Дослідження у лісових насадженнях, створених на рекультивованих землях Новоселівського гірничо-збагачувального комбінату

Опубліковано: 2023-11-21

Дослідні лісові культури на відвалі Новоселівського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у Новій Водолазі (Харківська область) було створено працівниками Водолазького лісництва філії «Жовтневе лісове господарство» під науково-методичним керівництвом науковців УкрНДІЛГА у 1982 році. Мета створення лісових культур полягала в застосуванні методів інтенсифікації росту та розвитку лісових насаджень на рекультивованих землях біологічними методами та залісення берм (Бм – вирівняні технологічні ділянки між ярусами відвалу) і схилів відвалів (Св) розкривних порід.

На розрівняному плато відвалу було створено (висаджено) чисті лісові культури сосни звичайної (дослід І), лісові культури сосни звичайної з підсівом люпину багаторічного в міжряддя (дослід ІІ) як рослини-біомеліоранта, а також лісові культури сосни звичайної із введенням через кожні два ряди сосни одного ряду вільхи чорної як породи-азотонакопичувача (дослід ІІІ, рис. 1).

Рис. 1. Космічний знімок залісеного відвалу Новоселівського ГЗК із елементами техногенного рельєфу та дослідними ділянками

Насадження розташовані біля центральної дороги на в’їзді в смт. Нова Водолага та мають вільний заїзд на плато відвалу, яке слугує місцем відпочинку та пікніків для рекреантів. Вплив інтенсивного неконтрольованого рекреаційного навантаження фактично проявляється у щорічних низових пожежах, самовільних рубках, збиранні опаду хвої для господарських потреб місцевим населенням тощо (рис. 2).

Рис. 2. Сліди нагару внаслідок низової пожежі та збирання підстилки

На зазначеному об’єкті лісової рекультивації періодично проводяться наукові дослідження росту та формування лісових насаджень. Восени 2023 року науковцями відділу лісовідновлення та захисного лісорозведення Тарнопільським П. Б., відділу лісівництва та економіки лісового господарства Тарнопільською О. М. УкрНДІЛГА та студентом ІV курсу лісогосподарського факультету Державного біотехнологічного університету Лавреновим Д. К. проведено комплексні дослідження із суцільним переліком дерев за діаметром, визначенням класу Крафта, категорії санітарного стану, класу товарності та вимірюванням висот.

З метою вивчення росту та розвитку захисних лісових насаджень та динаміки росту за діаметром було відібрано зразки висічок (кернів) за допомогою вікового бураву Преслера (рис. 3).

 

Рис. 3. Висічка (керн) деревини сосни звичайної

З метою вивчення генезису ґрунтового покриву та динаміки агрохімічних характеристик розкривних ґрунтів у часі в процесі росту насаджень і під впливом рослин-азотонакопичувачів на порушених землях відібрано змішані ґрунтові зразки з прикопок у кожному з трьох дослідних варіантів насаджень (рис. 4).

Рис. 4. Ґрунтова прикопка для відбору ґрунтових зразків

Один із основних напрямів досліджень – формування лісового середовища та збагачення біологічного різноманіття під впливом насаджень культур, створених на рекультивованих землях. У насадженнях із зімкнутим наметом трав’яний покрив фактично відсутній. На численних галявинах, що утворилися внаслідок природного відпаду, самовільних рубок і природного відпаду вільхи чорної, формуються біогрупи із самосіву сосни звичайної (рис. 5), осики, тополі білої, різнотрав’я із переважанням рудеральних видів (гикавка сіра, злинка однорічна, синяк звичайний, льонок звичайний, будяк кучерявий та ін.) і з участю лучних (куничник наземний, деревій звичайний, подорожник ланцетолистий, пижмо звичайне) і лісових (тонконіг дібровний, глуха кропива крапчаста, герань Робертова, медунка темна, нечуйвєтер волохатенький, фіалка дивна) видів (рис. 6).

Рис. 5. Самосів сосни звичайної

Рис. 6. Трав’янистий покрив галявин

В біогрупах часто зустрічається самосів чагарників, які використовувалися для закріплення схилів відвалів і на бермах на початку залісення, зокрема спірея Вангутта, свидина кров’яна, терен колючий тощо (рис. 7, 8).

Рис. 7. Біогрупа спіреї Вангута

Рис. 8. Свидина кров’яна на біогалявині

З метою закріплення схилів відвалів і створення захисних насаджень на бермах використовували абрикосу звичайну, оцтове дерево, бирючину звичайну, маслинку вузьколисту, спірею Вангутта та інші деревні й чагарникові види (рис. 9, 10, 11)

Рис. 9. Абрикоса звичайна на схилі відвалу

Рис. 10. Біогрупа сумаху оцтового на схилі відвалу

Рис. 11. Біогрупи маслинки вузьколистої на бермі та схилі відвалу

Також було досліджено ріст та стан дерев і чагарників на елементах техногенного рельєфу. Індекс санітарного стану дерев у насадженнях коливається від дуже ослабленого до всихаючого. Зазначені породи ростуть переважно чистими та мішаними біогрупами. У дещо гіршому стані перебувають біогрупи маслинки вузьколистої. Це пояснюється частими низовими пожежами та забрудненням повітря. Слід відзначити, що на бермах і схилах з’явився самосів клена ясенелистого, осики, сосни звичайної та дуба звичайного (рис. 12).

Рис. 12. Самосів клена ясенелистого, дуба звичайного та сосни звичайної на схилах і бермах відвалу

Формування лісового середовища, особливості росту та розвитку лісових насаджень на рекультивованих землях в умовах інтенсивного антропогенного навантаження в межах населених пунктів, а також оцінювання якості лісової рекультивації за екологічними, економічними та соціальними критеріями дасть можливість удосконалити нормативну базу щодо проведення господарських заходів у таких насадженнях, їхнього захисту й охорони.

 

Ст. наук.співр. відділу лісовідновлення

та захисного лісорозведення Тарнопільський П. Б.

 

Пров. наук. співр. відділу лісівництва та економіки

лісового господарства, канд. с.-г. наук, с. н. с. Тарнопільська О. М.