Відкрита лекція «Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення»

Опубліковано: 2024-05-09

У Державному біотехнологічному університеті (ДБТУ) 3 травня відбулася відкрита лекція на тему «Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення». Лектором була головний науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА, доктор с.-г. наук, професор Валентина Мєшкова. Захід було проведено в режимі он-лайн на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин ДБТУ. Участь у відкритій лекції, яка тривала понад дві години, взяли більш ніж  60 студентів та аспірантів спеціальностей 202 «Карантин і захист рослин», 205 «Лісове господарство» та 206 «Садово-паркове господарство», викладачі факультетів агрономії та захисту рослин, лісового господарства, деревооброблювальних технологій та землевпорядкування ДБТУ, а також фахівці від виробництва.

Погіршення стану багатьох видів дерев у різних країнах має деякі спільні причини, пов’язані зі зміною клімату, техногенними викидами в атмосферу, потраплянням у ґрунт стоків агрохімікатів з полів, промислових і побутових відходів. Також суттєво позначається негативний вплив пожеж, рекреації (ущільнення ґрунту, механічні пошкодження дерев) та господарської діяльності. На цьому тлі збільшується сприйнятливість дерев до заселення комахами й ураження збудниками хвороб, як наслідок пошкоджені й уражені дерева піддаються дії вітру, втрачають стійкість до вогню тощо. Завдання лісозахисту – відповісти на запитання: які саме види шкідливих організмів, де, коли й чому є найбільш небезпечними, а також як зменшити негативні наслідки для лісових екосистем і лісового господарства в цілому.

Заходи щодо захисту лісу спрямовані на попередження ураження плодів, шишок, насіння, садивного матеріалу, незімкнутих культур, зімкнених насаджень і лісової продукції природними та антропогенними чинниками, мінімізацію наслідків їхньої дії шляхом підвищення стійкості цих об’єктів, вчасного виявлення та за необхідності – знищення шкідливих організмів.

Були обґрунтовані особливості діагностики причин ослаблення рослин на зазначених об’єктах і пріоритетні дії щодо їхнього захисту та наведені відповідні приклади. Також було підкреслено, що лише 25 % видів лісових комах живляться тканинами живих рослин (не тільки дерев), але кормова норма більшості є мізерною, а загрожують стану лісу лише декілька десятків видів.

Поняття «шкідники лісу» виникло тоді, коли людина почала використовувати ліс як ресурс, стала вирощувати найбільш продуктивні породи, а економічні інтереси не давали можливості очікувати упродовж десятиліть природної заміни порід після катастрофічних пожеж чи вітровалів, коли повсюдно створювали одновікові та часто чисті лісові культури (монокультури). Так само, коли стародавня людина добувала їстівні зерна та корінці, не було шкідників поля, а коли збирала дикі яблука та груші, не було шкідників саду. Коли людина почала вирощувати рослини на оброблених й удобрених полях, відбирати насіння, найбільше за розміром, вмістом цукру чи білку, тоді комахи почали скупчуватися на цих полях і внаслідок живлення кормом високої якості підвищувати свою життєздатність і плодючість.

У лісі, який є ресурсом деревини, комахи та людина є конкурентами. Тут мірою шкідливості комах є вартість деревини, яку недоодержали внаслідок діяльності комах.

Для полезахисних лісових смуг найбільш важливим є збереження певних висоти й ажурності крон, що забезпечує максимальну меліоративну ефективність цих насаджень. Для незімкнутих культур найбільш важливим є приживлюваність, збереженість і якнайшвидше змикання, а для насінних плантацій – одержання максимальних урожаїв насіння високої якості. Саме тому на цих об’єктах доцільно здійснювати профілактичне внесення інсектицидів, тобто до того як хрущі з’їдять коріння чи личинка жолудевого довгоносика вгризеться в зав’язі. Деревину, заготовлену влітку, обов’язково треба терміново вивозити або корувати чи оброблювати інсектицидами, а найкраще –проводити заготівлю взимку.

Також на лекції було наведено «портрети» чужоземних видів, що проникли в українські ліси. Про багатьох видів ми наразі не чули, оскільки вони не витримали місцевих умов або не заподіюють відчутної школи. Однак загроза лісам від поширення чужоземних видів збільшується, якщо вони переносять на собі чи в собі патогенів або паразитів під час переселення в нові регіони, або самі є хижаками та знищують не тільки шкідливих комах. Одним із негативних наслідків проникнення чужоземних видів комах-монофагів чи спеціалізованих збудників хвороб дерев є те, що вони вибірково заселюють або уражують екземпляри одного виду чи роду. Прикладами є халаровий некроз ясена та ясенова смарагдова вузькотіла златка. Внаслідок вибіркового пошкодження чи заселення адвентивними видами окремих порід дерев та їхнього відпаду змінюється склад насаджень, а разом із цим зникають багато організмів (безхребетних, грибів, мохів тощо), пов’язаних із цими породами, порушуються цикли поживних речовин в екосистемах. Водночас виконання інструкції щодо вирубування всіх дерев ясена в осередках цих шкідливих організмів завдає ще більшої шкоди, оскільки при цьому не лишаються потенційно стійкі екземпляри, які є в будь-якій популяції, та потомство яких також може бути стійким.

Під час лекції було викладено основні положення стратегічного, тактичного та оперативного прогнозування. На жаль, у зв’язку з укрупненням філій на інженерів із захисту лісу збільшилося навантаження кабінетної роботи та зменшилися можливості безпосереднього відвідування лісу. Тому прогнозування поширення й розвитку осередків шкідливих організмів ускладнюється. На значній території нашої держави тривають військові дії, обстріли, наявні вибухонебезпечні предмети. В таких умовах під час моніторингу шкідливих організмів слід надавати перевагу дистанційним методам, зокрема з використанням камер відеоспостережень, безпілотних літальних апаратів, космічних знімків, а також Геопорталу «Ліси України», який створено як засіб доступу і оперування геопросторовою інформацією про ведення лісового господарства в сукупності з даними Агентства земельних ресурсів і даними дистанційного зондування Землі.

 

В. Мєшкова,

головний наук. співробітник

відділу ентомології, фітопатології та фізіології ,

д-р с.-г. наук, професор