27 серпня — Всесвітній день озер

Опубліковано: 2025-08-27

Всесвітній день озер, започаткований ООН у 2025 році, має на меті зосередити увагу світової спільноти на проблемах, пов’язаних із надмірною експлуатацією озерних екосистем та їх забрудненням добривами, хімічними речовинами і твердими відходами. Озера є одними з найважливіших природних ресурсів на нашій планеті, адже вони зберігають майже 90% усієї поверхневої прісної води. Накопичуючи воду з опадів і річок, природні та штучні озера відіграють ключову роль у гідрологічних циклах, сприяють регулюванню клімату й забезпечують можливості для відпочинку та розвитку економіки.

В Україні нараховується близько 20 тисяч озер, які мають різне походження й розташовані в різних природних зонах. До найвідоміших із них належать: найбільше за площею природне прісне озеро лиманного типу Ялпуг (Одеська область); найглибше озеро карстового походження Світязь (Шацький національний природний парк, Волинська область); Синевир — найбільше в Українських Карпатах озеро загатного походження; Бребенескул — найвисокогірніша водойма Карпат; найзахідніше з українських придунайських озер — Кагул (Одеська область), а також солоні озера Криму (Сасик-Сиваш та інші).

Ялпуг — площа озера майже 149 км², довжина — близько 39 км, ширина — до 7 км (Одеська область)

Світязь – найглибше прісноводне озеро та найбільше з понад тридцяти водойм у НПП «Шацькі озера» (Волинська область)

Синевир – найбільше в Україні гірське озеро

Бребенескул – «Сине око Карпат», навіть у найспекотніші дні температура води в озері не підіймається вище 9⁰С

Кагул — прісноводне заплавне озеро в степовій зоні України (Одеська область)

Солоне озеро Сасик-Сиваш (Кримський півострів)

Найбільша кількість озер в Україні зосереджена у заплавах великих річок — Дніпра, Дністра, Південного Буга, Прип’яті, Десни, Сіверського Донця. Ці заплави з численними озерами, старицями, болотами, луками та лісами відіграють важливу роль у регулюванні водного та вуглецевого балансу. Дощова вода, що просочується через трави, мохи та свіжий опад, містить вищі концентрації природного розчиненого органічного вуглецю (DOC) та має насичений колір. Потемніння й плями на воді зменшують проникнення світла, змінюючи теплову структуру водойм. Завдяки тепловій інерції вода поступово нагрівається влітку, а потім повільно віддає тепло взимку, зменшуючи річні та сезонні коливання температури та пом’якшуючи клімат прилеглих територій. Лісові масиви навколо водойм покращують пористість ґрунту та стабілізують схили, що сприяє більш стабільному й надійному постачанню чистої води  для населення, сільськогосподарських і виробничих потреб. Озера також відіграють ключову роль у збереженні локального біорізноманіття, підтримуючи цілісність водних екосистем і зв’язок між ними та слугуючи домівкою для багатьох видів рослин і тварин.

Озеро Святе, що живиться артезіанськими джерелами (Мале Полісся, Хмельницька область)

Плани управління річковими басейнами, затверджені Кабінетом Міністрів України наприкінці 2024 року, дозволять Україні виконати свої євроінтеграційні зобов’язання та гармонізувати водну політику країни із Водною рамковою директивою ЄС.

 

Пресслужба УкрНДІЛГА

Посилання на фото 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8