«Заморська красуня» в лісах України

Опубліковано: 2025-03-17

Північноамериканський вид псевдотсуга Мензіса (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko) є найбільш продуктивним представником роду псевдотсуга (Pseudotsuga Carr.) і однією з найпродуктивніших хвойних рослин взагалі. Природні ліси P. menziesii займають території, які простягаються від Британської Колумбії (Канада) до штатів Каліфорнія, Колорадо, Техас (США) та північної частини Мексики. На батьківщині цей вид формує мішані, швидкорослі, високопродуктивні деревостани, запас яких у віці 140 років сягає 1,6 тис. м³·га^-1. Найбільш великі дерева псевдотсуги у віці 200 років відзначаються висотою до 115 м і діаметром 4,6 м. Унікальною особливістю виду, яка вирізняє його з-поміж інших хвойних деревних рослин, є репродуктивні органи.

Дерево псевдотсуги Мензіса на території Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України (м. Біла Церква, Київська обл.) та недозрілі шишки псевдотсуги

Мікросторобіли у псевдотсуги розміщені рівномірно за всіма ярусами крони та забарвлені в жовтий або червонувато-бурий колір. Мегастробіли жовтувато-зеленого або пурпурового забарвлення, формуються на кінцях минулорічних пагонів, переважно у верхньому та середньому ярусах крони. Шишки яйцеподібні, молоді мають зелене або пурпурове забарвлення, а під час дозрівання набувають коричневого кольору. Насіння тригранне, від коричневого до червонувато-коричневого.

Мега- та мікростробіли псевдотсуги Мензіса

За межами природного ареалу псевдотсуга Мензіса особливо широкого розповсюдження набула в європейських країнах, зокрема в Німеччині, Франції, Італії та ін. Нині цей інтродукований вид займає площу понад  понад 820 тис. га в лісах 35 країн Європи, що становить близько 0,4 % загальної площі європейських лісів. У 40-річному віці на ділянках зі сприятливими умовами росту максимальна висота дерев сягає 30 м, а запас деревини – 600–800 м³·га^-1.

В Україні перші рослини Pseudotsuga menziesii з’явилися в садах і парках у 40-х роках ХІХ століття. Перші лісові культури були створені дещо пізніше – на початку ХХ ст. Сьогодні в Україні площа лісів за участю в складі псевдотсуги Мензіса становить 4,4 тис. га. Практично всі насадження цього інтродуцента зосереджені в західному регіоні держави, зокрема, понад 85 % – у Закарпатській області. У рівнинній частині Лісостепу вид представлений переважно в дендрологічних парках і ботанічних садах, а площі власне лісових насаджень є незначними.

Дерево псевдотсуги Мензіса на родинній насінній плантації у Вінницькій області та насадження за її участі у Тернопільській області

За результатами досліджень науковців УкрНДІЛГА найбільш сприятливими умовами для культивування псевдотсуги Мензіса на території України є свіжі й вологі сугруди та груди, в яких створені культури характеризуються високою швидкістю росту, продуктивністю та біотичною стійкістю. На Закарпатті в 105-річному насадженні запас стовбурової деревини цього виду становив 1910  м³·га^-1. У деревостанах 66- та 71-річного віку на Вінниччині показник запасу деревини становить близько 450  м³·га^-1, на Хмельниччині в 99-річному насадженні – 436  м³·га^-1, а на Харківщині в 40-річних дослідних культурах – 405 м³·га^-1. Однак, широке впровадження псевдотсуги Мензіса в Лісостепу стримується обмеженою кількістю об’єктів для заготівлі насіння, з огляду на це, існує потреба в розширенні її постійної лісонасінної бази.

Завдяки своїм високим декоративним якостям, які зумовлені оригінальністю мегасторобілів і шишок, конічною формою крони, забарвленням хвої та кори, вид може бути рекомендований для використання в озелененні населених місць, а також для створення плантацій новорічних ялинок.

Відділ селекції, генетики та біотехнології