Країни Європи пильнують появу ясенової смарагдової вузькотілої златки

Опубліковано: 2024-12-06

Ясенова смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis Fairmaire, 1888 (Coleoptera: Buprestidae)), скорочено – ЯСВЗ, має походження з Північно-Східної Азії, зокрема на Далекому Сході вона заселяла ясен маньчжурський. Наприкінці минулого століття майже одночасно ЯСВЗ виявили на американському континенті та в Росії. За 20 років шкідник поширився в 37 штатах США, 5 провінціях Канади та 20 областях Росії.

В Україні ЯСВЗ виявили у 2019 році в Луганській області, але судячи з наявності льотних отворів, вона проникла в регіон як мінімум на два роки раніше. Наразі більше ніде на території Європи цього шкідника поки що не виявлено. Однак, зважаючи на темпи його розповсюдження, науковці та практики занепокоєні долею ясенів, які вже близько 20 років потерпають від халарового некрозу. Спочатку ЯСВЗ внесли до карантинного списку Європейської та Середземноморської організації захисту рослин А1 (ЄОКЗР), але після підтвердження наявності шкідника на території Європи, зокрема в Україні, перенесли до списку А2, тобто як виду, який вже є на території.

Незважаючи на те, що ЯСВЗ вже декілька років поширюється територією України та виявлена в Луганській, Харківській і Київській областях, вона залишається в списку А1 («Карантинні організми, відсутні в Україні») Держпродспоживслужби. Перебування її навіть у списку А2 («Карантинні організми, обмежено поширені в Україні») є під великим питанням, зокрема як і американського білого метелика, який наразі поширений майже в усіх областях України. За таких умов іншого виходу як вирубати всі дерева ясена, що межують із заселеними, не передбачається. Це унеможливлює також виявлення стійких екземплярів із наступним їх розмноженням та застосуванням для відновлення загиблих насаджень, які є в будь-якій популяції. Таке положення стимулює ігнорування фактів наявності златки в окремих насадженнях і адміністративних областях країни.

Тим часом науковці Європи занепокоєні, й комісія щодо карантинних шкідників лісового господарства (ЄОКЗР/EPPO) в жовтні 2022 року утворила мережу експертів з питань нагляду, моніторингу та контролю ЯСВЗ. Завдяки діяльності цієї мережі, до якої входять й українські науковці, регулярно виходить бюлетень із новими публікаціями стосовно ЯСВЗ, створено вебсторінку  та організовуються вебінари.

Черговий вебінар, присвячений златці в регіоні діяльності ЄОКЗР і готовності країн до її поширення, відбувся 5 грудня (Emerald ash borer (Agrilus planipennis) in the EPPO region: preparedness of countries for its further spread). ЄОКЗР має намір створити динамічну карту поширення ЯСВЗ. Тож до участі було запрошено представників як країн, де наявність златки вже підтверджено, так і тих країн, які межують із цими державами, зокрема Естонії, Фінляндії, Латвії, Казахстану, який має спільний кордон з регіонами Росії, де ЯСВЗ вже зафіксовано.

Під час вебінару було наведено симптоми та ознаки заселення дерев ясена златкою. Симптоми відбивають реакцію дерев (розрідження та відмирання крон, утворення водяних пагонів), а ознаки характеризують шкідника (специфічна форма ходів, льотні отвори, додаткове живлення дорослих особин листям). ЯСВЗ може поширюватися активним льотом (на відстань до 10 км), разом із рослинним матеріалом і заготовленою деревиною, а також «автостопом» на будь-яких транспортних засобах.

З метою виявлення ЯСВЗ найбільш поширеним є огляд дерев. Одним із симптомів є сліди живлення птахів, зокрема дятлів, причому взимку відкльовані шматки кори добре видно на снігу. Але птахи не можуть повністю знищити осередок шкідника. Так само як і паразитоїди, що розмножуються достатньою мірою лише на 3–4-й роки існування осередку златки, до того ж ці ентомофаги можуть споживати також і комах інших видів, окрім ЯСВЗ.

Основним заходом «захисту» від златки залишається вирубування та спалювання заселених дерев, або негайне подрібнення деревини на частки розміром до 2,5 мм. Відомі також публікації щодо ефективності висушування деревини в знищенні яєць, личинок і лялечок цього шкідника. У наших дослідах заселені відрізки гілок, залишені навесні надворі, висихали за декілька днів, і живих особин ЯСВЗ не залишалося. Водночас спеціальних таких дослідів не ставили й статистично підтверджених даних не маємо.

Хоча ЯСВЗ присутня на території Смоленської та Брянської областей Росії, в Білорусі шкідника за офіційними даними не виявлено. Щоправда, там не було офіційно виявлено також COVID-19. Може бути цьому факту й природне пояснення – ліси білоруського Полісся густі, а ЯСВЗ надає перевагу лісовим смугам, міським насадженням і низькоповнотним лісам. Саме тому вона швидко поширилася в Луганській області та в степовій частині Харківської, а в Київську область проникла лісосмугами вздовж доріг і «автостопом». Саме тому є ймовірність поширення златки в Польщу не через Карпатські гори чи білоруські ліси, а саме лісовими смугами вздовж шляхів.

В Естонії, яка знаходиться неподалік від російської території, ЯСВЗ також поки що немає. Можливо, що ясен не дуже поширений у лісах цієї країни – тут він росте переважно в містах, уздовж шляхів і на приватних ділянках. Незважаючи на це, з 2015 року в Естонії регулярно здійснюють нагляд, застосовують липкі ловильні пастки та феромонні пастки в червні–серпні, які інспектують раз на 2 тижні на 91 ділянці. Протягом 2019–2024 рр. пастками в Естонії було виловлено 8 видів златок роду Agrilus із абсолютним переважанням A. convexicollis. Стосовно захисту ясена від цього шкідника фахівці переймають досвід колег із США (Орегон) і поширюють буклети та інформаційні листки.

У Фінляндії та Латвії також готуються зустріти ясеневу златку – вивішують феромонні пастки, попереджують населення, склали плани дій у разі виявлення шкідника.

Учасники вебінару дійшли висновку, що зупинити поширення ЯСВЗ неможливо. Наразі відомі досліди з ін’єкції інсектицидів у стовбури ясена, поливу ґрунту інсектицидами та випуску ентомофагів, але всі вони були короткочасними, й тому не визначено, на який термін діє захист. Важливим є зберегти стійкі екземпляри ясена, а у випадку неминучої загибелі дерев намагатися одержати деревину, яка не буде джерелом поширення шкідника. Незважаючи на понад 20-річні дослідження, присвячені ясеновій смарагдовій вузькотілій златці  в різних регіонах, ще дуже багато питань залишаються нез’ясованими.

 

Валентина Мєшкова,

головний науковий співробітник

відділу ентомології, фітопатології та фізіології,

доктор с.-г. наук, професор