Природне поновлення дуба – дієвий чинник трансформації соснових лісів

Опубліковано: 2024-08-09

Науковці Поліського філіалу УкрНДІЛГА продовжують дослідження природного поновлення лісотвірних порід у Західному Поліссі. Під час попередніх етапів розробки теми № 2 «Удосконалити систему рубок в лісах України на засадах наближеного до природи лісівництва» було встановлено, що в сосняках регіону досить поширені процеси формування розвинених угруповань підросту дуба звичайного. Ці процеси відбуваються в різноманітних умовах, але найбільш успішно – в суборах. Впродовж останнього десятиріччя процеси формування природних угруповань прискорилися й на сьогодні вже об’єктивно фіксується зростання популяцій дуба, насамперед у місцях колишнього росту цієї господарсько цінної породи.

Суттєву активізацію розвитку дубового підросту викликали головним чином масштабні вибіркові санітарні рубання, обумовлені масовим всиханням сосни 2015–2019 років внаслідок короїдно-трахеомікозного ураження на фоні зміни клімату.

Загалом формування зімкненого ярусу підросту дуба стало однією з визначальних рис поточного лісотворного процесу в сосняках. Частина найбільш розвинених особин природного дуба вже сягає висоти майбутнього другого ярусу деревостанів. Крім того, за рахунок посиленого розвитку дуба в критично зріджених насадженнях прогнозувалася та натепер підтвердилася динамічна зміна порід у вигляді трансформації деградованих (переважно штучних) сосняків у похідні природні дубові молодняки. Зокрема упродовж останніх 2–3 років такі осередки тривалої або завершеної зміни сосни дубом стають цілком звичною структурною складовою окремих посткризових сосняків філій «Колківське ЛГ» (Граддівське лісництво) та «Городоцьке ЛГ» (Городоцьке лісництво) Волинської обл. Локалітети дубових новоутворень зазвичай приурочені до узлісних зон насаджень, «вікон», рідин і розривів всередині деревостанів, кулісних і лінійних ділянок тощо.

Так, під час проведення чергового етапу польових робіт 2024 році в кв. 31 Городоцького лісництва було виявлено поширення куртин лісу, в яких відбувається зміна складу деревостанів на користь дуба або заміна дубом сосни в рідинах головної породи. Означені осередки природного переформування штучного сосняку в сосново-дубові деревостани та в похідні дубняки зустрічаються розосереджено по всій площі кварталу. Науковцями Поліського філіалу УкрНДІЛГА старшим науковим співробітником, канд. с.-г. наук Бородавкою В. О. та науковим співробітником  Бородавкою О. Б. разом з лісничим Мишковцем С. І. було обстежено декілька локалітетів інтенсивного розвитку дубового підросту, показових щодо натурного підтвердження зміни порід.

За матеріалами лісовпорядкування 2013 р., штучний сосняк в умовах свіжого дубово-соснового субору мав наступні лісівничо-таксаційні характеристики: склад – 10 Сз, вік – 50 років, висота – 20 м, діаметр – 22 см, І клас бонітету, повнота – 0,8, запас – 320 м³/га. З 2017 р. він почав піддаватися нападу короїдно-трахеомікозного комплексу шкідників, внаслідок чого у 2019 р. в ньому було проведено інтенсивні вибіркові санітарні рубки, а в 2022 р. їх повторили. На даний час у виділі переважають низькоповнотні деревостани та рідини сосни з розвиненим щільним дубовим підростом і продовжуються процеси трансформації насадження.

Так, на обліковій ділянці № 1 в 61-річній сосновій рідині (повнота 0,2) вже утворився молодий дубовий ліс. На площі залишилося 120 дерев сосни (в перерахунку на 1 га) середньою висотою 22 м і діаметром 30 см. Кроновий намет материнського насадження втрачений. Дубовий підріст має наступні характеристики: вік – 10–20 років, густота – 3,8 тис. шт./га, зустрічність – 90 %, питома частка життєздатних особин – 95 %. Молодняк, у якому домінує дуб, має суцільно зімкнений намет висотою до 8 м.

Облікова ділянка № 2 репрезентує певну стадію переформування низькоповнотного сосняку в дубово-сосновий ліс з цілком вірогідним переважанням дуба у складі насадження в майбутньому. Материнський 61-річний деревостан сосни має густоту 220 дерев на гектарі, середню висоту – 23 м, діаметр – 28 см, повноту – 0,4, зімкненість намету – 0,5. В дубовому підрості, загальна густота якого складає 3,1 тис. шт./га, чітко виділяється найрозвиненіша пануюча складова.

Молоді природні дубки віком 15–20 років мають середню висоту 8,5 м (максимальну – 11 м), діаметр – 13 см, розгалужені крони, відносно рівномірно-регулярне розміщення по площі. Підлегла частина підросту дуба, представництво якої складає 25 % від загальної кількості, також відмітна відновленням вертикального росту та розвитку крон.

В цілому обстеження підтвердили активні ростові видозміни в основній сукупності підросту дуба. Визначальними насамперед є: перебудова типу росту на виразно вертикальний гостровершинний, наростання й формування крон нормального типу та помітне збільшення приросту за висотою в останні 5 років.

За оцінками науковців у кв. 31 Городоцького лісництва протікають перспективні та біологічно цінні процеси трансформації сосняків, провідним чинником яких виступає підріст дуба. Їхнім результатом в недалекому майбутньому буде формування наближених до корінних мішаних дубово-соснових, сосново-дубових, рідше – дубових лісів складної структури з вираженою ярусністю, належним рівнем лісового середовища та біологічної стійкості. Окремі виділи будуть представлені насадженнями, в яких сосна і дуб зростатимуть сумісно за мозаїчно-куртинним типом. Крім того, у кв. 31 утворюється «насіннєвий центр», з якого дуб буде поширюватися в сосняки суміжних територій. 

Виключно важливо, що аналогічні процеси відновлення популяцій місцевого корінного дуба природним шляхом набувають системного характеру по усій зоні Західного Полісся. 

 

 

Науковці Поліського філіалу УкрНДІЛГА

с .н. с., к. с.-г. н. Бородавка В. О.,

н. с.  Бородавка О. Б.