Відбувся семінар з обговорення положень Лісового кодексу України для досягнення відповідності європейським нормам

Опубліковано: 2025-06-27

24–25 червня в стінах Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відбувся семінар з обговорення потреби нової редакції Лісового кодексу України та прогалин і неузгодженостей з лісовим законодавством ЄС. Захід проведено в межах робіт із адаптації лісового законодавства України до законодавства Європейського Союзу, які виконуються для реалізації лісівничого компонента фінансованого ЄС проєкту «Комплексне, конкурентоспроможне та економічно раціональне створення ланцюжків доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарствах», що впроваджується Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).

Організаторами заходу виступили:

✓ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України;

✓ Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування;

✓ Державне агентство лісових ресурсів України;

✓ Національний лісотехнічний університет України;

✓ Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства НУБіП України;

✓ Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького;

✓ Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України;

✓ Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за підтримки Представництва Європейського Союзу.

Мета дводенного семінару полягала в обговоренні питань гармонізації термінології в сфері лісового господарства, перекладу актів лісового законодавства ЄС, аналізу прогалин і неузгодженостей чинного Лісового кодексу України, а також у якомога ширшій дискусії щодо підготовки пропозицій до концепції нової редакції Лісового кодексу України.

Захід проходив під головуванням координатора робіт з адаптації лісового законодавства України до законодавства Європейського Союзу, професора Василя Лавного в мішаному онлайн-офлайн форматі. Вітальні слова організаторів були присвячені євроінтеграційному курсу України, який має сприяти зміцненню нормативно-правової бази сталого ведення лісового господарства, здатної відповідати на виклики, пов’язані зі зміною клімату, втратою лісів унаслідок військової агресії, вилученням із використання значних площ лісів, забруднених вибухонебезпечними предметами. Розпочата робота з гармонізації термінів та вивчення лісового acquis Європейського Союзу стає міцною основою для переосмислення та подальшого вдосконалення правових засад ведення лісового господарства в Україні.

Від УкрНДІЛГА в роботі семінару взяли участь директор Віктор Ткач, вчений секретар Олексій Кобець (члени відповідних робочих груп проєкту), провідний науковий співробітник відділу інвентаризації лісів, моніторингу, сертифікації та лісовпорядкування Павло Кравець та інші співробітники інституту.

Національний фахівець лісівничої програми ФАО Василь Масюк презентував результати роботи над термінами й визначеннями українського лісового права, доповів про стан робіт і подальші кроки щодо розроблення нової редакції Лісового кодексу України. У своїй доповіді він охарактеризував три етапи роботи проєкту: розуміння лісового acquis ЄС (комплекс прав і обов’язків держав-членів ЄС); переклад нормативних актів ЄС з питань лісового господарства; формування методології процесу машинного перекладу. Отримані результати стали поштовхом для наступних кроків, зокрема пошуку прогалин і неузгодженостей лісового законодавства та переходу до підготовки концепції нової редакції Лісового кодексу України. Доповідач запропонував формат роботи семінару, коли поряд із постатейним аналізом чинної редакції Лісового кодексу напрацьовуватимуться концепції його нової редакції.

Координатор робочої групи з розробки нової редакції Лісового кодексу, професор НЛТУ Ігор Соловій виступив із доповіддю щодо прогалин та неузгодженостей між українським і європейським лісовим правом, а також пояснив, чому назріла потреба підготовки нової редакції Лісового кодексу України. У межах проведеного дослідження було здійснено аналіз ключових документів лісової політики ЄС (Лісова стратегія ЄС до 2030 року, Стратегія ЄС щодо біорізноманіття, Регламент ЄС щодо попередження деградації та знеліснення тощо); порівняльний аналіз країн-членів ЄС (Польща, Румунія, Литва, Латвія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Австрія, Німеччина, Данія, Іспанія); виявлення спільних рис, відмінностей і кращих практик; виявлення прогалин українського права. Кожна країна ЄС має свої специфічні виклики в імплементації лісової політики ЄС і різний ступінь її впорядкованості. Доповідач дійшов висновку щодо необхідності удосконалення лісового законодавства, зокрема його гармонізації з політиками ЄС; чіткого окреслення відповіді на глобальні виклики (зміна клімату, втрата біорізноманіття); підвищення ефективності боротьби з незаконними рубками; модернізації підходів до планування у лісовому господарстві; покращення державного управління лісами.

Координатор робочої групи з термінології та перекладів, старший викладач НУБіП України Євгеній Хань доповів про виклики перекладу лісівничого права, проведену роботу щодо термінів, визначень, лексикону, а також про стан перекладу документів лісового acquis ЄС. Для перекладу використовувалися ШІ з інтеграцією великих мовних моделей і створенням «розумних помічників», здатних збирати та аналізувати інформацію з різних джерел. Висновки доповідача: переклад відіграє стратегічну роль у гармонізації термінів і визначень із лісовим надбанням ЄС; дедалі актуальнішим є застосування сучасних інформаційних технологій і штучного інтелекту; зростає важливість міжінститутської співпраці та узгодження підходів між експертами й науковцями, що представляють різні сфери; досвід робочих груп щодо обговорення питань перекладу й гармонізації може бути використаний для розробки концепції нової редакції Лісового кодексу.

У панельній дискусії щодо пропозицій до нової редакції Лісового кодексу України від лісової галузі та виконавчої влади взяли участь Анатолій Барсук (Міндовкілля), Ігор Будзінський (Держлісагентство) та Євгеній Медведовський (Держекоінспекція). У виступах було порушено питання необхідності приведення термінів і визначень у відповідність із Регламентами ЄС, адже це питання інтеграції та міжнародного іміджу нашої країни. Разом із тим прозвучало застереження, що не варто говорити про невідповідність Лісового кодексу законодавству ЄС, оскільки, воно формується переважно як рамкові вимоги, а реалізація здійснюється на основі національного законодавства. Більше занепокоєння викликає дублювання функцій органів влади, неврегульованість термінів, таких як «наближене до природи лісівництво», відсутність реальних економічних стимулів у лісовому господарстві, невідповідність чинних норм сучасним викликам тощо.

До панельної дискусії від лісогосподарського виробництва та бізнесу долучилися Юлія Плиска (ДП «Ліси України»), Ірина Мацепура (ТОВ «ВГСМ»), Богдан Цуприк (Комітет деревообробної та меблевої галузі ЄБА), Микола Когут (Асоціація деревообробників Львівської області), Юрій Дюг (Платформа економічного розвитку «Wood Industry UA»). У виступі Ю. Плиски прозвучала підтримка дерегуляції господарської діяльності у сфері лісового господарства та здійснення перерозподілу функцій Міндовкілля і Держлісагентства. Представники деревообробного бізнесу підняли питання загрози утворення монополіста на ринку деревини, її дефіциту, а також того, як має бути забезпечений соціально-економічний розвиток територій завдяки лісовому господарству. Серед інших пропозицій було відокремлення проблемних питань ринку деревини та імплементації європейських регламентів від Лісового кодексу, які мають розглядатися в межах співіснуючих і узгоджених процесів.

Виступ керівника проєкту «Впровадження сталого лісового господарства» Фолькера Зассе стосувався підтримки започаткованої роботи та запевнення у готовності сприяти підготовці нової редакції Лісового кодексу й залучення експертів проєкту для його супроводу під час процедур обговорення, консультацій та удосконалення як на національному, так і європейському рівнях.

Погляди громадськості представили Мар’яна Островська (Держлісагентство), Юрій Марчук («Товариство лісівників України»), Ірина Грузінська (Офіс ефективного регулювання), Павло Кравець (УкрНДІЛГА, FSC України), Алла Оборська (PEFC України), Андрій Мартин (Асоціація фахівців землеустрою України), Ярослав Телешун (WWF-Україна), Сергій Біленко (Комітет з питань аграрної та земельної політики ВРУ). Ключові повідомлення учасників панелі полягали у необхідності усунення протиріч із Земельним і Податковим кодексами, оскільки в Лісовому кодексі ліс відділений від землі; врахування реформи корпоратизації та змін щодо організаційно-правових форм лісокористувачів; забезпечення процесу розроблення нової редакції Лісового кодексу на основі принципів ЄС – плюралізму, інклюзії, справедливості; дотримання принципу «не нашкодь»; реалізації інтегрального підходу при узгодженні водного, земельного та лісового кодексів; втілення принципу «нейтральності» Лісового кодексу щодо форм власності на землю.

Перший день завершили виступи науковців: Роман Василишин (НУБіП України), В’ячеслав Олещенко (Інститут держави і права), Петро Лакида (НУБіП України), Ігор Соловій (НЛТУ) та Іон Дубовіч (НЛТУ). Доповідачі висловлювали побажання щодо рамкового характеру Кодексу для забезпечення гнучкості його подальшого розвитку, збереження специфічності з урахуванням статті 13 Конституції України та одночасного формування невід’ємною частиною національного законодавства, гармонізації із законодавством ЄС із врахуванням національних інтересів та особливостей. Серед прогалин чинного Кодексу відзначалися, зокрема, відсутність принципів сталого ведення лісового господарства, недостатній екосистемний підхід, слабка інтеграція збереження біорізноманіття, відсутність кліматичних цілей, недостатність фінансово-економічних стимулів.

Другий день семінару був присвячений постатейному обговоренню положень чинного Лісового кодексу України: прогалин, неузгодженостей, пропозицій щодо покращення в світлі наближення лісового законодавства України до законодавства ЄС. Представлення глав Лісового кодексу з відповідним аналізом і пропозиціями здійснювали Іон Дубовіч (НЛТУ), Василь Лавний (НЛТУ), В'ячеслав Олещенко (Інститут держави і права), Євгеній Хань (НУБіП України), Олексій Кобець (УкрНДІЛГА), Петро Лакида (НУБіП України).

Палкі дискусії розгорілися вже під час обговорення перших статей Лісового кодексу, оскільки визначення лісу, яке передбачає встановлення зв’язку із землею, зачіпає питання матеріально-речових прав на ліси й розпорядження ними. Забезпечення пріоритету суспільних потреб у лісових ресурсах незалежно від форм власності на ліси, а також реалізація інтересу інвестування у ліси й екологічні послуги приватним бізнесом порушили питання доцільності знаходження консенсусу щодо засадничих принципів майбутнього Лісового кодексу.

У процесі розгляду статей, зокрема щодо лісової сертифікації, Павло Кравець запропонував оновити першу частину цієї статті для кращого позиціювання лісової сертифікації як незалежного свідчення досягнення сталого ведення лісового господарства шляхом забезпечення балансу економічних, екологічних і соціальних вимог, а також погодився з вилученням другої частини, як такої, що суперечить добровільній природі цього інструменту лісової політики.

Олексій Кобець у своїй доповіді представив пропозиції щодо змін і доповнень до глав Кодексу, які регламентують питання віків стиглості деревостанів, норм використання лісових ресурсів, лісовпорядкування та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок. Зокрема зазначив, що встановлення оптимальних віків стиглості деревостанів є одним з найважливіших у загальному комплексі заходів із підвищення продуктивності лісів та посилення їх багатогранних еколого-захисних функцій. Тому для лісів України необхідно встановити віки стиглості, які повніше враховуватимуть сучасний стан та особливості росту деревостанів, різних за походженням і продуктивністю, диференційовано природним зонам та їхньому функціональному призначенню. Питання лісовпорядкування потребують уточнення й оновлення з врахуванням сучасних вимог, які постають перед ним, зокрема щодо господарювання на засадах наближеного до природи лісівництва з урахуванням наслідків зміни клімату.

Ліс є відновлювальним ресурсом, тому важливим є формування концепції сталого лісового господарства з урахуванням екологічних, економічних і соціальних потреб суспільства, а Лісовий кодекс регулює суспільні відносини, що виникають у сфері володіння, користування та розпорядження лісами. Тож семінар продемонстрував широкий спектр думок і підходів до вдосконалення лісового законодавства – від технічних питань термінології до засадничих питань лісової політики та інституційного розвитку лісової галузі. Учасники заходу погодилися з необхідністю системних змін лісового законодавства, які виходять далеко за межі Лісового кодексу, але водночас пов’язані зі стратегічним баченням розвитку лісового сектору та дорожньою картою євроінтеграції України.

 

Павло Кравець

провідний науковий співробітник

відділу інвентаризації лісів, моніторингу,

сертифікації та лісовпорядкування

 

Фото НУБіП України