Чинники всихання зелених насаджень Харкова

Опубліковано: 2025-08-25

Вуличні, паркові та лісопаркові насадження відіграють значну роль у покращенні якості міського повітря, вони регулюють мікроклімат, мають декоративне значення. Водночас самі дерева в цих насадженнях ослаблені під впливом несприятливих природних і антропогенних чинників. У розташованому поблизу державного кордону Харкові, окрім характерних чинників ослаблення дерев (підвищення температури; обмеження росту коріння асфальтом й залишками будівельних матеріалів; нестача мікроелементів; шкідливі викиди транспортних засобів, комунальних і промислових об’єктів; засоленість ґрунтів від реагентів; некваліфіковане кронування тощо) накладаються також і додаткові – знищення та механічні пошкодження від ракет, БПЛА, вибухонебезпечних речовин; зсув, ущільнення та ерозія ґрунту; надмірне звукове навантаження тощо.

Клени, липи, в’язи та гіркокаштани є найпоширенішими видами в зелених зонах Харкова. Вплив підвищених температур, дефіциту вологості та забруднювачів повітря зазвичай проявляється у вигляді опіків листя (крайових некрозів). Ослаблені дерева також більш схильні до заселення шкідниками. Так, дерева роду Клен (Acer) в урбоценозах Харкова представлені шістьма видами, зокрема кленами гостролистим (A. platanoides L.), польовим (A. campestre L.), татарським (A. tataricum L.), явором (A. pseudoplatanus L.), цукристим (A. saccharinum L.) й американським або ясенолистим (A. negundo L.). Листям кленів у зелених насадженнях живляться понад 30 видів двох класів безхребетних (Arachnida та Insecta), які роблять отвори, міни, уколи, погризи та гали. Серед хвороб переважає ураження збудником Rhytisma acerinum (Pers.) Fr., який викликає чорну плямистість листя. Також відмічається інтенсивне в’янення (вертицильоз) кленів у лісових і декоративних насадженнях, спричинене грибом Verticillium dahliae.

   

Крайове всихання та чорна плямистість листя клена гостролистого

Серед лип у лісових насадженнях, лісосмугах, садах і парках найбільш поширені два види – липа серцелиста або дрібнолиста Tilia cordata Mill. та липа широколиста Tilia platyphyllos Scop. Липи біля вулиць із інтенсивним рухом транспорту найбільшою мірою потерпають від крайових некрозів, а на затінених ділянках лісопарків – від галоутворювачів (липового повстяного кліща Eriophyes leiosoma Nal, липового галового кліща Eriophyes tiliae Nal) та липового мінера (Phyllonorycter issikii (Kumata)), причому перший чинник, на відміну від останніх, може спричинити навіть загибель дерев.

      

Крайове всихання та пошкодження листя липовим мінером і липовим повстяним кліщем

   

Пошкодження листя липовим галовим кліщем

В’язи (Ulmus L.) здебільшого представлені трьома видами – U. glabra Huds. (в’яз гірський, голий, або шорсткий), U. laevis Pall. (в’яз гладенький) та U. pumila L. (низький, або дрібнолистий). У Харкові переважає U. pumila, який значною мірою пошкоджується збудниками голландської хвороби в’язів (Ophiostoma ulmi та O. novo-ulmi). Збудника переносять короїди під час додаткового живлення, а потім заселяють ослаблені дерева. За нашими дослідженнями серед цих короїдів переважає струменистий заболонник (Scolytus multistriatus Marsham, 1802).

Пошкодження збудником голландської хвороби в’язів

Дерева гіркокаштана звичайного (Aesculus hippocastanum L) у Харкові вже майже 20 років пошкоджує інвазійний вид ‑ каштановий мінер (Cameraria ohridella Deschka & Dimic), який має декілька поколінь на рік і протягом усього вегетаційного періоду живиться листям гіркокаштана. Унаслідок цього дерева вже влітку втрачають свою декоративність, а восени часто цвітуть повторно, що відбивається на їхній підготовці до зими та підвищує ризик вимерзання. Є відомості також про перенесення цим шкідником збудників бактеріозу дерев.

      

Пошкодження листя каштана бактеріозом, каштановим мінером та імаго каштанового мінера

   

Алея каштанів, пошкоджених масово каштановим мінером, та повторне цвітіння дерев

Цьогоріч особливо помітні наслідки діяльності карантинного шкідника – ясеневої смарагдової вузькотілої златки Аgrilus planipennis Fairm., поселення якої вперше зафіксовано на Харківщині ще в 2021 році. Цей вид заселяє живі, дещо ослаблені дерева, що швидко призводить до їхнього всихання. Так, за останні роки зафіксовано суцільне всихання ясенів звичайного та зеленого (Fraxinus excelsior L. і F. pennsylvanica Marshall). Златка спочатку заселяє верхівки та скелетні гілки крони ясенів, що ростуть на освітлених ділянках лісу, на узліссях, у лісових смугах, а в міських насадженнях різного типу (алеї, сквери, бульвари, парки) – дерева різного віку. Великі дерева ясенева златка заселяє кілька разів протягом декількох років, що спричиняє ослаблення, а надалі – й загибель дерев. За високої щільності шкідника дерева гинуть вже на другий рік. Жуки нового покоління заселяють інші дерева, причому поширюються як самостійно, так і «автостопом» – на транспортних засобах і з вантажами. В Україні, за межами первинного ареалу шкідника Аgrilus planipennis Fairm., відсутні ентомофаги, які здатні контролювати чисельність цього виду. Личинками златки живляться комахоїдні птахи, переважно дятли, та саме за слідами їхнього живлення можливо здійснювати нагляд за поширенням шкідника навіть у зимовий період.

      

Сліди на корі ясеня від дії птахів, пошкодження стовбура ясеневою смарагдовою златкою та імаго ясеневої смарагдової златки

У міському середовищі чужоземні шкідливі організми можна виявити раніше, ніж у лісах, оскільки дерева перебувають під впливом низки природних і антропогенних чинників. Тому, зважаючи на зазначені загрози для дерев і кліматичні зміни, науковцям важливо приділити увагу виявленню стійких видів та форм рослин для поступової заміни найбільш уразливих дерев в урбоценозах і в лісових екосистемах.

 

Ольга Зінченко, канд. с.-г.наук,

відділ ентомології, фітопатології