Лісівництво, переробка деревини та землевпорядкування: здобутки, стан і перспективи

Опубліковано: 2024-10-30

29 жовтня на базі факультету лісового господарства, деревооброблювальних технологій та землевпорядкування Державного біотехнологічного університету (ДБТУ) відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «Лісівництво, переробка деревини та землевпорядкування: здобутки, стан і перспективи». Співорганізаторами заходу були Міністерство освіти і науки України, Департамент науки і освіти Харківської обласної військової адміністрації, УкрНДІЛГА, Національний університет «Чернігівська політехніка», Луцький національний технічний університет. Конференція відбулася в режимі on-line в форматі пленарного засідання та  тематичних секцій. Учасники конференції обговорили актуальні науково-практичні проблеми лісівництва та лісознавства, лісовирощування та лісовідновлення, охорони лісу від пожеж, хвороб і шкідників, різноманітні питання охорони об’єктів природно-заповідного фонду, деревообробки, садово-паркового господарства, планування та організації землекористування тощо.

На пленарному засіданні старшим викладачем ДБТУ Людмилою Кравченко, було представлено доповідь щодо розроблених у рамках майстер-плану відновлення м. Харкова пілотних проєктів, запропонованих групою українських архітекторів та фахівців, об’єднаних відомим британським архітектором і дизайнером Норманом Робертом Фостером.

Низка доповідей була присвячена проблемі виявлення та попередження захворювання соснових насаджень збудником кореневої гнилі Heterobasidon annosum (Fr.) Bref. Зокрема, старший науковий співробітник сектору фітопатології УкрНДІЛГА, канд. с.-г. наук Валентина Дишко представила нові підходи до діагностики та відбору дерев сосни звичайної з підвищеною стійкістю до ураження кореневою губкою в Харківському регіоні, а канд. с.- г. наук, доцент Валерій Левченко (Малинський фаховий коледж) охарактеризував ріст, продуктивність і природне поновлення сосни звичайної в осередках кореневої та соснової губки як фактори стійкості лісових екосистем Поліського природного заповідника.

Для України останнім часом надзвичайно актуальною є проблема лісових пожеж, яка сьогодні загострилася ще більшою мірою через масштабну військову агресію, що триває впродовж вже майже трьох років. Саме цю проблему в своїй доповіді «Інтенсивне зростання пожежних ризиків: бойові дії та кліматичні зміни» висвітлив канд. с.-г. наук, старший дослідник, завідувач сектору екології лісу УкрНДІЛГА – Сергій Сидоренко. Науковець зауважив, що 2024 рік вже відзначився найвищою масштабністю та щільністю ландшафтних, у т. ч. – лісових пожеж у південно-східній частині України, які відбулися внаслідок синергічного ефекту багатьох чинників. Насамперед це – інтенсивні обстріли та навмисне випалювання агресором лісових насаджень на тлі аномально високих температур і посушливості цьогорічного літнього періоду.

Про постпірогенну сукцесію лісової рослинності борової тераси Сіверського Дінця доповіла старший науковий співробітник Національного природного парку «Гомільшанські ліси» Валентина Тімошенкова. Вона закцентувала увагу на природних лісовідновних процесах сосни звичайної в насадженнях парку.

Конференція провела роботу в межах п’яти тематичних секцій, зокрема:

• інноваційні дослідження в лісівництві;


• актуальні проблеми лісовідновлення, лісорозведення, лісових меліорацій;


• переробляння деревини та системотехніка лісового комплексу;


• сучасний стан і перспективи розвитку садово-паркового господарства;


• планування, організація та контроль за землеволодіннями та землекористуванням в Україні.

На одній із секцій було представлено результати дослідження щодо перспектив використання модрини європейської в плантаційному лісовирощуванні на Харківщині, яке презентувала доктор с.-г. наук, с. н. с., завідувачка лабораторії лісового ґрунтознавства УкрНДІЛГА Світлана Распопіна. Дослідження ґрунтувалося на методичних підходах порівняльної екології та було проведено шляхом співставлення умов місцезростання й стану лісових культур інтродуцента – модрини європейської і аборигенного швидкорослого виду – сосни звичайної.

Доповідачка відзначила високу енергію росту деревостанів модрини на фоні ослаблення їхнього стану та значного відпаду, які ймовірно відбулися через несвоєчасність проведення лісівничих доглядів.

Загалом у роботі конференції брали участь близько 180 осіб із більш ніж двадцяти наукових установ і закладів вищої освіти різного фахового та наукового спрямування, семи фахових коледжів, а також фахівці-виробничники різних галузей господарства. Доповіді викликали жваве обговорення та змістовні дискусії, учасники заходу також відзначили важливість проведення подібних заходів як платформи для обміну результатами наукових досліджень, сучасними методичними підходами та ідеями щодо популяризації науки серед молоді. За результатами роботи конференції найближчим часом буде видано електронний збірник тез доповідей та розміщено у вільному доступі на сайті Державного біотехнологічного університету.

 

Світлана Распопіна, доктор с.-г. наук, 

завідувачка лабораторії лісового ґрунтознавства УкрНДІЛГА