Обстеження ландшафтних заказників місцевого значення в Одеській області

Опубліковано: 2024-12-09

Аридізація клімату на рівнинній частині території України супроводжується погіршенням санітарного стану лісових насаджень, в тому числі й тих, які мають статус об’єктів природно-заповідного фонду. Особливо гостро ця ситуація проявляється в Степу та в південній частині Лісостепу.

До ДП «Вінницька ЛНДС» звернулася філія «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України» щодо необхідності обґрунтування обсягів використання природних ресурсів і затвердження лімітів при проведенні заходів із поліпшення санітарного стану лісів у межах територій природно-заповідного фонду ландшафтних заказників місцевого значення «Баранівський ліс», «Лузанівський ліс» і «Верхній ліс» в Одеській області. Старшим науковим співробітником станції Юрієм Єлісавенком та інженером-лісопатологом І категорії ДСЛП «Херсонлісозахист» Раїсою Рудь було проведено обстеження дерев у межах цих заказників і розроблено відповідне обґрунтування за результатами лісопатологічних обстежень.

    

«Баранівський ліс» площею 163 га, розташований в Ізмаїльському районі, отримав статус заказника у 2009 році та представлений штучними насадженнями дуба звичайного, сосни кримської, акації білої та гледичії.

«Лузанівський ліс» площею 116 га, розташований у межах Фонтанської сільської громади в Одеському районі, отримав статус заказника в 2008 році та представлений лісовими культурами дуба звичайного, сосни кримської, клена польового та скумпії.

«Верхній ліс» створювався як ґрунтозахисне протиерозійне насадження  та розташований в Одеському районі, поблизу села Северинівка, статус заказника отримав у 2009 році. Лісові насадження заказника площею 380 га представлені культурами дуба звичайного, ясена звичайного, дуба червоного, гледичії та клена польового.

Присвоєння статусу об’єкта природно-заповідного фонду штучно створеним лісам ускладнює вчасне проведення лісогосподарських заходів, що негативно впливає на їх санітарний стан і біологічну стійкість дерев. Деградація та всихання насаджень певною мірою пов’язані з глобальним потеплінням, що призводить до зміни лісівничо-екологічних умов, складу та особливостей розвитку рослинного покриву. Різкі контрастні зміни вологості поверхневих шарів ґрунту особливо небезпечні для насаджень клена гостролистого, поверхнева коренева система якого є доволі вибагливою до вологості ґрунту. До вторинних чинників, що активізують процеси всихання в ослаблених насадженнях, можна віднести інтенсивний розвиток хвороб і комплекса стовбурових шкідників. Вітровали та інші стихійні явища також завдають значних пошкоджень деревам.

    

На ділянках заказників не зафіксовано види рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, а також види рослин, тварин і природні оселища, що знаходяться під охороною Конвенції про охорону дикої флори та фауни та природних середовищ існування в Європі. Також рослинні угрупування заказників не занесені до Зеленої книги України. Тому на частині ділянок всіх трьох заказників доцільно провести вибіркові санітарні рубки для поліпшення стану найбільш ослаблених лісових насаджень, що й зафіксовано в розроблених наукових обґрунтуваннях.

 

 

ДП «Вінницька ЛНДС»