Відбувся семінар із питань розвитку та поширення шкідників і хвороб лісу

Опубліковано: 2025-05-19

Стан лісових насаджень в усьому світі погіршується під впливом зміни клімату та інтенсивного антропогенного навантаження. В лісах України додатковим негативним чинником впливу є воєнні дії. В таких умовах ускладнюється вирішення завдань лісової охорони щодо вчасного виявлення нових осередків і за необхідності їх локалізації.

У зв’язку із цим останнім часом запроваджено проведення семінарів для державної лісової охорони підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства, за участю державних спеціалізованих лісозахисних підприємств і фахівців наукових установ. Черговий семінар-навчання для понад 700 слухачів проведено в форматі онлайн 16 травня під головуванням провідного інженера відділу охорони і захисту лісів Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Сергія Корзуна.

Заступник директора департаменту-начальник відділу охорони і захисту лісів Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Микола Гонтарук у вступному слові привітав учасників заходу, наголосивши на актуальності підвищення кваліфікації фахівців лісової галузі у питаннях захисту лісу.

Доповідь головного спеціаліста Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Тетяни Кучерявенко було присвячено спалахам масового розмноження комах-хвоєлистогризів і наземним методам регулювання їхньої чисельності. Вона розповіла про класичну схему розвитку спалаху шкідників, описала кількісні та якісні показники, за якими можна визначити тенденції його змін (наростання чи згасання) й вчасно вжити необхідних заходів. Також стисло виклала правила складання проєктів заходів застосування інсектицидів, переваги й недоліки використання аерозольних генераторів для захисту лісу. Наголосила на важливості врахування погодних умов, адже аерозольна хмара має потрапити в крони, а не опуститися на землю та не посунутися в напрямку населених пунктів і власне працівників, які здійснюють оброблення насаджень.

Головний науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА, доктор с.-г. наук, професор Валентина Мєшкова акцентувала увагу слухачів на особливостях сезонного розвитку основних видів комах-хвоєлистогризів.

Знати ці особливості необхідно для вчасного обліку комах на доступних для виявлення стадіях і призначення відповідних захисних заходів тоді, коли ці комахи найбільш уразливі. Якщо ми знаємо, що шкідник зимує в стадії яйця, то він вилупиться, коли з’явиться корм, зокрема, коли розкриються бруньки листяних дерев (весняні листогризи), приблизно після стійкого переходу температури через +10°С навесні. Якщо шкідник зимує на стадії личинки, то ситуація складніша, тому що зимувати можуть личинки різного віку залежно від погодних умов минулого року, але все одно вони відновлять живлення, коли з’явиться доступний корм (для соснового шовкопряда – коли відновиться сокорух сосни, тобто після стійкого переходу температури через +5°С навесні, але ця дата ще залежить від інтенсивності промерзання ґрунту, яка останніми роками зменшується). Якщо зимують лялечки, можливі різні варіанти: імаго соснової совки вилітає, коли розмерзається лісова підстилка, відкладає яйця біля молодих пагонів, які ще вкриті чохликами, а новонароджені гусениці живляться хвоєю цих пагонів, коли зійде чохлик, і через декілька тижнів лялькуються. Інший тип розвитку має сосновий п’ядун, імаго якого вилітає приблизно в дні найбільшого фотоперіоду (в середині червня) на всіх широтах; гусениці живляться у серпні-вересні, а потім опускаються в лісову підстилку, де лялькуються й зимують. Звичайний сосновий пильщик має різноманітні типи сезонного розвитку з наявністю лише весняного покоління, лише осіннього, двох і навіть трьох поколінь, причому імаго проміжного покоління вилітають у сприятливі роки з коконів, які знаходилися в діапаузі. Де, коли й на якій стадії можливо виявити, облікувати та вжити заходи захисту дерев – наведено в схемах і таблицях відповідних настанов і рекомендацій.

Темою доповіді професора кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України, доктора с.-г. наук, професора Володимира Крамарця були інвазійні шкідники та хвороби в лісах України. Він коротко доповів про інвазійні трав’янисті рослини, дерева, патогени дерев (голландську хворобу в’язів, халаровий некроз ясенів) і комах-фітофагів (американського білого метелика, каштанового, липового й робінієвих мінерів, цикадку білу, мармурового, соснового насінного і мереживних клопів), жолудеву міль і звичайно – про ясенову смарагдову вузькотілу златку. Також, розповів про досвід зарубіжних країн щодо локалізації та ліквідації осередків цих організмів.

Представники лісозахисних підприємств розповіли про регіональні проблеми та поділилися досвідом щодо їх вирішення. Так, т.в.о. директора ДСЛП «Херсонлісозахист» Марія Скрипкіна розповіла про біологічні особливості соснового шовкопряда, вчасне виявлення його осередків та захисту лісу від цієї комахи. Завідувач лабораторії ДСЛП «Львівлісозахист» Віра Венгер показала «портрети» основних шкідників лісових насаджень Карпатського регіону. Інженер-лісопатолог ІІ категорії відділу діагностики ДСЛП «Харківлісозахист» Ірина Рідкокаша висвітлила цікаві методики моніторингу шкідників лісу з використанням ГІС-технологій і методів дистанційного зондування лісів.

В умовах, коли ліси забруднені вибухонебезпечними предметами, такі підходи дають змогу оцінити загрозу погіршення їхнього стану та певною мірою визначити причину. Як один із прогресивних заходів захисту лісу в 2019 році ДСЛП «Харківлісозахист» за сприяння турецьких колег налагодило масове розведення та внесення в осередки короїдів мурахожука, личинки й імаго якого живляться саме личинками короїдів. Дослідження, проведені в Чернігівській, Сумській і Харківській областях щодо внесення цього ентомофага в осередки свідчать, що внаслідок цього заходу протягом двох років щільність популяцій верхівкового та шестизубчастого короїдів на пробних площах зменшилася, а санітарний стан дерев покращився. Водночас у 2023 році чисельність шкідника знову збільшилася, тому для її регулювання необхідне періодичне додаткове внесення мурахожука, як це роблять, наприклад, у Грузії для регулювання чисельності короїда-дендроктона. Можливості налагодження масового розведення мурахожука обмежені як дефіцитом коштів, так і великими витратами праці на забезпечення корму для цього хижака під час розведення. Оскільки він не може живитися нічим, окрім короїдів (такі експерименти вже робили), треба регулярно знаходити в лісі заселені дерева, рубати їх, розрізати на невеликі колоди, привозити до лабораторії й утримувати в певному режимі освітлення, температури й вологості, забезпечувати умови для розмноження, запобігати канібалізму (утримувати личинок з певного віку по одній) тощо.

Доповідь головного лісопатолога ДСЛП «Київлісозахист» Валентина Голика було присвячено питанням правового врегулювання та нормативній базі щодо призначення заходів із поліпшення санітарного стану лісів, організації міжвідомчої взаємодії в форматі лісогосподарські підприємства – лісозахисні підприємства.

Після кожної доповіді модератор (Сергій Корзун) і учасники заходу ставили питання, отримуючи детальні ґрунтовні відповіді та водночас спонукаючи аналізувати одержану інформацію. Усі презентації доповідачів були розіслані в підвідомчі організації. Відділ охорони і захисту лісів Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» планує найближчим часом продовжити цикл лекцій із важливих питань лісозахисту.

 

Головний науковий співробітник

відділу ентомології, фітопатології та фізіології

проф. В.Л. Мєшкова