Маленький клоп-мереживниця загрожує дубовим лісам
Опубліковано: 2020-08-07
Дубовий клоп-мереживниця (Corythucha arcuata) потрапив із США в Італію у 2000 році, а згодом – в інші країни Південної та Центральної Європи й Туреччину. У 2015 році виявлений у Краснодарському краї Росії, де вже у 2016 році пошкодив дубові насадження на площі понад 1 млн га. Звідти клоп проник у Крим і Херсонську область, а з Угорщини – в Закарпатську. Клоп розвивається у трьох і більше поколіннях на рік, швидко збільшує чисельність. Личинки та дорослі клопи висмоктують сік із листків різних видів дуба, що спричиняє передчасне пожовтіння й опадання листя, ослаблення та всихання дерев. Зважаючи на цінність дубових лісів в Україні необхідно терміново визначити межі осередків небезпечного шкідника і вжити заходів запобігання їхньому поширенню.
На тлі зміни клімату та зростання антропогенного навантаження останнім часом підвищилася вразливість насаджень до дії місцевих і чужоземних (так званих адвентивних) видів комах і збудників хвороб. Одним із небезпечних чужоземних видів є дубовий клоп-мереживниця (Corythucha arcuata) – представник родини клопи-мереживниці (Tingidae), яка одержала таку назву, оскільки ці комахи виглядають як ажурні мережива. Усі представники родини дуже дрібні, завдовжки близько 3 мм. Вони живляться листям дерев, кущів або трав, причому кожен вид клопів пристосований до певного виду чи роду рослин. До цієї родини належать, зокрема, шкідник саду грушевий клоп (Stephanitis pyri) і платановий клоп (Corythucha ciliata).
Для лісів і лісового господарства важливість загрози поширення дубового клопа-мереживниці не менша, ніж ясенової вузькотілої смарагдової златки чи аборигенного верхівкового короїда. Адже цей клоп пошкоджує різні види дуба, зокрема звичайного, пухнастого та скельного, а площа дубових насаджень в Україні становить близько 24 %. Недарма науковці забили на сполох, ще коли дізналися від колег про наслідки діяльності клопа-мереживниці на Балканах та в Угорщині у 2013 році. Неодноразово наголошували на зростанні небезпеки, особливо після проникнення шкідника в Краснодарський край, Крим і, нарешті, у Херсонську область, зокрема виступали в «Лісовому та мисливському журналі» та «Лісовому віснику», на колегіях Державного агентства лісових ресурсів України, а також повідомляли фахівцям лісгоспів. Адже чим на більшій території пошириться клоп-мереживниця, тим важче буде його зупинити.
Батьківщиною дубового клопа-мереживниці є Північна Америка. Він поширений у 34 штатах США та в південній частині Канади.
У 2000 році клопа виявлено в Італії, у 2002 році – у Туреччині, у 2005 році – у Швейцарії, у 2012 році – у Болгарії, у 2013 році – у Хорватії та Угорщині. Далі поширення пішло двома маршрутами – один охопив країни Середземномор’я та Центральної Європи: Словенію та Румунію – у 2016 році, Сербію, Францію, Боснію і Герцеговину – у 2017 році, Грецію та Словаччину – у 2018 році. Саме із цих країн, імовірніше від сусідніх Угорщини та Словаччини, клоп проник у Закарпаття.
Інший шлях проникнення дубового клопа-мереживниці пролягав від Краснодарського краю, де його виявлено у 2015 році, у Крим, а потім у Херсонську область. Можливий ще один шлях проникнення шкідника, який досі не підтверджений, – із Румунії та Молдови (зокрема в Тирасполі його появу зафіксовано у 2016 році) – в Одеську область, а там недалеко і до Вінницьких дібров.
Клоп зимує під корою
Дубовий клоп-мереживниця (Corythucha arcuata) потрапив із США в Італію у 2000 році, а згодом – в інші країни Південної та Центральної Європи й Туреччину. У 2015 році виявлений у Краснодарському краї Росії, де вже у 2016 році пошкодив дубові насадження на площі понад 1 млн га. Звідти клоп проник у Крим і Херсонську область, а з Угорщини – в Закарпатську. Клоп розвивається у трьох і більше поколіннях на рік, швидко збільшує чисельність. Личинки та дорослі клопи висмоктують сік із листків різних видів дуба, що спричиняє передчасне пожовтіння й опадання листя, ослаблення та всихання дерев. Зважаючи на цінність дубових лісів в Україні необхідно терміново визначити межі осередків небезпечного шкідника і вжити заходів запобігання їхньому поширенню.
На тлі зміни клімату та зростання антропогенного навантаження останнім часом підвищилася вразливість насаджень до дії місцевих і чужоземних (так званих адвентивних) видів комах і збудників хвороб. Одним із небезпечних чужоземних видів є дубовий клоп-мереживниця (Corythucha arcuata) – представник родини клопи-мереживниці (Tingidae), яка одержала таку назву, оскільки ці комахи виглядають як ажурні мережива. Усі представники родини дуже дрібні, завдовжки близько 3 мм. Вони живляться листям дерев, кущів або трав, причому кожен вид клопів пристосований до певного виду чи роду рослин. До цієї родини належать, зокрема, шкідник саду грушевий клоп (Stephanitis pyri) і платановий клоп (Corythucha ciliata).
Для лісів і лісового господарства важливість загрози поширення дубового клопа-мереживниці не менша, ніж ясенової вузькотілої смарагдової златки чи аборигенного верхівкового короїда. Адже цей клоп пошкоджує різні види дуба, зокрема звичайного, пухнастого та скельного, а площа дубових насаджень в Україні становить близько 24 %. Недарма науковці забили на сполох, ще коли дізналися від колег про наслідки діяльності клопа-мереживниці на Балканах та в Угорщині у 2013 році. Неодноразово наголошували на зростанні небезпеки, особливо після проникнення шкідника в Краснодарський край, Крим і, нарешті, у Херсонську область, зокрема виступали в «Лісовому та мисливському журналі» та «Лісовому віснику», на колегіях Державного агентства лісових ресурсів України, а також повідомляли фахівцям лісгоспів. Адже чим на більшій території пошириться клоп-мереживниця, тим важче буде його зупинити.
Батьківщиною дубового клопа-мереживниці є Північна Америка. Він поширений у 34 штатах США та в південній частині Канади.
У 2000 році клопа виявлено в Італії, у 2002 році – у Туреччині, у 2005 році – у Швейцарії, у 2012 році – у Болгарії, у 2013 році – у Хорватії та Угорщині. Далі поширення пішло двома маршрутами – один охопив країни Середземномор’я та Центральної Європи: Словенію та Румунію – у 2016 році, Сербію, Францію, Боснію і Герцеговину – у 2017 році, Грецію та Словаччину – у 2018 році. Саме із цих країн, імовірніше від сусідніх Угорщини та Словаччини, клоп проник у Закарпаття.
Інший шлях проникнення дубового клопа-мереживниці пролягав від Краснодарського краю, де його виявлено у 2015 році, у Крим, а потім у Херсонську область. Можливий ще один шлях проникнення шкідника, який досі не підтверджений, – із Румунії та Молдови (зокрема в Тирасполі його появу зафіксовано у 2016 році) – в Одеську область, а там недалеко і до Вінницьких дібров.
Листок дуба, пошкоджений клопом. Вид зверху (5.09.2019)
У 2019 р. одним із авторів (С. В. Назаренком) підтверджено поширення дубового клопа-мереживниці у скверах і вуличних посадках м. Херсон і м. Олешки, у дендропарку ДП «Степовий ім. В. М. Виноградова філіал УкрНДІЛГА», в державній пам’ятці природи місцевого значення «Куртина вікових дубів», у Херсонському лісництві ДП «Олешківське ЛМГ», в Рибальчанському лісництві ДП «Збур’ївське ЛМГ» і лісовій смузі Великоолександрівського району. Наприкінці вегетаційного періоду 2019 р. дубового клопа-мереживницю виявлено в лісових і міських дубових насадженнях, а також на поодиноких деревах на обох берегах р. Дніпро в районі гирла. Фахівці ДСЛП «Херсонлісозахист» за браком коштів не мали можливості провести масштабного лісопатологічного обстеження у зоні свого обслуговування, так само, як і ДСЛП «Вінницялісозахист» – в Одеській і Вінницькій областях.
Довжина тіла дорослого клопа становить 3,0–3,2 мм, ширина – 1,6 мм. Тіло кремового кольору, сплющене. Крила прозорі з мереживною текстурою та коричневими або чорними плямами. Яйця дрібні, чорні, мають вигляд майже вертикальних веретеноподібних (чимось схожі за будовою на амфори) нерівних дрібних виростів на нижньому боці листків. Відрізнити візуально яйця від екскрементів можливо за допомогою бічного освітлення. Тінь від яєць значна довша, ніж від кульок-екскрементів. У верхній частині яйця через лупу можна розгледіти сіру цяточку. У кладках може бути понад 100 яєць, але трапляється й по одному–два. Личинки сіро-чорні, їхнє тіло вкрите численними дрібними шипиками. Після линяння личинки третього віку перетворюються на імаго.
Ювенільні імаго клопа (19.06.2019)
На американському континенті дубовий клоп-мереживниця пошкоджує місцеві види дуба, каштан американський, церцис канадський, а також – деякі рослини інших родин (верби, шипшину тощо). Із різних країн повідомляють, що цей клоп може живитися на листі багатьох порід, зокрема клена польового, бука лісового, каштана їстівного, граба звичайного, ліщини, дерену криваво-червоного, айви японської, глоду, сливи, груші, шипшини, горобини, в’яза й липи, загалом на 45 породах, зокрема на 15 видах дуба. На території Краснодарського краю імаго та личинки клопа виявлені, крім дуба, на листі в’язів і робінії звичайної, у Криму – на дубах пухнастому й турецькому. Водночас не на всіх породах клоп успішно завершує розвиток, зокрема на яблуні та кленах жодна личинка не доживає до дорослої стадії.
Завжди зимують лише дорослі клопи, а личинки, які не встигли завершити розвиток, гинуть. Дубовий клоп-мереживниця зимує під корою загиблих дерев та в залишених ходах короїдів та інших стовбурових комах. У Херсонській області клопів виявляли у лісовій підстилці.
Клопи залишають місця зимівлі до початку формування листків дуба. У міру появи листків починають живитися, і якщо листки ще доволі маленькі, вони деформуються і часто в’януть.
Перші кладки яєць з’являються, коли листкова пластинка доволі розвинена, зокрема в різних пунктах Краснодарського краю – від 27 квітня до 10 травня, у Криму – в першій декаді травня, у Херсонській області – 18–26 травня. За низької щільності, популяції кладки розташовані на нижньому боці листків нижнього ярусу крони, за високої – також у середньому та верхньому ярусах крони. Забарвлення верхньої поверхні листків із наявністю та відсутністю кладок не відрізняється.
У Північній Америці клоп розвивається у двох–трьох поколіннях на рік, в Італії – у трьох, у Словаччині – у двох–чотирьох. На Кавказі на висоті 700–900 м над рівнем моря відмічено два–три покоління, на Чорноморському узбережжі – чотири, а іноді більше, а на висоті понад 1,200 м – лише одне повне покоління. У Краснодарському краї розвиток першого покоління дубового клопа-мереживниці від яйця до імаго триває 50–60 днів, а масовий вихід імаго відбувається наприкінці червня – на початку липня. Друге покоління завершує розвиток наприкінці липня, третє – у другій половині серпня. У Херсонській області у 2019 році личинки дубового клопа-мереживниці, що вилупилися наприкінці травня, перелиняли на II вік на початку червня, на III вік – наприкінці першої декади червня. Починаючи із середини червня, одночасно виявляли личинок дубового клопа-мереживниці різних віків, а також імаго, тобто покоління перекривалися. Попередні дані свідчать, що в Херсонській області успішно завершують розвиток не менше трьох поколінь дубового клопа-мереживниці на рік.
Загалом, у зв’язку з відмінностями мікроклімату окремих ділянок насаджень, дати відкладання яєць і тривалість розвитку клопів помітно варіюють. Тому точно визначити календарні дати розвитку поколінь дуже важко. На Чорноморському узбережжі живлення клопів ще триває у вересні– жовтні, у Херсонській області останнє парування клопа-мереживниці відмічене 30 жовтня 2019 р., і з цих кладок вилупилися личинки.
Личинки клопа різних віків
Водночас, зважаючи на те, що зимувати можуть лише імаго, четверте покоління, кладки якого ми виявили наприкінці жовтня, може бути факультативним, тобто більшість особин і не встигнуть завершити розвиток.
Личинки та імаго дубового клопа-мереживниці всмоктують сік на нижньому боці листків. Пошкоджені листки покриваються жовтуватими, а потім – бурими плямами. Вже у липні вся крона набуває бурого відтінку, тобто зменшується поверхня, яка містить хлорофіл і фотосинтезує. Заселені листки вкриті дрібними липкими чорними блискучими екскрементами, що створює умови для проникнення в дерево збудників хвороб і додатково зменшує спроможність листя виділяти кисень та затримувати пил і токсичні речовини. Листя передчасно опадає, що негативно відбивається на закладанні бруньок. Сильно ослаблені дерева зменшують приріст, заселюються стовбуровими комахами і можуть усохнути.
Осередки дубового клопа-мереживниці можливо виявити у травні, коли сформувалися листки повного розміру, косінням ентомологічним сачком із довгою рукояткою рухом знизу вгору, щоб охопити листя нижнього ярусу крони. Наявність навіть одного клопа, його дрібних чорних екскрементів, яєць, личинок і линяльних шкурок свідчить про присутність шкідника у насадженні.
У другій половині червня – на початку липня та пізніше мармурове забарвлення крон дубових лісів можливо побачити з повітря (мала авіація, дрони), з камер спостереження за пожежами та огляданням контурів лісу з дороги, поля або іншого безлісого простору. У липні–серпні – має насторожити передчасне опадання знебарвленого листя дуба.
У регіонах, де клоп може зимувати в лісовій підстилці, нагляд і облік можливо проводити або восени, під час масового опадання листя, збираючи його в межах проекції крон, або встановлюючи рамки чи ящики під кронами, в які листя падає. Такий нагляд можливо здійснювати також навесні, до початку вегетації, але за відсутності глибокого снігового покриву.
Небезпечною вважають середню чисельність понад 10 екземплярів клопа на один листок. Клоп є доволі чутливим до дії піретроїдних інсектицидів і навіть бактеріальних препаратів. Водночас навесні бактеріальні препарати (яких, на жаль, в Україні для лісового господарства не виробляють), не є ефективними за температури меншій ніж 15°С. Зважаючи на наявність декількох поколінь шкідника, за високої чисельності доведеться обприскувати крони інсектицидами неодноразово, а беручи до уваги швидке формування резистентності комах до препаратів, слід мати в арсеналі ширший асортимент, ніж наявний у списку дозволених. Так що проблема захисту дубових насаджень нас ще очікує.
В. Л. Мєшкова,
завідувач лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА, професор, д-р с.-г. наук
С. В. Назаренко,
с. н. с. ДП «Степовий ім. В. М. Виноградова філіал УкрНДІЛГА», канд. с.-г. наук
Автор фотографій: С. Назаренко
Титульне фото: Кладка яєць клопа
Статтю опубліковано в «Лісовому і мисливському журналі», 2020. №3. С. 10–12
