Цілі, шляхи створення та проблематика безбар’єрного простору

Опубліковано: 2025-08-04

Досягнення цілей Національної стратегії щодо створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року забезпечить рівні можливості кожній людині реалізовувати свої права та отримувати послуги шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної, громадянської, економічної й освітньої безбар’єрності. Для формування культури безбар’єрного простору в усіх сферах життєдіяльності й утримання балансу між свободою, справедливістю й чесністю; а також орієнтації на інклюзію й суспільний добробут потрібна скоординована участь державних органів і органів місцевого самоврядування із забезпеченням комунікаційного та інформаційного супроводу.

Стратегія розрахована до 2030 року та передбачає усунення бар’єрів за шістьма основними напрямами:

• Фізичний – включає розроблення єдиних архітектурних стандартів. Навколишнє середовище (будівлі, вулиці, тротуари, транспорт) має бути фізично доступним для всіх людей, зокрема для маломобільних груп населення (люди з інвалідністю, люди старшого віку, батьки з маленькими дітьми тощо).


• Суспільний і громадянський – передбачає створення рівних можливостей для активної участі людей у громадському житті.


• Економічний – людина може працевлаштуватися та відчувати себе захищеною від проявів дискримінації. Також у межах цього напряму передбачається створення можливостей для отримання фінансових та інших ресурсів для розвитку підприємницької діяльності.


• Освітній – у кожної людини має бути вільний доступ до якісної освіти впродовж усього її життя.


• Цифровий – передбачає доступ усіх соціальних груп до всіх послуг, що є онлайн, та власне до інтернету.


• Інформаційний – створення умов, за яких люди, незалежно від своєї мобільності, функціональних порушень чи комунікативних можливостей, зможуть отримувати доступ до інформації та користуватися усіма необхідними технологіями.

Сприйняття та розуміння форм самовираження та самовиявлення людської особистості, різноманіття культур світу, а також вміння безконфліктно визнавати право людей відрізнятися є важливою умовою для існування в злагоді та мирі. Робота з молоддю закладає фундамент для суспільних змін у ставленні до безбар’єрності та є інвестицією у виховання покоління, для якого власне безбар’єрний простір є нормою, а принципи безбар’єрності – базовими.

Пресслужба УкрНДІЛГА