Особливості репродукції клонів дуба звичайного різних фенологічних форм на КНП ДП «Харківська ЛНДС»

Опубліковано: 2020-06-10

Відмінності в термінах розгортання листя дуба звичайного лісівники відзначали досить давно. Так, у книзі Ф. Г. Фокеля «Собрание лесной науки» (1752) надано відомості щодо  ранньої та пізньої  фенологічних форм дуба звичайного. Вперше ці форми детально були описані професором Харківського університету В. М. Черняєвим (1858). Особливості росту та розповсюдження цих фенологічних форм вивчали М. П. Кобранов (1925), П. С. Погребняк (1927), П. К. Фальковский (1927), Ф. М. Харітонович (1940) та ін. Пізніше більш детальні дослідження дозволили виявити проміжні фенологічні форми (П’ятницький 1954, Білоус 1974) та засвідчити наявність природних популяцій дуба звичайного, представлених декількома фенологічними формами (Білоус 1974).

Слід зазначити, що терміни початку розгортання листя дуба звичайного співпадають із термінами масового цвітіння (Гончаренко 1971). У різні роки дати початку розгортання листя і, відповідно, цвітіння найбільш ранніх і найбільш пізніх індивідуумів різняться на 30–40 днів. З огляду на те, що жіночі квітки дуба здатні сприймати пилок протягом 4–5 діб (П’ятницький 1954, Гончаренко 1971), фенологічна належність клонів, представлених на клонових насінних плантаціях (КНП) відіграє важливу роль.

У попередні роки нами була запропонована методика визначення належності клонів дуба до певної фенологічної форми за балом фенологічного стану в період початку розгортання листя (та масового цвітіння) клонів проміжної фенологічної форми. За такого підходу достатньо одного спостереження на сезон для визначення фенологічної форми певного дерева (Лось 2008). Як приклад на рис. 1 подано фото пагонів клонів ранньої (А), проміжної (Б) та пізньої (В) фенологічних форм на день проведення спостережень на КНП дуба звичайного ДП «Харківська ЛНДС» (12.05.2020).

Рис. 1 – Фото (у натуральну величину) пагонів клонів ранньої (А), проміжної (Б) і пізньої (В) фенологічних форм дуба звичайного (фото С. А. Лось, 12.05.2020)

Серед клонів плюсових дерев із 10 лісництв північного сходу України на КНП в ДП «Харківська ЛНДС» було виявлено п’ять фенологічних форм: рання (Р), рання проміжна (РПр), проміжна (Пр), пізня проміжна (ППр) і пізня (П) за термінами листорозпускання, і відповідно, цвітіння. Різниця між датами масового цвітіння ранніх і пізніх клонів у різні роки різнилася на 30–40 днів. Аналіз багаторічних спостережень за інтенсивністю цвітіння і плодоношення клонів плюсових дерев із Харківської та Сумської областей дав змогу виявити перевагу клонів проміжних груп (РПр, Пр і ППр) перед ранніми й пізніми. Так, наприклад, показники інтенсивності їхнього цвітіння були вищими протягом 18 років із 22. Часто найбільшими були показники ранніх проміжних клонів.

Обліки, проведені у травні 2020 р. завідувачкою лабораторії селекції  УкрНДІЛГА С. А. Лось та провідним інженером відокремленого підрозділу ДО «УЛСЦ» Харківська лісонасіннєва лабораторія О. М. Годованим, засвідчили дуже низьку інтенсивність цвітіння жіночих суцвіть, причому середні показники інтенсивності цвітіння чоловічих суцвіть проміжних фенологічних форм у більшості клонів були вищими приблизно на 1 бал. Таке явище відзначено нами вперше. Різниця між середніми показниками інтенсивності цвітіння жіночих і чоловічих суцвіть у минулі роки не перевищувала 0,4 бала. При цьому показники інтенсивності цвітіння жіночих і чоловічих суцвіть ранніх і пізніх клонів у 2020 р. майже не різнилися між собою (рис. 2). Відомо, що зачатки суцвіть закладаються у бруньках дуба в серпні, що передує цвітінню. Можна б було припустити, що саме посушлива серпнева погода 2019 р. вплинула на формування кількості суцвіть у 2020 р. Але аномально сухий і спекотний серпень минулого року, на наш погляд, не може бути причиною такого явища, тому що такі погодні умови спостерігали і в інші роки (2009, 2015, 2018). З’ясування причин потребує детальніших досліджень.

Рис. 2 – Інтенсивність цвітіння клонів різних фенологічних форм на КНП ДП «Харківська ЛНДС» у 2020 р.

С. А. Лось,

с. н. с., завідувач лабораторії селекції УкрНДІЛГА, канд. с.-г. наук