) імені Олександра Чуботару (Республіка Молдова).

Ольга Похильченко (Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України) під час огляду колективної монографії «Досвід утримання колекцій голонасінних рослин в Україні: напрацювання, складнощі, перспективи» відмітила, що робота буде корисною для співробітників ботанічних садів і дендропарків й дозволить усім зацікавленим краще зрозуміти призначення різноманітних колекцій живих рослин. Окрім представлення складу колекцій голонасінних у різних установах України, в монографії висвітлено принципи й правила управління колекціями живих рослин згідно з вимогами міжнародної спільноти.

Доповідь Валентини Бабарики, присвячена складу колекції голонасінних рослин у колекції дендрофлори Криворудського дендропарку, заснованого у 1962 році в селі Крива Руда Семенівського району Полтавської області, була захопливою й інформаційно насиченою.

Наталія Дойко доповіла на тему «Колекція голонасінних у Державному дендрологічному парку «Олександрія» НАН України. Етапи створення та сучасний стан», в якій відмітила, що понад 230 років парк, площа якого становить більше 400 га, зберігає свою початкову структуру. Видовий склад дерев, кущів і трав'янистих багаторічників включає 2240 таксонів, а деякі хвойні екземпляри з колекції мають вік понад 200 років.

Про поширеність і шкодочинність модринової чохликової молі (Coleophora laricella (Hübner, 1817) та регуляцію її чисельності в насадженнях дендропарку «Олександрія» доповідала Ніна Драган. Зазначено, що причиною виникнення осередку шкідника могло бути розташування дерев на першій надзаплавній річковій терасі. Рекомендовано у випадку дефоліації крон понад 10–15% у модринових насадженнях застосовувати відповідні пестициди. Цікаву доповідь щодо складу та сучасного стану колекції роду Larix L., проблем збереження в дендропарку «Олександрія» презентував Ігор Мордатенко.

У другій доповіді Ніни Драган «Сосна звичайна як тест-система в екологічних дослідженнях» було розглянуто різні види морфозів сосни звичайної чорнобильського та сучасного періодів.

Тематика конференції стосувалася різних напрямів досліджень у галузі лісового та садово-паркового господарства, зокрема: історичних аспектів інтродукції та сучасних колекцій голонасінних у ботанічних садах і дендропарках; проблем їх збереження в умовах викликів сьогодення; ролі голонасінних у лісовому господарстві та перспектив використання у ландшафтному дизайні, освітній і еколого-просвітницькій діяльності.

Науковці УкрНДІЛГА та дослідної мережі Інституту представили результати своїх досліджень, які стосувалися Pseudotsuga menziesii в ботанічному саду «Поділля» Вінницького національного аграрного університету (Плотнікова О. М., Лось С. А., Нейко І. С., Познякова С. І.), результатів випробування рослин роду Pinus L. в умовах дендрологічного парку ім. Б.Ф. Остапенка, м. Харків (Терещенко Л. І., Лось С. А, Григорьєва В. Г.), особливостей росту та розвитку модрини гібридної в лісових культурах на Харківщині (Григорьєва В. Г., Лось С. А., Плотнікова О. М.).

За матеріалами конференції згодом буде опубліковано тези доповідей, статті та створено електронну версію матеріалів.

 

Відділ селекції, генетики та біотехнології