Чи можуть полезахисні лісові смуги стати прибутковими?

Опубліковано: 2020-07-14

Якщо так, то як цього добитися? Які породи доцільно використовувати для створення полезахисних лісових смуг (ПЛС), а які не рекомендовано? Як уникнути втрат прибутку через наявність депресивних зон? Чи опікуються сьогодні науковці цими та іншими болючими питаннями стосовно ПЛС? Де знайти гроші на фінансування утримання ПЛС?

Наша стаття має на меті дати відповіді на ці та деякі інші питання та ознайомити дійсних і потенційних власників й арендаторів земель, на яких знаходяться ПЛС, щодо того, як саме вони можуть збільшити врожайність культур, які вони культивують, а значить, забезпечити зростання своїх прибутків.

Не для кого не є секретом той факт, що понад 30 років ПЛС були так званими землями запасу і не мали власника. Недивно, що всі вони прийшли у занепад та неспроможні ефективно виконувати свої меліоративні функції. А між тим, полезахисні лісові смуги покривають в нашій країні понад 400 000 га землі.

В Україні триває процес передачі ПЛС у власність їхнім майбутнім власникам, ми сподіваємося – справжнім господарям, завдяки яким байдужість до ПЛС зміниться на підпору на здоровий глузд та економічну зацікавленість.

Наразі представниками Асоціації сільських, селищних рад та об’єднаних громад України (АССОГУ) та експертами ФАО розроблено три моделі та рекомендації щодо впровадження прав власності на комплексне (багатофункціональне) управління полезахисними лісовими смугами.

Нагадаємо, що відповідно до запропонованих моделей, суб’єктами власності можуть бути:       


  1. Об’єднана територіальна громада (ОТГ мають право використовувати як ПЛС, що знаходяться безпосередньо на їхній території, так і ПЛС на територіях великих чи дрібних фермерів);

  2. Фермери та підприємства (отримали у власність ПЛС під час розподілення паїв, земельних угідь, тобто ПЛС були у складі паїв та угідь);

  3. Державні підприємства (Укравтодор, Укрзалізниця та ін.).

Варто зазначити, що суб’єкти власності мають право як самостійно утримувати ПЛС, так і передавати їх в аренду (фізичним або юридичним особам). При цьому, згідно з чинним законодавством, обов’язковою умовою договору передачі в аренду є збереження лісосмуг та їхніх меліоративних функцій.

Зокрема, під час Національного круглого столу «Лісосмуги від А до Я», який відбувся 18 червня 2020 р. в режимі онлайн, виконавча директорка АССОГУ Наталія Ключник повідомила, що на сьогодні ми вже маємо позитивні приклади співпраці фермерів та ОТГ в Херсонській області, а в Миколаївській області – місцевих лісгоспів та органів місцевого самоврядування. Опитування, проведені співробітниками АССОГУ, показують, що фермери України готові брати лісові насадження в аренду.

Звісно, велику увагу сьогодні приділяють економічній доцільності лісосмуг та фінансуванню догляду за ними. На це питання існує два погляди:

«В Україні вже є ОТГ, в якій інвентаризацію пройшли 100% ПЛС, – продовжила Наталія Ключник. – А в Токарівській сільській раді Херсонської області інвентаризовано 666 га ПЛС за рахунок коштів інвестора».

Як тільки інвентаризацію землі проведено, і смуга отримала власника, настає етап меліоративного лісовпорядкування ПЛС.

Державне агентство лісових ресурсів України завжди тримало руку на пульсі та ніколи не виключало питання, пов’язані з меліоративними насадженнями, з тематичного плану науково-дослідних робіт. Так, в рамках науково-дослідної роботи на 2015–2019 рр. № 11 «Оцінити сучасний стан захисних лісових смуг різного цільового призначення об’єктів лісової рекультивації Степової частини України та розробити заходи щодо підвищення їх меліоративної ефективності» фахівцями УкрНДІЛГА на чолі із заступником директора інституту з науки  канд. с.-г. наук, с. н. с. Наталєю Висоцькою розроблено Рекомендації щодо підвищення меліоративної ефективності захисних лісових смуг цільового призначення та об’єктів лісової рекультивації у степовій зоні України.Для вирішення поставлених завдань експерти проаналізували міжнародний досвід країн, що знаходяться в нашому кліматичному поясі; максимально адаптували знайдені рішення до українського законодавства та умов України; врахували потреби місцевих аграріїв і підприємств і наш власний, український, досвід, що налічує 200 років. Усе це дало їм можливість дійти цікавих та надзвичайно важливих для сучасних реалій висновків.

У своєму виступі на Національному круглому столі «Лісосмуги від А до Я» Наталя Висоцька доповідає, що в інструкції, якою користуються на сьогодні впорядкувальні та проектні установи, рекомендують переважно лісові деревні види. Наприклад, як головні породи запропоновано дуб звичайний, сосну звичайну, березу повислу, вільху сіру. Як супутні – такі породи дерев, як клен польовий, клен гостролистий, граб звичайний, черемха, горобина, ясен звичайний, берека, липа серцелиста. Також серед чагарникових порід рекомендовано застосовувати клен татарський, кизильник блискучий, скумпію звичайну, калину цілолисту та ін.Як видно з рисунку, власник чи арендатор землі може отримати додатковий прибуток до 5 500 грн з гектара землі за рахунок формування оптимальної для тої чи іншої місцевості конструкції ПЛС.

Зважаючи на необхідність адаптуватися до сучасних умов та існуючий запит потенційних власників чи то арендаторів земель, де знаходяться ПЛС, на мінімізацію втрат та, навпаки, – на одержання прибутку, фахівці УкрНДІЛГА пропонують кардинально новий погляд на ефективність використання ПЛС. Для цього ними було проаналізовано максимально можливий асортимент плодових порід та адаптовано перелік рекомендованих видів відповідно до ґрунтово-кліматичних умов України. До того ж, було враховано прогнози щодо зміни клімату в майбутньому.

Тож, шановні фермери та власники сільсько-господарських підприємств, команда фахівців УкрНДІЛГА на чолі з Наталєю Висоцькою, яка, до речі,  також є експерткою ФАО, для створення максимально ефективних ПЛС пропонують більш широкий асортимент порід, які можуть забезпечити додатковий прибуток:

При цьому слід зауважити, що мова не йде про бездумне вирубування клену чи ясена та насадження суцільних рядів фундука чи горіха. Як наголошує Н. Висоцька, необхідно брати до уваги біологію та екологію цих видів – саме це допоможе забезпечити максимальну освітленість – а значить, максимальний прибуток власникам, і в той же час – рекомендовану висоту захисного насадження для виконання ним його меліоративних функцій.

Беручи до уваги дані щодо урожайності з одного дерева фундука та горіха волоського та їхню вартість за кілограм, прості розрахунки показують, що за рік тільки з одного дерева фундука можна отримати 40–64 $, а з одного дерева горіха – 40–80 $. Досить непогано, як на нашу думку. А як вважаєте ви?

До чагарників, які фахівці УкрНДІЛГА рекомендують використовувати для створення ПЛС, належать шипшина, смородина золота, жимолость, кизил, обліпиха та ірга. Причому Наталя Висоцька закликає звернути увагу на останні дві культури. Вона відзначає, що на сьогодні існує дефіцит експорту плодів обліпихи та ірги і, відповідно, великий попит на них.

Цікаво зазначити, що в Україні існує державна програма з підтримки створення переробних підприємств (заготівля соків, консервування продукції та її сушіння).

Виступаючи на згаданому вище круглому столі, Наталя Висоцька окремо зупинилася на заготівлі березового або іншого деревного соку. Навколо цього питання точаться дискусії, як розповіла заступник директора з науки УкрНДІЛГА. З одного боку, згідно з чинним законодавством, необхідно отримати квиток для підсочування. До того ж, здійснювати підсочування можливо не раніше, ніж за 10 років до основної вирубки. Та все ж, з іншого боку, у разі внесення певних змін до законодавства та ведення господарства саме на підсочування, з таких ПЛС також можна отримувати додатковий прибуток. 

Заготівля кленового сиропу є іншою цікавою нішею, де попит значно вищий за пропозицію. 

Як відзначає Н. Висоцька, створюючи ПЛС навіть лише із лісових деревних порід, прибуток можна отримувати з вирощування грибів. Цікавим є те, що мова йде не тільки про білий гриб. Ті з вас, хто готовий інвестувати в довгостроковий проект, можуть вирощувати в ПЛС України трюфелі. Подібний досвід, але в лісових насадженнях, вже мають аграрії та підприємці Київської, Волинської, Львівської та Херсонської областей.  

Наталя Висоцька розповідає, що для цього потрібно закупати садивний матеріал (дуб, горіх, фундук), який заражений мікоризою, а перший прибуток можна отримати через 5–10 років. При цьому максимальний прибуток очікується через 20 років.

Кажучи про інвестиційні проекти, неможливо обминути увагою вирощування дерев із коштовною деревиною. Це ялівець віргінський, горіх чорний, карія пекан та черешня.

Слід розуміти, що власник ПЛС, створених із дерев із коштовною деревиною, зможе отримати прибуток мінімум через 30–60 років. Наталя Висоцька також зауважує, що сьогодні існує дефіцит цих порід на ринку садивного матеріалу, а з часом цінність такої деревини лише збільшиться.

Інша надзвичайно цікава ніша – створення ПЛС як біоенергетичної плантації. Фахівцями УкрНДІЛГА вже розроблено проект такої плантації.

Зауважимо, що в цьому варіанті мова не йде про додатковий прибуток. Створюючи такі смуги, власник зможе отримувати додаткову продукцію, а саме біомасу для опалення приміщень. 

Для економічно раціонального використання ПЛС рекомендовано також вирощувати коркові породи дерев (бархат амурський та в’яз корковий).

Нарешті, що стосується депресивних зон та їхнього економічно раціонального використання.

Команда фахівців УкрНДІЛГА рекомендує висівати в депресивній зоні багаторічні трави, тіньовитривалі (для заготівлі лікарських рослин) та трави-медоноси. Нагадаємо, що ринок лікарських трав на сьогодні в Україні сягає 500–600 млн грн на рік. Лікарські трави та пряно-ароматичні рослини також можна вирощувати в міжряддях ПЛС. 

Окрім того, в міжряддях лісосмуги можна й доцільно вирощувати бавовник, льон або коноплі посівні. Наразі, на жаль, в Україні нема досвіду подібного використання міжряддя ПЛС. 

Стосовно медоносів, як зазначає Н. Висоцька, з 1 га полезахисної лісової смуги можна отримати до 1 500 кг меду. Проте через використання пестицидів існує ризик загибелі бджіл.

Що ж стосується порід дерев, які науковці УкрНДІЛГА категорично не рекомендують до використання в ПЛС, то це робінія псевдоакація (після зрубування стовбура дає активну поросль від пня, яку надалі надто важко контролювати), клен ясенелистий, айлант, маслинка вузьколиста та дуб червоний.

Якщо землі під ПЛС вже проінвентаризовано, необхідні дані внесені до Держгеокадастру та Регістрації речових прав, вам необхідно розробити бізнес-план стосовно реалізації того чи іншого варіанту економічно ефективного використання ПЛС, виконати доволі прості розрахунки і переходити до практичного втілення.  

Наталя Висоцька нагадує, що існує державна підтримка створення насаджень, зокрема вона може розповсюджуватись і на полезахисні лісові смуги. Ця програма передбачає відшкодування до 80 % вартості сортового садивного матеріалу. До того ж, у разі створення крапельного зрошування відшкодування затрат може сягати до 30%. Таким чином, ми бачимо, що держава має механізми стимулювання створення максимально ефективних сучасних ПЛС.

А наші науковці, за потреби, завжди прийдуть на допомогу з консультацією!

Прес-служба УкрНДІЛГА за матеріалами звіту

про науково-дослідну роботу за темою № 11

«Оцінити сучасний стан захисних лісових смуг різного цільового призначення об’єктів лісової рекультивації Степової частини України та розробити заходи щодо підвищення їх меліоративної ефективності»

 за 2015–2019 рік.

 Керівник теми: заступник директора УкрНДІЛГА з науки

 канд. с.-г. наук, с. н. с. Наталя Висоцька

 та за матеріалами Національного круглого столу

 «Лісосмуги від А до Я», який відбувся 18.06.2020

Детальніше прочитати про моделі переходу ПЛС у власність, а також ознайомитися з проектом Правил утримання і збереження полезахисних лісових смуг, розробленим фахівцями УкрНДІЛГА та переданим до Міністерства аграрної політики і продовольства України можна тут: https://uriffm.org.ua/content/konsultaciyi-shchodo-formuvannya-efektyvnyh-modeley-upravlinnya-lisovymy-smugamy

Про кроки створення комунального підприємства в підпорядкуванні органів місцевого самоврядування для ведення господарства в лісових смугах та масивних лісах читайте тут: https://uriffm.org.ua/content/yak-stvoryty-komunalne-pidpryyemstvo-v-pidporyadkuvanni-organiv-miscevogo-samovryaduvannya