Наукова підтримка реалізації вимог FSC стандарту для України

Опубліковано: 2024-10-15

Лісова сертифікація за міжнародною схемою FSC (Forest Stewardship Council, Лісова опікунська рада) вже тривалий час є невід’ємною складовою системи ведення лісового господарства. FSC стандарт для України передбачає дотримання усього чинного національного законодавства й водночас за низкою вимог їх перевищує. Найбільш проблемними та дискусійними є вимоги, що стосуються виділення, оцінювання і збереження «репрезентативних ділянок аборигенних екосистем».

На відміну від сталих положень щодо охорони об’єктів природно-заповідного фонду, концепція репрезентативних ділянок аборигенних екосистем полягає в приведенні їх до більш природного стану. Іншими словами, ведення лісового господарства, зокрема в частині застосування прийомів пасивного й активного збереження лісів, має сприяти їхній трансформації до природних екосистем, і там, де це можливо, — до утворення пралісів.

У Державній стратегії управління лісами до 2035 року зазначено, що репрезентативні ділянки «повинні забезпечувати збереження у природному стані типових для лісових господарств деревостанів природного походження», однак не передбачено формування нормативної бази для цієї концепції. Окрім цього, наразі відсутні методичні підходи щодо виділення й оцінювання репрезентативних ділянок аборигенних екосистем та їх втілення в практику лісогосподарювання.

Нині відповідно до вимог FSC стандарту для України сертифіковано понад 4,7 млн га, які охоплено 100 сертифікатами відповідального ведення лісового господарства, більшість із яких належить філіям ДП «Ліси України».

За зверненням філії «Миргородське лісове господарство ДП «Ліси України» науковці відділу інвентаризації лісів, моніторингу, сертифікації та лісовпорядкування УкрНДІЛГА, зокрема Павло Кравець, Ігор Букша, Володимир Пастернак, Тетяна Пивовар із залученням доцента НУБіП України Андрія Чурілова розробили рекомендації щодо виділення, оцінювання та розроблення заходів зі збереження репрезентативних ділянок аборигенних екосистем на території філії.

Зокрема запропоновано використовувати критерії аборигенності в процесі виділення як лісових, так і нелісових екосистем:

• ярусність (вертикальна структура), яка відображає основні елементи, притаманні рослинному угрупованню (є застосовним переважно для лісових екосистем);


• значуща участь у формуванні рослинного покриву домінантів з-поміж аборигенних видів-індикаторів відповідно до типу лісорослинних умов;


• відсутність або мінімальна кількість чужорідних видів у складі рослинних угруповань;


• відсутність явних ознак антропогенної порушеності.

Враховуючи, що концепція охоплює не тільки лісові, а й нелісові екосистеми, було запропоновано здійснювати ідентифікацію за типами біотопів згідно з «Національним каталогом біотопів України». Такий підхід не заперечує можливості використання корінного типу деревостану як класифікаційної одиниці, але спонукає шукати відповідності з класифікацією біотопів. З іншого боку, це відкриває можливості для розвитку лісового господарства з урахуванням вимог до менеджменту територій Смарагдової мережі та положень інших міжнародних конвенцій і угод.

Запропоновані рекомендації мали на меті здійснення камеральних і польових робіт. Камеральні роботи передбачали таку послідовність кроків:

• аналіз лісовпорядної й лісогосподарської інформації, зокрема картографічної щодо наявності та представленості основних типів біотопів, їхнього просторового поширення, виявлення основних загроз;


• формування попереднього переліку репрезентативних ділянок аборигенних екосистем завдяки низці ітерацій із відбору лісових ділянок, які за таксаційними описами (площа ділянки, походження насадження, тип лісу, вік, деревна порода, склад насадження, повнота, категорія лісів, запроєктовані заходи) більшою мірою відповідають критеріям аборигенності.

Польові роботи передбачали залучення відповідальних працівників філії до опису відібраних ділянок із їхньою фотофіксацією за визначеною методикою. Польовими обстеженнями було охоплено 166 потенційних ділянок. Після аналізу отриманих результатів науковці УкрНДІЛГА та НУБіП провели додаткове польове обстеження 45 ділянок, переважно із переліку 166 потенційних, з метою уточнення виявлених характеристик аборигенності, оцінювання наявних загроз та обговорення заходів щодо їх охорони.

   

Приклади репрезентативних ділянок аборигенних екосистем філії «Миргородське лісове господарство»: свіжа грабово-ясенева діброва та мокрий чорновільховий груд

На заключному етапі формулювали заходи щодо збереження та відновлення ділянок більш природного стану, а також перевіряли пропорційність представленості як за основними типами біотопів, так і за типами лісів стосовно запропонованого переліку репрезентативних ділянок аборигенних екосистем.

Серед типових заходів, спрямованих на збереження та посилення функцій репрезентативних ділянок аборигенних екосистем, запропоновано наступні:

• щорічний моніторинг за основними критеріями аборигенності;


• формування буферної зони навколо ділянок із обмеженням проведення господарських заходів, які можуть негативно впливати на них;


• боротьба з чужорідними (інвазійними) видами дерев і чагарників;


• залишення відмерлої деревини;


• сприяння природному поновленню аборигенних лісотвірних порід;


• формування різновікових багатоярусних деревостанів завдяки запровадженню рубок переформування.

У підсумку апробація рекомендацій дала змогу сформувати перелік репрезентативних ділянок аборигенних екосистем разом із заходами щодо їх збереження, які охоплюють площу 2325,6 га, що становить 4,4 % загальної території філії.

Отримані результати з розроблення рекомендацій було узагальнено й представлено 26 вересня на науково-практичному семінарі «Процедури щодо цінностей довкілля згідно з  FSC стандартом системи ведення лісового господарства для України», який організувала FSC Україна.

Онлайн робота під час науково-практичного семінару

Основні тези, які прозвучали у виступі провідного наукового співробітника відділу інвентаризації лісів, моніторингу, сертифікації та лісовпорядкування УкрНДІЛГА Павла Кравця:

• має бути цілісний і комплексний підхід під час опрацювання усіх аспектів репрезентативних ділянок аборигенних екосистем у контексті інших вимог FSC стандарту для України;


• залучення персоналу філій до виконання усіх робіт, пов’язаних із дотриманням FSC стандарту для України, має відбуватися на постійній основі, а його знання й компетенції мають бути достатніми;


• необхідною умовою є наявність таксаційної бази даних і картографії в зручному для роботи форматі та спроможність персоналу філій працювати з ними;


• потрібно створити сприятливі умови для інтеграції вимог FSC стандарту для України до управлінських рішень і практики ведення лісового господарства.

Останній пункт активно обговорювали більш ніж 100 учасників семінару — працівники центрального й регіональних офісів і філій ДП «Ліси України», представники неурядових організацій, наукових та освітніх установ, органів сертифікації. Неузгодженість із лісівничою термінологією, слабкий зв’язок із традиційними лісогосподарськими заходами, зокрема рубками, — це лише частина проблемних питань, із якими стикаються сертифіковані філії в своїй діяльності, пов’язаній із плануванням відповідних заходів, обліком витрат, моніторингом тощо. Семінар засвідчив нагальну потребу наукової підтримки в реалізації вимог FSC стандарту, зокрема щодо розроблення методики виділення, оцінювання та збереження репрезентативних ділянок аборигенних екосистем і проведення відповідних тренінгів. Науковці УкрНДІЛГА продовжують працювати над цими та іншими питаннями науково-методичного забезпечення лісової сертифікації та сприяння інтеграції вимог міжнародних стандартів до управлінських рішень і практики ведення лісового господарства.

 

 

Провідний науковий співробітник відділу інвентаризації лісів,

моніторингу, сертифікації та лісовпорядкування Павло Кравець