Шишкоподібна горіхотворка – маловідомий шкідник жолудів дуба

Опубліковано: 2025-10-14

Англійська назва шкідника шишкоподібної горіхотворки (Artichoke Gall Wasp) дослівно перекладається як «Артишокова галова оса», оскільки форма гала нагадує артишок, а сама комаха належить до ряду Перетинчастокрилих, як і всі оси. Наукова назва – Andricus foecundatrix (Hartig, 1840) (стара назва – Andricus fecundator). Ця комаха поширена в дубових лісах Центральної, Західної та Північної Європи. В Україні є відомості стосовно її наявності в Дніпропетровській, Полтавській, Чернігівській областях і в Криму, останнім часом – у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Київській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій і Черкаській областях. У 2025 році шишкоподібну горіхотворку науковцями УкрНДІЛГА було вперше виявлено також в міських насадженнях м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області («Сквер Героїв» і «Сквер Пам’яті») на деревах дубів звичайного (Quercus robur L.) та скельного (Q. petraea Matt.), хоча в попередні роки під час огляду у цих скверах її не виявляли.

Шишкоподібна горіхотворка має складний життєвий цикл, в якому чергуються роздільностатеве покоління (складається як із самців, так і з самок) та партеногенетичне покоління (всі самки, які народжують потомство без парування). Як свідчать літературні джерела, роздільностатеве покоління розвивається на сережках дуба в маленьких тонкостінних галах із загостреним кінчиком завдовжки до 2 мм, вкритих густим блідим опушенням і оточених пиляками. Гали спочатку зелені (квітень), а в міру дозрівання (травень) жовтіють, і з них виходять імаго – самці та самки. Після льоту й парування в червні самки відкладають по одному яйцю в сплячу вегетативну бруньку дуба.

Шишкоподібний гал A. foecundatrix дійсно нагадує плоди артишока чи хмеля (24.07.2025, м. Кам’янець-Подільський)

Личинки, з яких виходять партеногенетичні самки, розвиваються в галах іншого типу: великих (до 3 см завдовжки), які нагадують суцвіття артишоку або жіночі суцвіття хмелю. На молодих галах пучки довгих волосків стирчать із центру «артишоку». Волоски прикріплені до твердішої (склерифікованої) внутрішньої камери гала. Всередині гала розташовується тверда товстостінна капсула, в якій знаходиться личинка. Шишкоподібні гали утворюються на початку або в другій половині літа (залежно від регіону й температурних умов). Спочатку гали зеленуватого кольору, потім поступово стають коричневими й згодом капсули з личинками випадають із них на землю. Личинка зимує в капсулі у лісовій підстилці; протягом зими заляльковується. Навесні з капсул вилітають партеногенетичні самки – імаго, які відкладають яйця в чоловічі суцвіття дуба, та з яких зрештою розвиватиметься роздільностатеве покоління. Водночас деякі личинки залишаються в діапаузі у лісовій підстилці ще на рік або два, як це характерне для інших комах, що розвиваються на плодах рослин із нерегулярним плодоношенням.

Всередині волохатого шишкоподібного гала знаходиться недорозвинений жолудь із личинкою горіхотворки

Попри те, що шишкоподібна горіхотворка давно відома як вид, її біологічні особливості вивчено недостатньо, а деякі дані з різних регіонів є суперечливими та викликають питання. Так, наприклад, незрозуміло, чи дійсно заплідненні яйця самки відкладають у вегетативні сплячі бруньки. Адже при мікроскопічному аналізі шишкоподібних галів, зібраних у липні поточного року в м. Кам’янець-Подільський, виявлено, що так званий внутрішній гал (тверда капсула навколо личинки оси) насправді є недорозвиненим жолудем, тобто жолудь є як середовищем перебування, так і джерелом їжі для личинки. Припускаємо, що запліднена самка горіхотворки відкладає яйце не у вегетативну, а в генеративну бруньку або в щойно сформований жолудь. А власне шишкоподібний гал із довгими волосоподібними відростками утворюється із плюски під дією хімічних речовин, які виділяє ця горіхотворка.

  

Недорозвинений жолудь із личинкою горіхотворки всередині

На третю декаду липня жолуді з личинками Andricus foecundatrix мали розміри 6–7 мм завдовжки та 4–5 мм завширшки. Довжина личинок сягала 4–5 мм, причому кожна з личинок займала майже весь об’єм свого жолудя. Личинки малорухливі, мають С-подібну форму й дещо нагадують личинок довгоносиків. У міру розвитку шишкоподібного гала він зі світло-зеленого перетворюється на коричневий і поступово розкривається. Починаючі з серпня, навіть після легкого дотику до верхівки гала, жолудь із личинкою виштовхується та падає на землю. У середині вересня більшість «порожніх» галів (із яких недорозвинені жолуді з личинками випали в підстилку) лежать під кронами дубів, однак частина їх залишається на дереві. Тому кількість пошкоджених личинками жолудів (виходячи з кількості «порожніх» галів) порахувати складно.

Будова гала A. foecundatrix. Волосоподібні відростки утворилися з плюски під дією хімічних речовин горіхотворки; всередині знаходиться недорозвинений жолудь із личинкою горіхотворки (фото Fine Feather Press)

На відміну від літературних даних, у Кам’янці-Подільському горіхотвірка віддає перевагу дубу скельному, а дуб звичайний заселяє менш інтенсивно. Так 15.09.2025 під кронами на 1 квадратний метр у межах проєкції крони дуба скельного в середньому виявляли 15 порожніх галів, а дуба звичайного – лише до трьох. Тож, зважаючи на важливість одержання достатньої кількості жолудів для відновлення дубових насаджень, слід звернути особливу увагу на досі маловивчений вид – шишкоподібну горіхотворку, продовжувати дослідження для розроблення в подальшому заходів захисту врожаю жолудів.

 

Ірина Соколова,

канд. с.-г. наук, с.н.с. відділу

ентомології, фітопатології та фізіології