Історія Дослідно-селекційного лісового центру «Веселі Боковеньки» бере початок у 1923 році, коли приватний дендрологічний парк юриста за фахом і садівника за покликанням М. Л. Давидова було перетворено в Деревознавчу дослідну станцію Всеукраїнського управління лісами. Головним завданням станції була інтродукція деревно-чагарникових порід в умовах Степу.
Починаючи з 1962 року, станція мала два відділи: інтродукції та селекції деревних і чагарникових порід і відділ степового лісорозведення..
Гібридизацією горіхів з 1934 року займалися А. П. Єрмоленко та А. С. Трусов, у післявоєнні роки – Ф. А. Щепотьєв. Як результат дослідницьких робіт П. П. Бадалова, В. М. Ненюхіна, Р. М. Карпінського отримані зимостійкі, урожайні, швидкорослі сорти та апомікти волоського горіха.
На території центру «Веселі Боковеньки» знаходиться декілька дослідних об’єктів представників родини Juglans:
Щорічно науковці та співробітники УкрНДІЛГА разом із спеціалістами лісового центру проводять обстеження та спостереження за насадженнями в різні фази росту – від розвитку бруньки до дозрівання горіха.
На цих ділянках постійно проводяться механізовані та ручні догляди за деревами та в цілому за об’єктами. Щорічно з садів і плантацій лісівники Центру заготовляють горіхи для висіву в розсаднику, вирощування садивного матеріалу горіха волоського та реалізації для всіх бажаючих плодів і садивного матеріалу.
Завданням лісового центру є збереження дослідних об’єктів, що пройшли випробовування в жорстких умовах Степу, вивчення довговічності дерев горіха в степовій зоні, розмноження горіха волоського насінним і вегетативним способами.
Науковці дослідно-селекційного лісового центру «Веселі Боковеньки»