Польові дослідження інтродукованих видів дерев у лісових насадженнях філії «Миргородський лісгосп»

Опубліковано: 2024-08-29

Одним із завдань селекційних досліджень є визначення перспективності інтродукованих деревних видів для створення насаджень різного цільового призначення. У серпні поточного року науковиці УкрНДІЛГА Світлана Лось, Лариса Терещенко та Вікторія Григорьєва провели роботи з обстеження й комплексного оцінювання лісових культур за участі дуба червоного, робінії звичайної та клена-явора в насадженнях Хорольського і Калійдинцівського лісництв філії «Миргородський лісгосп» ДП «Ліси України». У польових роботах також брала участь викладачка Лубенського лісотехнічного фахового коледжу Єлізавєта Грибович.

На пробних площах, закладених у насадженнях, окрім загальноприйнятих таксаційних показників визначали селекційну категорію та стан кожного дерева, наявність у них вад і пошкоджень, інтенсивність репродукції. Також відмічали кількість самосіву під наметом деревостанів згідно «Методичних вказівок щодо проведення інвентаризації селекційних об’єктів», затверджених Держлісагентством.

  

Кращі дерева дуба червоного в деревостанах 40-річного та 26-річного віку

   

Робінія звичайна в мішаному 26-річному насадженні та клен-явір 62-річного віку

Інтенсивність репродукції та здатність до самовідновлення є важливими показниками, які ще зовсім недавно широко використовувалися під час комплексного оцінювання інтродукованих видів у якості індикаторів адаптивності виду в нових умовах вирощування. Ці важливі показники слід враховувати під час створення постійної лісонасінної бази (ПЛНБ). Навіть дуже швидкорослі й стійкі популяції та індивіди, які характеризуються якісними прямими стовбурами, не можуть бути задіяні для створення ПЛНБ (і, відповідно, використані з метою лісорозведення), якщо вони не здатні утворити насіння з високою схожістю.

Водночас, зважаючи на можливі загрози інвазій інтродукованих деревних видів у природне середовище, високу інтенсивність репродукції та здатність до самовідновлення цих видів останнім часом стали вважати негативними показниками. Тому необхідно переглянути підходи до комплексного оцінювання інтродукованих видів. Одним із запропонованих варіантів змін було виключення зі шкали комплексного оцінювання показника «репродуктивний розвиток» і додавання замість нього показника інвазійної активності, який визначають шляхом підрахунку природного поновлення. Питання досі залишається дискусійним, але на думку науковців УкрНДІЛГА, показник «репродуктивний розвиток» все ж таки має бути врахований під час комплексного оцінювання виду. Крім того, до комплексу оцінюваних показників слід додати показник «інвазійної активності», визначений на основі обліку природного поновлення. Оптимальною має вважатися ситуація, коли інтродукований вид утворює схоже насіння, але не дає самосіву (4-й ступінь акліматизації за О.Л. Липою).

За попередніми даними насадження дуба червоного 40-річного віку в Хорольському лісництві та 26-річного віку в Калайдинцівському лісництві характеризуються досить високими показниками інтенсивності росту, прямизни стовбурів та стану. Водночас наявність рясного самосіву під наметом старшого за віком дерева викликає занепокоєння. Інше насадження дуба червоного за участі дуба звичайного, робінії звичайної та шовковиці білої вирізняється меншою інтенсивністю природного поновлення всіх представлених видів. Поновлення на обстежених ділянках відмічене переважно під наметом деревостанів і відсутнє або поодиноке за їх межами. Дерева клена-явора в мішаному насадженні з дубом звичайним 62-річного віку в Калайдинцівському лісництві вирізнялися високими показниками діаметра стовбура, проте невеликою висотою в порівнянні з дубом звичайним. Якість стовбурів і стан клена-явора є посередніми. Наявна велика кількість багатостовбурних, кривих дерев із водяними пагонами, яка могла бути спричинена тим, що ці дерева були висаджені широкою смугою вздовж межі лісового масиву та поля. Самосів траплявся куртинами, переважно на відкритих ділянках.

На основі отриманих даних науковцями будуть визначені характеристики насаджень й зроблені висновки щодо перспективності вирощування інтродукованих деревних видів в умовах лівобережного Лісостепу України. Висловлюємо щиру подяку директору Лубенського лісотехнічного фахового коледжу та співробітникам Хорольського й Калайдинцівського лісництв за сприяння в проведенні польових досліджень.

 

 

Лось С.А.,

завідувач відділу селекції, генетики та

біотехнології УкрНДІЛГА, к.с.- г.н.

 

Терещенко Л.І.,

пров.н.с. відділу селекції, генетики та 

біотехнології УкрНДІЛГА

 

Григорьєва В.Г.,

с.н.с. ДП «Харківська ЛНДС» УкрНДІЛГА

 

Грибович Є.С.,

викладачка Лубенського

лісотехнічного фахового коледжу