Нова загроза насадженням ясена в Україні – ясенева смарагдова вузькотіла златка (першочергові заходи)

Опубліковано: 2020-06-11

Влітку 2019 року підтверджено наявність на території України карантинного інвазійного виду – ясеневої вузькотілої смарагдової златки (Agrilus planipennis). Шкідника виявлено в насадженнях Старокожівського урочища Марківського лісництва ДП «Біловодське ЛМГ» Луганського ОУЛМГ та сусідніх лісосмугах Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області. Зважаючи на те, що спалахи ясеневої смарагдової вузькотілої златки спричинили на початку цього тисячоліття загибель понад 20 млн дерев ясена у штаті Мічиган (США) та в провінції Онтаріо (Канада), а в Росії поширилися від Москви до Волгограда й Воронежа, слід негайно вжити заходи щодо попередження поширення цього шкідника в Україні.

Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) – інвазійний вид. Її природний ареал – листяні ліси Корейського півострова, північно-східного Китаю, Японії, Монголії, Тайваню, Приморського та Хабаровського країв Росії. Там вона заселяє багато видів ясена й горіха. Окрім ясена пенсільванського (Fraxinus pennsylvanica) златка заселяє ясен звичайний (Fraxinus exelsior).

В середині 90-х років минулого століття з країн Південно-Східної Азії златка потрапила до США та Канади, де у 2002 році зареєстровані спалахи її масового розмноження та загибель дерев ясена. Майже в той самий час ЯСВЗ потрапила в зелені насадження Москви, а перші офіційні повідомлення про це з’явилися у 2003 р. На 2019 рік шкідник розповсюдився у такі області Росії: Брянську, Калузьку, Липецьку, Московську, Орловську, Рязанську, Смоленську, Тамбовську, Тульську, Тверську, Волгоградську, Володимирську, Воронезьку та Ярославську.

За прогнозами фахівців міжнародних організацій, у найближчі кілька років ареал ЯСВЗ значно збільшиться. Оскільки темп природного поширення її ареалу не перевищує 10 км на рік, такі темпи розповсюдження шкідника на величезній території можна пояснити переважно діяльністю людини (переміщенням заселеної деревини та садивного матеріалу).

ЯСВЗ належить до групи особливо шкідливих і агресивних стовбурових комах, спроможних заселяти живі, зазвичай ослаблені дерева, що неминуче спричиняє їхній відпад. Як правило, заселяє від верхівки та скелетних гілок крони ясенів, що ростуть на відкритих територіях або на узліссях. ЯСВЗ заселяє дерева різного віку у міських насадженнях різного типу (алейні посадки, сквери, бульвари, парки) та полезахисних лісосмугах. Існує небезпека подальшого розповсюдження ЯСВЗ у насадження, де ясен є основною або супутньою породою.

ЯСВЗ є небезпечним карантинним видом. Особлива небезпека її розповсюдження за межі первинного ареалу полягає в тому, що в нових умовах відсутні її спеціалізовані вороги, які спроможні контролювати чисельність виду. Личинок ЯСВЗ частіше дістають із-під кори комахоїдні птахи, переважно дятли. Найбільш активні птахи наприкінці вегетаційного періоду.

Всихання дерев, заселених ЯСВЗ, починається за верхівковим типом і поступово поширюється донизу, на стовбурах з’являються водяні пагони, в окоренковій частині стовбура – коренева поросль. За високої щільності заселення златкою загибель дерев настає на другий рік. Жуки, що розвилися в тих деревах, заселяють інші дерева, й формуються хронічні осередки. На великих деревах ясенева златка розвивається протягом декількох років і викликає поступове ослаблення, а в подальшому – загибель дерев. 

У І рік заселення діагностувати наявність ЯСВЗ доволі важко. Першими ознаками заселення можуть бути розкльови кори птахами та наявність личинкових ходів під корою.

ІІ рік заселення – характерні D-подібні отвори на стовбурах і гілках з’являються в наступний рік після заселення дерев златкою. Заселені дерева зазвичай мають зріджену крону, дехромоване листя, на гілках і тонких стовбурцях наявні здуття, тріщини та некрози. Розвиваються вторинні пагони вздовж стовбура та в окоренковій частині стовбурів. 

ІІІ рік заселення – крони суттєво зріджені, помітні відмирання багатьох гілок і численні льотні отвори у формі букви D на стовбурі та гілках.

Під час проведеного нами обстеження осередків ЯСВЗ у Луганській області на стовбурах від окоренку до верхівки, переважно з південного боку стовбура, а також на гілках виявлено личинок різних віків зі щільністю від 1 до 3 екземплярів на 1 дм². Факт наявності личинок у лялечкових камерах, які занурені в деревину, свідчить про те, що заселення насаджень цим шкідником відбулось у 2018–2019 роках. В осередках розмноження ЯСВЗ масово всихають дерева ясена. Існує небезпека поширення небезпечного шкідника на сусідні Донецьку та Харківську області, а потім – і на Сумську, де доволі багато дерев ясена в лісових насадженнях ослаблені халаровим некрозом і окоренковими гнилями.

Щоб цьому запобігти, необхідно здійснити комплекс заходів, бажано – до початку сокоруху та відновлення розвитку личинок після зимівлі:

– інтенсивне лісопатологічне обстеження листяних насаджень для уточнення меж розповсюдження ЯСВЗ із залученням спеціалістів-ентомологів лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА та співробітників ДСПП «Харківлісозахист»;

– негайне (до початку льоту жуків) видалення санітарними рубками всіх заселених ЯСВЗ дерев ясена пенсільванського у виявлених осередках із наступним спалюванням гілок і стовбурів зрізаних дерев;

– одночасно з рубкою заселених дерев видалення пнів або їхнє пониження на рівні ґрунту;

– посилити контроль за увезенням до регіону садивного матеріалу, некорованої деревини, деревинної щепи, дров тощо;

– заборонити транспортування необробленої деревини (без зняття кори) за межі 20-кілометрової зони карантину.

Заходи можливо вважати ефективними, коли виконується така умова: відсутні відомості про шкідника протягом його двох життєвих циклів і щонайменше трьох років щорічного моніторингу на території карантину.

Як розпізнати ЯСВЗ?

Зимують личинки різного віку в товщі кори або в поверхневих шарах деревини у спеціальних підготовлених колисочках. Глибина колисочки сягає 3 мм, довжина та ширина – 16 і 3,5 мм відповідно. Личинки витримують температури повітря взимку до -30ºС. Після початку сокоруху дерев (приблизно після переходу температури повітря через 5ºС) личинки відновлюють розвиток. Молодші – живляться та розширюють ходи, найстарші незабаром лялькуються. Довжина личинки старшого віку сягає 26–32 мм.

Заглиблення личинки в деревину

Оскільки зимують личинки різних віків, вони неодночасно лялькуються, і так само неодночасно вилітають імаго. Перші лялечки виявляються наприкінці квітня у кінці личинкового ходу на відстані 5–10 мм від поверхні кори. Молоді жуки протягом 8–15 діб залишаються у лялечковій колисочці, а після того прогризають D-подібні льотні отвори (середній розмір 3,5×4,1 мм) і вибираються зовні. Середня щільність льотних отворів становить 1,4 шт./кв. дм (від 1 до 2,4 шт. /кв. дм).

Порожня лялечкова колисочка

Зимує личинка у товщі деревини

Тіло жука ясеневої златки смарагдово-зелене, місцями із золотистим, бронзовим або фіолетовим блиском. Надкрила доволі вузькі. Довжина жука 8–14 мм. Самці живуть 2 тижні, самиці – 3 тижні. Жуки активні від середини травня до вересня. Літ подовжений. Після вильоту імаго ЯСВЗ здійснюють додаткове живлення листям ясена, вигризаючи в ньому невеликі за розміром отвори неправильної конфігурації. Жуки активні вдень, а вночі ховаються у тріщинах кори або у кроні.

Самиці ясеневої смарагдової златки відкладають поодинці від 60 до 90 яєць на поверхню кори стовбура або нижню частину скелетних гілок. Після відродження личинки занурюються під кору та прогризають ходи, в яких живляться лубом, а пізніше деревиною протягом вегетаційного періоду. За низької щільності поселень ходи личинок поздовжні або вертикальні, за високої щільності – спіралеподібні поперечні. Вертикальні ходи найчастіше в кінцевій частині мають характерне загинання доверху.

Хід личинки та некроз тканин навкруги

Генерація ЯСВЗ одно-дворічна залежно від погодних умов регіону та мікроклімату місць її індивідуального розвитку.

Місце посиленого нагляду

Місце першочергового обстеження

Відбитки личинкового ходу на корі

Наявність зони пошкодження нижче рівня спилу

Вилітний отвір

Оскільки ЯСВЗ є карантинним об’єктом, процедура її офіційного контролю прописана в міжнародних правилах Європейської та Середземноморської організації рослин (OEPP/EPPO) (BULLETIN OEPP/EPPO BULLETIN (2013) 43 (3), 499–509, СТАНДАРТ EPPO PM 9/14 (1).

1 етап – проводять детальне обстеження, щонайменше на території радіусом 1 км від заселеного дерева, що включає огляди стов­бурів і гілок дерев для виявлення D-подібних льотних отворів, ознак розкльовів кори дятлами та наявності личинкових ходів. За результатами обстеження одержують попередню оцінку давності та поширення златки в регіоні. Встановлюють карантинну зону радіусом не менше ніж 20 км навколо першого виявленого заселеного дерева, щоб запобігти переміщенню заселеного матеріалу (зокрема деревини, дров і садивного матеріалу) та розповсюдженню ЯСВЗ. Радіус може бути уточнений залежно від поширення ясена.

2 етап – обстеження з метою визначення меж у радіусі не менше ніж 1 км навколо кожного нового заселеного ЯСВЗ дерева з метою отримання попередньої інформації про межі зони розповсю­дження. Обстеження необхідно проводити негайно після першого виявлення шкідника.

3 етап – процес, зазначений у перших двох етапах, необхідно проводити, доки не будуть виявлені всі заселені ЯСВЗ дерева ясена.

4 етап – усі дерева ясена, які мають ознаки заселення ЯСВЗ, слід вирубати в радіусі не менш ніж 100 м від кожного виявленого заселеного дерева. Кожне зрубане дерево ретельно оглянути (зі зняттям кори стовбура та гілок діаметром від 1 см) на наявність ЯСВЗ. Таке обстеження проводити до тих пір, поки не буде знайдено НЕЗАСЕЛЕНЕ дерево ясена.

5 етап – усі дерева ясена слід об’єднати у «заселену ЯСВЗ зону». Всі дерева ясена в цій зоні мають бути зрубані та ретельно оглянуті на наявність ясеневої златки.

 

Далі викладену процедуру обстеження повторюють від кожного нового дерева ясена, на якому виявлено ознаки заселення ЯСВЗ.

Юрій Скрильник,

с. н. с. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА, канд. с.-г. наук 

Тетяна Кучерявенко,

начальник відділу нагляду ДСЛП «Харківлісозахист»

Статтю опубліковано в «Лісовому і мисливському журналі», 2020. №2. 20–22.

 (Скрильник Ю., Кучерявенко Т. Насадження ясена під загрозою (нова напасть на українські ліси – ясенева смарагдова златка)).