Багаторічна динаміка стану в’язів в Україні за даними моніторингу лісів

Опубліковано: 2025-03-25

У країнах Європи впродовж 40 років функціонує міжнародна програма моніторингу лісів ІСР Forests у рамках міжнародної конвенції з широкомасштабного транскордонного забруднення повітря. УкрНДІЛГА, як національний координаційний центр, забезпечує методичну підтримку, тренування фахівців, інтеграцію, обробку й аналіз даних, формування відповідної національної та міжнародної звітності. В лісах, підпорядкованих Держлісагентству України, щорічно протягом 2000–2015 рр. лісовпорядники, а пізніше – фахівці лісогосподарських підприємств проводили збір даних щодо стану лісів за методикою моніторингу І рівня на мережі з понад 1500 ділянок. У зв’язку із завершенням терміну дії Державної програми «Ліси України» діяльність з моніторингу лісів в Україні після 2015 р. також була припинена (за винятком наукових досліджень на порівняно невеликій кількості облікових ділянок).

На ділянках моніторингу лісів І рівня науковці визначають лісотаксаційні показники й описують рослинність за позначеною схемою. Для 24 дерев І і ІІ класів за Крафтом відмічають відносну довжину крони, оцінюють дефоліацію та дехромацію, типи й інтенсивність пошкоджень.

  

В’язи в Лісостепу України та схема ділянки моніторингу лісів І рівня

Дефоліація крон є одним із індикаторів збалансованого управління лісами згідно з загальноєвропейським процесом «Ліси Європи». Цей показник кількісно відображає нестачу листя / хвої в порівнянні зі здоровим деревом. Оцінювання дефоліації проводять у липні-серпні відповідно до фотоеталонів. Непошкодженими (здоровими) вважають дерева з 0–10 % дефоліації, слабко пошкодженими – з 11–25 %, середньо (помірно) пошкодженими – 26–60 %, сильно пошкодженими – 61–99 %, свіжий сухостій має дефоліацію 100 %. Припускають, що навіть у разі суцільного пошкодження листя чи хвої навесні, до кінця літа частина асиміляційного апарату відновиться.

Класи дефоліації за фотоеталоном

За базою даних моніторингу лісів І рівня науковцями УкрНДІЛГА проаналізовано поширення видів в’язових (Ulmus sp.) у лісах України та оцінено динаміку зміни стану облікових дерев за 2001–2015 рр., у дослідження включено 883 дерева з 52 ділянок моніторингу На досліджених ділянках виявлено чотири види в’язів: берест (Ulmus minor Mill.), в’яз гладкий (Ulmus laevis), в’яз дрібнолистий (Ulmus pumila) та в’яз шорсткий (Ulmus glabra). Найбільше в’язів представлено в Лісостеповій і Степовій природних зонах (53,7 та 40,5 % відповідно). У Поліссі та в Українських Карпатах в’язи наявні лише на окремих ділянках. За даними моніторингу видовий склад в’язових за природними зонами відрізняється: у Лісостепу переважає берест, а у Степу – в’яз дрібнолистий, який більшою мірою пристосований до посушливих умов. В’язи ростуть у мішаних деревостанах із різноманітним складом в якості супутньої породи, чистих в’язових деревостанів на пунктах моніторингу не було виявлено.

За рівнем середньої багаторічної дефоліації в’язи в Лісостепу та Степу були «слабко пошкодженими» (дефоліація 14,1 і 12,4 % відповідно). Виявлено роки погіршення стану цих дерев у Лісостепу до рівня «помірно пошкоджені» (дефоліація понад 25 %) у 2002, 2007 і 2011 роках, у Степовій зоні максимуми визначені в 2003, 2005, 2007 та 2010 рр. Після років максимальної дефоліації відбувалося покращення стану дерев. В цілому за проаналізований період не виявлено тенденцій до погіршення стану в’язів.

   

Ділянки моніторингу лісів І рівня з в’язами в складі деревостанів та динаміка середньої дефоліації в’язів

Майже половина в’язів (46 % дерев) у 2001–2015 роках мали ознаки ураження патогенами (хвороб), а 23 % – комахами. Хвороби включали окоренкову гниль, голландську хворобу в’язів і бактеріальну водянку. Водночас, згідно з методикою моніторингу, всі ці хвороби відносять до категорії «гнилі та інші хвороби» без деталізації причин і специфічних симптомів. До пошкоджень комахами також включали різноманітні симптоми без зазначення виду, зокрема виявляли заселення стовбурів ксилофагами, особливо на деревах із ознаками голландської хвороби. Погіршення стану дерев під впливом абіотичних факторів посідало проміжне місце за представленістю. Серед усіх в’язів, зареєстрованих у базі даних моніторингу, середня частка дерев із ознаками хвороб становила від 27,1 % у в’яза гладкого (U. laevis) до 37,1 % у в’яза дрібнолистого (U. pumila).

Отримані результати дають загальне уявлення про поширення в’язів та їхній стан в Україні, але потребують проведення подальших досліджень, зокрема, деталізованого аналізу впливу шкідників і збудників хвороб на стан цих дерев. Відновлення робіт із моніторингу лісів дало б змогу поглибити аналіз, отримувати більш точні дані й оперативно реагувати на негативні зміни в лісових екосистемах. Започаткована в 2021 р. національна інвентаризація лісів містить частину показників моніторингу, однак періодичність повторних обстежень за методикою інвентаризації менша. У 2024 р. затверджено Порядок функціонування державної системи моніторингу довкілля і розроблено проєкт Порядку функціонування моніторингу лісів, що сприятиме відновленню системного отримання даних, які будуть гармонізованими з даними моніторингу лісів інших країн.

 

Тетяна Пивовар,

канд. с.-г. наук,

провідний науковий співробітник

відділу інвентаризації лісів,

моніторингу, сертифікації

та лісовпорядкування