Дослідження щодо оцінки впливу на довкілля господарської діяльності у філії «Зміївське лісове господарство»

Опубліковано: 2024-08-27

Науковцями УкрНДІЛГА проведено польові роботи на території Наталинського та Старовірівського лісництв філії «Зміївське лісове господарство» щодо дослідження особливостей росту та стану лісових насаджень, флори, фауни та ґрунтів на ділянках, де заплановано здійснення рубок головного користування та рубок формування й оздоровлення лісів.

   

Досліджувані стиглі насадження сосни звичайної та дуба звичайного, в яких планується проведення рубок  

Ліси філії вирізняються значним біорізноманіттям за типами лісу, породним складом і ґрунтовими умовами. Ґрунтоутворювальними породами на борових і надзаплавних терасах є давньоюлювіальні суглинисті й супіщані відклади, на плато – леси та лесовидні суглинки в заплавах річок – давньоалювіальні та сучасні алювіальні супіщані, піщані і суглинисті відклади. Для проведення дослідження ґрунтів було закладено 10 ґрунтових розрізів, проведено опис ґрунтових профілів та відібрано зразки ґрунту за генетичними горизонтами. Також було визначено ступінь еродованості ґрунтового профілю кожного розрізу, наявність проявів ерозійних процесів у період обстеження й ризики їх виникнення чи поширення після проведення рубок.    

   

Ґрунтові розрізи в досліджуваному сосновому та дубовому насадженнях

Рельєф досліджуваних терас нерівний, на його підвищених елементах із бідними ґрунтами формуються сухі бори, а на рівнинних і понижених елементах з родючими ґрунтами – свіжі субори. Сухі бори, головною лісоутворювальною породою яких є сосна звичайна, бідні за флористичним складом. У живому надґрунтовому покриві сухого бору переважають степові злаки: костриця Беккера, ковила дніпровська, жито дике, чаполоч пахуча, кипець пісковий, куничник наземний і різнотрав'я: сон чорніючий, агалик-трава гірська, чебрець Паласів, цмин пісковий, полин Маршаллів, юринея харківська, хондрила ситниковидна. Флористичний склад свіжих суборів значно багатший. У першому ярусі росте сосна звичайна, у другому ­– дуб звичайний, різні види в’яза, яблуня лісова, груша звичайна. Підлісок складається з бруслини бородавчастої, клена польового, клена татарського. Типовими є напівкущі – зіновать дніпровська і дрік красильний. Трав'яний покрив складають орляк звичайний, щитник чоловічий, суниці лісові, конвалія травнева, нечуйвітер волохатенький, смовдь гірська, золотушник звичайний.

Нагірні діброви Харківщини поширені, головним чином, у північно-західних районах вздовж річкових долин на плакорних ділянках вододілів і правих високих берегах річок Сіверський Донець, Харків, Лопань, Уди, Мжа, Мерла. Найбільші площі в нагірних широколистяно-мішаних лісах займають кленово-липова та липово-ясенева діброви. Перший ярус представлений дубом звичайним, липою серцелистою, ясенем високим, кленом гостролистим. На узліссях і зрубах з'являються береза повисла й осика. У другому ярусі ростуть яблуня лісова, груша звичайна, черемха звичайна; є також види в'яза і клена. Підлісок складається з різних видів глоду, ліщини звичайної, бруслини бородавчастої та європейської, свидини кров'яної. На узліссях ростуть терен, жостір проносний, види шипшини, в'яз корковий. Із тіньовитривалого різнотрав'я найчастіше трапляються: копитняк європейський, яглиця звичайна, зірочник ланцетний, купина багатоквіткова та пахуча, підмаренник запашний, чистець лісовий, ранник вузлуватий. У зволожених умовах ростуть: дудник лісовий, гадючник оголений, борщівник сибірський, розрив-трава звичайна. На галявинах й узліссях можна зустріти лучні рослини: конюшину лучну, грястицю збірну, тонконіг лучний, в'язіль барвистий, звіробій звичайний, деревій майжезвичайний та різні види дзвоників.

Заплавні ліси на Харківщині розташовані по берегах річок, головним чином Сіверського Дінця, Оскола, Уд, Мжі, Орілі. Це – широколистяні заплавні діброви, в яких домінують дуб звичайний, ясен високий і різнівиди в'яза. Підлісок і травостій подібні до нагірних дібров. Зазвичай тут ростуть і ліани: хміль звичайний і плетуха звичайна. Дрібнолистяні заплавні ліси із верби білої, тополі сріблястої й чорної, осики та вільхи чорної зустрічаються лише в притерасній частині заплави річок. В заплавних лісах подекуди ростуть рідкісні асоціації ясенево-дубового лісу хвощового з участю хвоща зимуючого, ясенево-дубового лісу конвалієвого, чорновільхового лісу теліптерісового, щитникового (зі щитником шартрським) і безщитникового (з безщитником жіночим). В заплавах річок також поширені зарості чагарникових верб із вологолюбним високотрав'ям і бур'янами. За результатами польових досліджень, у вільхових і вільхово-дубових насадженнях філії «Зміївське ЛГ» у вологих умовах виявлено безщитник жіночий, який є регіонально рідкісним у межах Харківської області.

   

 Досліджуване вільхово-дубове стигле насадження в умовах вологого груду  та безщитник жіночий під його наметом

При польових обстеженнях лісів особливу увагу приділяли наявності мурашників і видової ідентифікації їх мешканців. Роль мурах для підтримання біоценозу лісу є беззаперечною, адже вони прискорюють розкладання відмерлої деревини й надзвичайно ефективно знищують шкідливих комах. Під час моніторингових досліджень у Старовірівському лісництві виявлено великі мурашники рудих лісових мурах.

Серед представників ентомофауни, що знаходяться під особливими охоронними статусами, згідно з Червоною книгою України, регіонального природоохоронного переліку Харківської області та Додатків Бернської конвенції було виявлено мертві особини самки й самця рогача звичайного.

  

Самка та самець жука-рогача під наметом ясенево-дубового насадження

Серед представників класу птахів, внесених до природоохоронних переліків, виявлено таки види: яструб малий, одуд, синиця велика, сова вухата. Серед вищих ссавців, які підпадають під охоронний статус, під час досліджень виявлено кабана звичайного та зайця сірого, що внесені до ІІІ додатку Бернської конвенції, але мають найменший ризик скорочення чисельності на території України. 

Для збереження та збільшення чисельності перелічених видів необхідне забезпечення належних умов їх розмноження й розвитку, а також заборона порушення їх місцезнаходжень. Для контролю стану популяцій рідкісних і зникаючих видів тварин необхідними є проведення постійних моніторингових досліджень з метою видової ідентифікації, вивчення динаміки їх чисельності, міграцій та інших чинників для сприяння їх збереженню в межах природних ареалів.

 

 

Провідний науковий співробітник відділу лісівництва

та економіки лісового господарства,

к. с.-г. наук, с.н.с. Тарнопільська О. М.

 

Старший науковий співробітник відділу лісовідновлення

та захисного лісорозведення

Тарнопільський П. Б.

 

Старший науковий співробітник відділу лісівництва

та економіки лісового господарства,

к. с.-г. наук Кобець О. В.