Адвентивна флора лісів Полісся та її вплив на місцеве фіторізноманіття і кормову базу диких ратичних тварин
Опубліковано: 2025-01-09
Пригнічення або витіснення місцевих видів рослин з їх природних місць зростання має негативний вплив на місцеве видове фіторізноманіття, а також на кормову базу диких ратичних тварин. Для проведення досліджень щодо оцінювання впливу адвентивних видів на місцеве фіторізноманіття науковцями Поліського філіалу УкрНДІЛГА було обрано лісові екосистеми філії «Коростенське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
В обстежених лісах Центрального (Житомирського) Полісся виділено 16 адвентивних видів, які за своїми еколого-біологічними особливостями здатні натуралізуватися й зумовлювати розвиток фітоінвазії. Зокрема, це – амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), золотушник канадський (Solidago сanadensis L.), золотушник пізній (Solidago serotinoides A. Löve & D. Löve), ерехтитес нечуйвітровий (Erechtites hieracifolia (L.) Rafin. Ex DC.), борщівник Сосновського (Heracleum sosnovskii Manden.), борщівник Мантегацци (Heracleum mantegazzianum Sommier et Levier), розрив-трава залозиста (Impatiens grandulifera Royle), розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora DC.), череда листяна (Bidens frondosa L.), рейноутрія японська (Reynoutria japonica Houtt.), рейноутрія сахалінська (Reynoutria sachalinensis (Friedrich Schmidt Petrop.) Nakai), айстра новоанглійська (Aster novaeangliae L.), їжакоплідник виткий (Echinocystis lobata (Michx) Torrey et A. Gray), пушняк канадський (Conyza canadensis (L.) Cronq.), гусятник волосистий (Eragrostis pilosa (L.) Beauv.) і гусятник малий (Eragrostis minor Host). В обстежених біотопах ці рослини можуть набувати значну частку місцевого фітопокриття й мати запаси фітомаси до 28 % від загальної на одиницю площі. Всі перелічені адвентивні види рослин є отруйними, дикі тварини не використовують їх для живлення.
Їжакоплідник виткий та борщівник Мантегацци
Айстра новоанглійська та розрив-трава залозиста
Фітоадвенти, не маючи власних шкідників і захворювань, що є типовими в їх природних ареалах, швидко адаптуються в лісових екосистемах України. Більшість вищезгаданих адвентивних видів також становить загрозу для лісорозведення й лісовідновлення. Їх масовий розвиток на перелогах, переданих під заліснення, в лісових культурах молодшого віку та в лісових розсадниках потребує додаткових зусиль щодо догляду за сіянцями й саджанцями деревних порід.
Еректитес нечуйвітролистий, рейноутрія сахалінська та золотушник канадський
Аналіз виявлених локалітетів видів адвентивної флори в лісових господарствах Житомирського Полісся дозволив охарактеризувати найбільш вірогідні екотопи для майбутнього розповсюдження на навколишні території. Система захисту від фітоінвазій і боротьби з ними має включати попереджувальні, карантинні, агротехнічні та комплексні заходи. Вочевидь основним є контроль за шляхами та швидкістю поширення фітоадвентів й утворенням нових локалітетів, а також за станом популяцій та їх шкодочинністю. Виявлення місць зростання адвентивних видів рослин потребує якомога ширшої співпраці науковців, спеціалістів Міндовкілля та карантинної служби із органами місцевого самоврядування й представниками територіальних громад.
Ігор Гулик,
науковий співробітник
Поліського філіалу УкрНДІЛГА
Автори фото Олександр Орлов та Ігор Гулик
