Збереження генофонду рослин роду Cotoneaster у ДП «Харківська ЛНДС»

Опубліковано: 2025-07-25

Одним зі шляхів збереження генофонду деревних рослин ex situ є створення колекційних ділянок, на яких висаджують рослини певних видів, форм і гібридів. Такі ділянки зазвичай використовують не лише суто для збереження видів, а й для наукових досліджень з вивчення внутрішньовидового різноманіття, проведення селекційних робіт та отримання насіння й живців для розмноження.

Насіння різних видів, форм і гібридів роду Кизильник (Cotoneaster) було люб’язно надане науковцям відділу селекції УкрНДІЛГА доктором біол. наук, професором кафедри ботаніки Київського університету Ганною Терентіївною Грєвцовою. Г.Т. Гревцова значну частину свого життя присвятила дослідженню рослин роду Cotoneaster (Medic.) Bauhin родини Розові (Rosaceae Juss.). У Ботанічному саду ім. О.В. Фоміна нею створена найбільша в Східній Європі колекція роду, яка включає близько 200 видів, різновидів, форм і культиварів. Також Ганна Терентіївна є автором двох монографій, присвячених кизильникам. На початку своєї наукової діяльності Ганна Терентіївна досліджувала лісові культури сосни звичайної під керівництвом проф. Б.Й. Логгінова, тому добре розуміється на нагальних потребах у лісовідновленні. Наразі вона проводить дослідження з використання окремих видів кизильників у садівництві як посухостійкої підщепи для груші та яблуні під час створення садів і лісосадів. 

Кизильники цінуються як декоративні рослини за блискуче зелене листя, привабливі плоди та велике різноманіття форм росту — від майже розпростертого до прямостоячого. Невибагливі до родючості ґрунту та його засолення, ці рослини є тіньовитривалими й посухостійкими, що дуже важливо під час добору видів, адаптованих до зміни клімату. Морозостійкі види використовують в масових посадках в рекреаційних зонах у вигляді солітерів і в групах, у живоплотах, вітрозахисних смугах, для закріплення схилів та вздовж транспортних коридорів. Також кизильники — добрі медоноси. Ганна Терентіївна наголошує на  перспективності використання кизильників не лише для озеленення, а й як домішку під час створення насаджень різного цільового призначення.

Враховуючи те, що насіння кизильників потребує стратифікації, зразки були висіяні в жовтні 2020 р. в окремі контейнери, які були розміщені в приміщенні з постійною температурою й вологістю повітря в УкрНДІЛГА. Навесні 2021 року контейнери були перевезені в Південнне лісництво ДП «Харківська ЛНДС» й два роки кизильники росли у відкритих теплицях. За результатами обліку восени 2021 року з 52 зразків 11 не дали сходів. Таким чином, було отримано 713 рослин 41 зразка. З початком повномасштабного вторгнення доступ до станції був обмежений. Протягом літа 2022 р. бойові дії відбувалися неподалік від селекційного комплексу й відновити автоматизований полив було неможливо. Більшість кизильників загинула, збереглися лише понад 100 рослин у різному стані і, що важливо в науковому відношенні, – етикетки до них. Ті екземпляри, що витримали спекотні умови 2022 року, можна вважати виключно стійкими до посухи й наразі вони являють неабиякий інтерес для лісової селекції. Навесні 2023 року рослини було висаджено в контейнери (кожний екземпляр окремо) і їх ще два роки дорощували на поливному розсаднику.

   

Перші сходи кизильників (весна 2021 р.) та сіянці восени 2021 р. (фото Лось С.А.)

   

Розсаджені в контейнери рослини кизильників (весна 2023 р.)

Навесні 2025 року науковцями ДП «Харківська ЛНДС» (Вікторія Григорьєва) та УкрНДІЛГА (Світлана Лось) було створено колекцію кизильників. Рослини було висаджено на галявині, що утворилася на ділянці географічних культур ялини колючої (1982 року створення) після видалення дерев, постраждалих від обстрілів 2022 року. Рослини кизильника на галявині захищені від несприятливих погодних умов з обох боків – ялинами, що збереглися, та розташованим поряд розсадником селекційного комплексу, який не заважає доброму сонячному освітленню ділянки. У оброблені мотокультиватором міжряддя за схемою 0,6×3,0 м було висаджено саджанці кизильнику (всього 105 рослин). Влітку співробітниками дослідної станції було проведено догляд, рослини прижилися, а окремі – вже утворили плоди. Плоди кизильників не отруйні, але на жаль й не їстівні, достигають вони в серпні-вересні та довгий час прикрашають гілки й приваблюють птахів.

   

Садіння саджанців роду Cotoneaster на ділянці в Південному лісництві ДП «Харківська ЛНДС» (квітень 2025 р., фото Дишко В.А.) і загальний вигляд колекції (липень 2025 р., фото Лось С.А.)

Створена на станції колекція налічує 17 таксонів видів роду Cotoneaster, важливих для лісового та декоративного господарства. Серед них види: C. ascendens, C. boisianus, С. conspicuus, C. griffithii, C. hjelmqvistii, C. induratus, C. lucidus, C. Luii, C. nummularoiides, C. salicifolius, C. saxatilis, C. sherrffii, C.salicifolius, С. nepalensis, С. shansiensis), а також гібрид Cotoneaster × suecicus і Sorbocotoneaster. В подальшому планується продовження наукових досліджень з рослинами цих видів і використання їх в лісогосподарській практиці.

 

Григорьєва В.Г.

канд.с.-г. наук, с.н.с. ДП «Харківська ЛНДС»