Пожежонебезпечний сезон: запобігання виникненню пожеж

Опубліковано: 2024-07-17

Пожежі пошкоджують лісові екосистем, знижують захисні, водоохоронні та інші корисні властивості лісу. Задимлюючи повітря, вони також становлять серйозну небезпеку для населення та розташованих поруч населених пунктів. Низові пожежі надзвичайно небезпечні та за умови сильного поривчастого вітру можуть рухатися зі швидкістю до 3 метрів на хвилину. Полум’я висотою до 50 см випалює підлісок, живий надґрунтовий покрив (мохи, лишайники, трав’янисті рослини, напівчагарники і чагарники) та підстилку (опале листя, хвою, кору, сушняк, хмиз, старі пні). Вони також спричиняють виникнення верхових пожеж, запалюючи нижній ярус дерев і крони жердняків. Інтенсивність горіння залежить від ухилу місцевості, часу доби та, особливо, від сили вітру. За інтенсивністю лісові пожежі підрозділяються на слабкі, середні й сильні.

Для локалізації низової пожежі на першому етапі здійснюється зупинка поширення пожежі шляхом безпосереднього впливу на її контур – вогонь збивають по контуру пожежі гілками та засипають ці контури ґрунтом або заливають водою. Потім прокладають загороджувальні смуги та канави, хімічними речовинами обробляють периферійні області пожежі щоб запобігти можливості поновлення вогню та його поширення.

Виявлення лісових пожеж переважно здійснюється з наземних спостережних пунктів, а також при авіаційному та наземному патрулюванні лісів.

Щоб уникнути лісових пожеж протягом пожежонебезпечного періоду Правилами пожежної безпеки в лісах України забороняється:

– розведення багать у лісі (крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях);

– заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються з лісогосподарською метою;

– відвідування населенням хвойних насаджень при 5-му класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди;

– палити, кидати в лісі непогашені сірники, недопалки, витрушувати з люльок гарячий попіл, окрім місць, що обладнані для цієї мети;

– випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські пали).

Пресслужба УкрНДІЛГА

Фото 1,2