Жолудева міль – новий інвазійний вид, що може стати перепоною для насіннєвого розмноження дуба та інших листяних видів

Опубліковано: 2023-12-12

В минулому, 2022, році співробітники відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА від колег із Інституту лісових досліджень (IBL, Польща) дізналися, що на двох насіннєвих плантаціях дуба звичайного в Польщі виявлено високу поширеність чужоземного шкідника жолудів – метелика Blastobasis glandulella (Riley, 1871). B. glandulella (бластобазис жолудевий, або жолудева міль). Жолудева міль – інвазійний для Європи вид метеликів із родини Blastobasidae, що походить зі східної частини США та з півдня канадської провінції Онтаріо. На батьківщині личинки жолудевої молі розвиваються в жолудях різних видів дуба (Quercus alba L., Q. coccinea Münchh., Q. macrocarpa Michx., Q. rubra L., Q. velutina Lam., Q. palustris Münchh.), а також у каштанах (рід Castanea, Fagaceae) та в горіхах (рід Carya, Juglandaceae).

  

Доросла комаха (імаго) та личинка жолудевої молі

В Європі B. glandulella вперше було знайдено у Хорватії в 1980-х роках, і з того часу шкідник поширився в багатьох європейських країнах, як це характерно для інвазійного виду. Виявилося, що личинки масово заселяють плоди місцевих видів роду Quercus L., зокрема дуба звичайного (Q. robur L.). Під час живлення гусениці молі повністю з’їдають сім’ядолі жолудя, не залишаючи можливості для його проростання. На відміну від інших шкідників жолудів (а саме, личинок довгоносиків і плодожерок з роду Cydia), гусінь жолудевої молі зимує в плодах.

  

Личинка жолудевої молі та лялечки жолудевої молі в плодах дуба

Зважаючи на ці фактори, співробітники відділу ентомології, фітопатології та фізіології відразу почали збирати насіннєвий матеріал дуба звичайного з різних областей України. Протягом жовтня-грудня 2022 року гусениць B. glandulella виявили в жолудях, зібраних в Київській, Полтавській, Хмельницькій і Черкаській областях, а в 2023 році – в жолудях, зібраних у Тернопільській, Волинській, Кіровоградській і Житомирській областях. Одночасно вивчали біологічні особливості виду як у природних умовах, так і в лабораторних. У камеральних умовах простежили розвиток від личинки до імаго, щоб виключити помилкове визначення виду лише за личинкою. Додатково визначення виду зібраних нами личинок і метеликів, зокрема за геніталіями, підтверджено в закладі охорони лісу Інституту лісових досліджень – IBL у Польщі.

Під час вивчення біологічних особливостей жолудевої молі науковцями відділу виявлено, що личинки в міру розвитку та збільшення потреб у поживних речовинах переповзають із одного плода до іншого й здатні пошкодити за період свого розвитку до чотирьох жолудів.

Найбільш ретельні польові дослідження були проведені в Хмельницькій області. Так, у Кам’янець-Подільському районі окрім жолудів дуба звичайного, червоного та каштанолистого, личинок B. glandulella виявлено також у плодах гіркокаштанів – голого, дрібноцвітого та звичайного. Слід зазначили, що нами не було знайдено в літературних джерелах повідомлень про те, шо жолудева міль спроможна заселяти плоди дерев і кущів з роду Aesculus L. Пізніше личинок B. glandulella знайшли в плодах горіхів роду Juglans L. –  волоського та чорного.

  

Личинки жолудевої молі в плодах гіркокаштана та гусениця жолудевої молі в плоді волоського горіха

Зважаючи на те, що міль B. glandulella в окремих насадженнях у західних і центральних областях України вже встигла сформувати сталі популяції, пошкоджує велику кількість плодів (в окремих випадках – до 90 %), масово розмножується та швидко поширюється на нові території, вона найближчим часом може стати суттєвою перепоною для розмноження різних видів дерев та кущів з родин Fagaceae, Hippocastanaceae та Juglandaceae.

 

Ірина Соколова, кандидат с.-г. наук,

старший науковий співробітник відділу ентомології,

фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА