Ліси нашої планети виконують багатогранні еколого-захисні, ресурсні, соціальні та інші функції. Зокрема, вони є життєво важливими для сільського господарства й сприяють процесам ґрунтоутворення, діють як природний бар’єр проти вітру та збільшують кількість опадів. Ліси створюють особливий мікроклімат як у самому деревостані, так і на прилеглих територіях; у міру просування на південь змінюють температурний режим й вологість повітря. У лісах мешкають важливі комахи-запилювачі, які забезпечують запилення сільськогосподарських культур, підвищуючи тим самим їхню врожайність.
Ліси сприяють продовольчій безпеці, є джерелом харчових продуктів, серед яких горіхи, фрукти, насіння, листя, гриби, мед, м’ясо мисливських тварин тощо. Такі продукти відіграють значну роль у багатьох країнах світу, особливо під час сезонної нестачі їжі в сільських домогосподарствах, і водночас дають змогу мешканцям реагувати на потрясіння та заповнювати прогалини в постачанні продовольства. Незважаючи на те, що ці продукти харчування є критично важливими для існування, вони часто ігноруються як частина харчової системи, що підтримує продовольчу безпеку принаймні мільярда людей. Усе це допомагає сільському господарству та, зрештою, сприяє забезпеченню населення світу продовольством.
Водночас, агробізнес нерідко називають головним фактором вирубки лісів у всьому світі. Так, близько 80% глобального знищення лісів є результатом сільськогосподарського виробництва. Поточна практика виробництва продуктів харчування, що спричиняє масштабну вирубку дерев, включає розведення великої рогатої худоби, виробництво пальмової олії та сої. Це спонукає до перетворення лісових земель на сільськогосподарські, що призводить до втрати залісених територій і виконуваних ними екосистемних послуг.
Перетворення лісових земель на сільськогосподарські обумовлено як внутрішнім, так і міжнародним попитом на продовольство й лісову продукцію, а також значною мірою – споживанням сільськогосподарської та лісової продукції в економічно розвинених країнах. Це загрожує здатності світових лісів постачати достатню кількість товарів і послуг, включаючи продовольчу безпеку.
Такі інновації, як агроекологічне виробництво, допомагають відновити продуктивність деградованих сільськогосподарських угідь і зменшити тиск на ліси. Агроекологія допомагає інтегрувати екологічні принципи в сільське господарство, щоб покращити продуктивність і мінімізувати негативний вплив сільського господарства на навколишнє середовище. Загальні агроекологічні практики включають покривні культури, агролісомеліорацію, проміжні культури, мульчування, збереження ґрунту й води та ефективне використання добрив.
Так, науковцями УкрНДІЛГА було проведено економічну оцінку впливу захисних лісових насаджень, зокрема полезахисних лісових смуг, із врахуванням величини приросту врожаю з полів, яка визначалася як різниця між вартістю урожаю, одержаного з площі полів, захищених і незахищених цими насадженнями. Згідно з розрахунками, внаслідок впливу лише полезахисних смуг збільшення вартості сільськогосподарської продукції щорічно становить 17,4 млрд грн (3 %).
Для впровадження інноваційних рішень і сталого розвитку лісового господарства потрібен внесок споживачів і компаній, які б купували продукцію в країнах та ланцюгах постачання, що не знищують ліси. Відповідний Регламент Європейського Союзу (EUDR), який набуде чинності з 30 грудня 2025 року, є вкрай необхідним кроком у цьому напрямку. EUDR покликаний зменшити вплив споживчого ринку ЄС на ліси в усьому світі шляхом запобігання надходженню до країн ЄС продукції, отриманої від розширення сільського господарства. Це має сприяти підвищенню екологічної та соціальної відповідальності компаній ЄС, які хочуть імпортувати сільськогосподарську та лісову продукцію.
Захист і відновлення лісових екосистем принесе користь не лише нашій планеті, а й усім тим, чия життєдіяльність підтримується їх різноманітними екосистемними послугами.
Сектор економіки лісового господарства