Науковці УкрНДІЛГА продовжують дослідження на стаціонарних дослідних об’єктах, закладених у попередні роки

Опубліковано: 2025-10-21

У кінці вересня – на початку жовтня науковцями відділів лісовідновлення та захисного лісорозведення, а також лісівництва та економіки лісового господарства проведено обстеження та здійснено чергові обліки в природних і штучних дубових молодняках, сформованих після проведення лісовідновних рубок різними способами, на стаціонарному багатоваріантному дослідному об’єкті (ДП «Харківська ЛНДС», Дергачівське лісництво, квартал 215).

Дослід закладено в 2009 році під керівництвом професора Ткача В. П. з метою опрацювання способів і технологій переформування ослаблених порослевих дубових деревостанів, виключених із режиму головного користування, з орієнтуванням на їх насіннєве природне та штучне відновлення в умовах свіжої кленово-липової діброви шляхом проведення лісовідновних рубок. Рубки було проведено рівномірно-поступовим, групово-поступовим і смугово-поступовим способами в поєднанні з рубками догляду.

Дослід складається із 6 варіантів (кожен – по 1 га). Рубку рівномірно-поступовим і групово-поступовим способами заплановано провести за два прийоми, а смугово-поступовим способом – за чотири прийоми шляхом вирубування смуг завширшки 25 м (по 0,25 га). На варіанті, де рубку було проведено групово-поступовим способом, сформовано чотири «вікна» відновлення – два вікна площею близько 250 м² і по одному «вікну» – площею 500 і 750 м². Також на варіанті проведено розрідження смуг завширшки до 10 м навколо «вікон» відновлення.

Три варіанти, на яких лісовідновну рубку проведено смугово-поступовим способом, орієнтовано на штучне лісовідновлення (створення лісових культур садінням сіянців із закритою та відкритою кореневою системою, а також висіванням жолудів), а один варіант – на природне відновлення лісу. Для цього проведено комплекс заходів зі сприяння природному відновленню дуба (видалення підліску, залишення «насінників», прокладання борозен тощо).

Деревостан, в якому проведено лісовідновну рубку, був мішаного складу та характеризувався складною будовою. Окрім дерев головних видів – дуба звичайного та ясена звичайного, які характеризувалися найбільшими діаметрами, в складі деревостану також були липа серцелиста та клен гостролистий, значно молодші за віком і з меншими діаметрами. Дуб і ясен мали порослеве походження, а липа та клен – природне насіннєве. Таксаційні показники материнського деревостану: склад – 6Дз2Яз1Клг1Лпд; вік дерев дуба та ясена становив 85–100 років, а липи й клена – 50–60 років; середні висота й діаметр дуба сягали 23,7 м і 32,0 см відповідно; відносна повнота насадження – 0,8; запас – 350 м³·га^-1.

За результатами проведених обмірів встановлено, що після проведення лісовідновних рубок рівномірно-поступовим групово-поступовим і смугово-поступовим способами в комплексі із заходами сприяння природному відновленню, сформувалися оптимальні природні дубові молодняки, які характеризуються значним біологічним різноманіттям і переважанням у складі дуба. Слід відмітити, що склад сформованих 10- та 16-річних молодняків відповідає складу корінного деревостану – 6–8Дз1–3Клг1Яз, Лпд, Клп (залежно від варіанту).

   

Загальний вигляд природних дубових молодняків віком 16 (ліворуч) і 10 (праворуч) років, які сформувалися після проведення лісовідновної рубки смугово-поступовим способом у комплексі із заходами сприяння природному відновленню

Серед дослідних варіантів, орієнтованих на штучне лісовідновлення, після першого (вік культур – 16 років) і другого (10 років) прийомів рубок показники росту (висота та діаметр) культур, створених різними методами та видами садивного матеріалу (сіянцями із відкритою та закритою кореневою системою, а також висіванням жолудів) є майже однаковими. Проте, слід відмітити, що 4-річні культури дуба, створені сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними в контейнерах з агроволокна об’ємом 1400 см³ і в пінополістирольних контейнерах із об’ємом комірки 530 см³, як порівняти з культурами, створеними сіянцями з відкритою кореневою системою, характеризуються більшими висотою (на 36 і 11 % відповідно), приростом у висоту (на 37 і 16 %) та діаметром на рівні кореневої шийки (на 43 і 27 %).

  

Проведення обмірів 4-річних культур дуба звичайного, створених сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними в контейнерах із агроволокна об’ємом 1400 см³ (ліворуч) та в пінополістирольних контейнерах із об’ємом комірки 530 см³ (праворуч)

   

Проведення обмірів 16-річних культур дуба звичайного, створених сіянцями із відкритою (ліворуч) та закритою (праворуч) кореневою системою

У подальшому на варіантах, орієнтованих на штучне лісовідновлення, буде продовжено рубку шляхом суцільного вирубування деревостану в останній  залишеній смузі. Планується, що її буде завершено орієнтовно через 10–12 років і на місці ослабленого порослевого дубового деревостану сформується умовно різновікове насадження штучного походження, наближене до корінного типу лісу.

Проведені дослідження є складовою науково-дослідних робіт за бюджетними темами «Удосконалити систему заготівлі деревини з урахуванням ведення лісового господарства в умовах воєнних дій» (№ держреєстрації 0125U001779) та «Розробити систему лісокультурних заходів щодо лісовідновлення та лісорозведення, зокрема з використанням різних видів садивного матеріалу (з урахуванням воєнного впливу)» (№ держреєстрації 0125U001775), замовником яких є Держлісагентство України.

Слід зазначити, що на цьому стаціонарному багатоваріантному дослідному об’єкті вже було проведено велику кількість наукових досліджень, зокрема щодо опрацювання способів і технологій переформування ослаблених порослевих дубових деревостанів, виключених із режиму головного користування, з орієнтуванням на їх та штучне відновлення; здійснення рубок догляду механізованим способом у сформованих природних молодняках; впливу року плодоношення дуба на успішність природного відновлення дубових молодняків; успішності штучного лісовідновлення дубових молодняків різними методами та видами садивного матеріалу тощо (1, 2, 3, 4, 5).

Отримані результати враховано в розроблених науковцями УкрНДІЛГА документах, що регламентують проведення лісовідновних рубок у лісах, виключених із режиму головного користування, та сприяють удосконаленню технології вирощування лісових культур сіянцями із закритою кореневою системою.

 

Зав. відділу лісовідновлення та захисного лісорозведення,

канд. с.-г. наук, ст. досл. Румянцев М.Г.

С. н. с. відділу лісівництва та економіки лісового господарства,

канд. с.-г. наук, ст. досл. Кобець О.В.

Зав. відділу лісівництва та економіки лісового господарства,

канд. с.-г. наук, ст. досл. Мусієнко С.І.