Збалансування збереження біорізноманіття та сталого використання ресурсів

Опубліковано: 2025-06-12

Збереження біорізноманіття та заготівля деревини – це взаємопов’язані аспекти лісового господарства, які регулюються національним законодавством і міжнародними угодами. Біоенергетика є важливою альтернативою традиційним джерелам енергії, яка сприяє збереженню навколишнього середовища. Ліси, в свою чергу, мають значний потенціал для пом’якшення наслідків зміни клімату та є невід’ємною ланкою у процесі секвестрації вуглецю. Однак, виникають певні прогалини під час поєднання збереження біорізноманіття та використання лісових ресурсів в рамках біоекономіки, котра передбачає використання деревини як сировини в різних секторах.

Стратегія біорізноманіття Європейського Союзу до 2030 року має на меті зупинити втрату біорізноманіття та відновити екосистеми. Так, дослідження вчених міжнародного інституту прикладного системного аналізу International Institute for Applied Systems Analysis (IIASA) спрямовані, зокрема, на вивчення впливу різних підходів до реалізації її цілей на біоекономіку європейських країн, ґрунтуючись на раціональному використанні деревини.

За результатами моделювання управління лісами та впливу на заготівлю/споживання деревини за сімома різними сценаріями охорони лісів до 2100 року вчені дійшли до таких ключових висновків:

– в майбутньому прогнозується збільшення заготівлі біомаси за всіх сценаріїв захисту лісів; 

– найбільш збалансований сценарій – виділення однакового відсотка охоронної території в кожній країні-члені ЄС, що дозволить збільшити заготівлю деревини до 24 %, а також чистий експорт деревної продукції;

– за найсуворіших сценаріїв охорони лісів, заготівля деревини в ЄС все ще може збільшитися на 20 %, але чистий експорт деревної продукції може знизитися;

– зменшення лісозаготівель в країнах ЄС може призвести до збільшення заготівель в інших регіонах світу, особливо в бореальних лісах.

Такі дослідження підтверджують, що в міру просування в напрямі реалізації зусиль щодо «Зеленої угоди» та декарбонізації в екологічній політиці країн ЄС необхідно використовувати синергію для забезпечення загального стійкого та сталого майбутнього як для природи, так і для суспільства в цілому.

Державна стратегія управління лісами України до 2035 року передбачає, що вагомий внесок лісів у розвиток економіки буде забезпечено шляхом формування загальнодержавного балансу заготівлі та споживання деревини. Для підвищення продуктивності лісів і нарощення їх екологічного та ресурсного потенціалу зусилля мають бути спрямовані на відмову від суцільних рубок в неексплуатаційних категоріях лісів, а також проведення заготівлі деревини в них вибірковим способом. Природозберігальні технології й процеси лісозаготівлі, ощадливі з точки зору збереження ґрунту та запобігання ерозії, мають забезпечити адаптацію лісів до зміни клімату, а також підвищення їхньої стійкості. У 2023 році уряд затвердив порядок створення локальних охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах. У пралісах і квазіпралісах введено заборону будь-якої заготівлі деревини, включаючи рубки формування і оздоровлення лісів, а також видалення захаращеності.

Україна активно намагається знайти баланс між економічною вигодою від використання лісових ресурсів та необхідністю збереження біорізноманіття, і в цьому контексті поступово адаптує своє законодавство до екологічних стандартів Європейського Союзу, зокрема в сфері сталого лісокористування. Подальша гармонізація з європейськими ініціативами, такими як Європейський зелений курс (The European Green Deal) і Стратегія біорізноманіття ЄС, є необхідною умовою для збереження природних ресурсів держави та одночасного забезпечення її соціально-економічного розвитку.

Сектор економіки лісового господарства

Посилання на фото 1, 2