Міжнародний семінар зі зміни клімату (International Sustainability and Carbon Certification, ISCC) проводиться щорічно з 2010 року. ISCC – це курс професійного розвитку, який досліджує екологічні та соціальні аспекти зміни клімату. Понад 250 учасників із більш ніж 70 країн світу мають можливість консультуватися з експертами та практиками, які працюють над проблематикою зміни клімату у різних структурах: в урядових і некомерційних організаціях, наукових установах, технологічних компаніях, а також із представниками місцевих громад і корінних народів. Цього року в семінарі, який було організовано Лісовою службою США в штаті Каліфорнія в травні 2023 року, взяли участь 16 експертів із 11 країн світу. Серед них від України – Ігор Букша, завідувач відділу інвентаризації лісів, моніторингу, сертифікації та лісовпорядкування УкрНДІЛГА та Сергій Сидоренко, завідувач сектору екології лісу УкрНДІЛГА.
Майкл Фурнісс (Michael Furniss) презентував сучасний рівень наукових знань щодо зміни клімату
Семінар був сфокусований на принципах і проблемах «кліматичної справедливості» та обговоренні можливостей удосконалення підходів до управління природними ресурсами крізь призму природоорієнтованих рішень (Nature based solutions). Інтенсивний двотижневий курс для професіоналів, зосереджених на технічних і соціальних аспектах розв’язання проблем, пов’язаних зі змінами клімату, включав польові виїзди, лекції, інструктажі, навчання та групові дискусії. Більшість лекцій і обговорень стосувалися оцінювання впливу змін клімату, аналізу вразливості населення та ресурсів до проявів змін клімату. Були розглянуті методики оцінювання вуглецю та емісій вуглецю, інтеграція практик пом’якшення впливу від зміни клімату до законодавства, елементи Каліфорнійської кліматичної програми та вуглецевих ринків. Лекція з ефективності комунікацій під час виступів і презентацій була присвячена практиці Storytelling.
Проблематика лісових пожеж була розглянута на прикладі Caldor Fire (кожна лісова пожежа у США має своє власне ім’я), що сталася в кантоні Ель Дорадо у 2021 році. Було продемонстровано як формування загущених лісових насаджень сприяє підвищенню пожежних ризиків і довгостроковому вилученню вогню з ландшафту.
Ділянка, пройдена верховою пожежею високої інтенсивності Caldor Fire у 2021 р. (на фото – Сергій Сидоренко)
Екстремальні погодні умови, які є проявами впливу зміни клімату (висока швидкість вітру, тривала посуха з аномально високою температурою повітря), у поєднанні із накопиченням значних запасів лісових горючих матеріалів, як наземних, так і надземних (запаси горючих матеріалів крони та їх щільність на одиницю площі) призвели до катастрофи – 89 773 га лісів було пошкоджено та знищено під час пожежі. Дані ландшафти природньо мають короткий пожежний інтервал, і часті пожежі в цьому регіоні формували ландшафт, стійкий до майбутніх пожеж. Природній цикл повторювання пожеж на кожній конкретній ділянці штучно «придушувався» понад століття.
Однією із причин швидкого поширення пожежі була відсутність або недостатність заходів із управління горючими матеріалами, адже більша частина цих лісів історично перебуває в приватній власності. Кожен із власників особисто приймав рішення щодо обсягів проведення протипожежних заходів. Ділянки лісу, на яких було проведено рубки догляду та заходи із зменшення обсягів наземних лісових горючих матеріалів (контрольовані пали, механічні заходи), мали низьку та середню інтенсивність пошкодження.
Дендрохронологічний спосіб визначення пожежного режиму (зразок відібрано на території пошкодженій під час Caldor Fire у 2021 р.)
Окремої уваги заслуговують заходи, які виконуються одразу після пожежі згідно з принципами післяпожежного відновлення (Postfire Restoration Framework), коли невідкладно оцінюються площі пожежі (переважно дистанційними методами) та інтенсивність пошкодження кожної окремої ділянки із виділенням рефугіумів (непошкоджених або слабко пошкоджених ділянок). З врахуванням цих площ вибудовується комплекс заходів щодо відновлення ландшафтів: пом’якшення впливу водної ерозії; проведення рятувальних рубок «salvage logging»; визначення ділянок, на яких потенційно можливе природне відновлення та ділянок де варто сфокусуватися на штучному відновленні лісу.
Також учасники ознайомилися із концепцією контрольованих палів і традиційного використання вогню для досягнення цілей управління ландшафтом. Виїзна лекція була проведена Заком Емерсоном (Zach Emerson), який тісно співпрацює з корінними народами США на землях племен Об’єднаної індіанської громади Оберна (United Auburn Indican Community, UAIC). Дослідження сфокусовані на традиційному використанні вогню корінними народами для досягнення цілей: формування традиційного для даної території ландшафту (співвідношення відкритих і закритих ділянок, контроль за горизонтальною й вертикальною структурою та за складом насаджень), контроль за поширенням інвазійних видів, використання вогню під час та після збору врожаю, духовний аспект тощо. Були продемонстровані практичні методи формування ділянок відкритого та напіввідкритого ландшафтів за допомогою комбінованого використання механічного впливу на горючі матеріали (рубки) та традиційного використання вогню (спалювання порубкових решток у купах).
Зак Емерсон розповідає про цілі проведення контрольованого палу на ділянці
Програма семінару забезпечує максимальну інформованість щодо кращих практик пом’якшення наслідків змін клімату, сприяє професійному зросту учасників і формуванню мережі професійних зв’язків для реалізації подальших проєктів.
Використання вогню для управління інвазійними видами рослин (випалювання проводиться в періоди, що забезпечують завдання максимальної шкоди інвазійним видам і мінімальної – аборигенним, враховуючи фенологію кожного із видів)
Підсумком роботи семінару було розроблення його учасниками планів дій щодо розв’язання проблем, пов’язаних зі зміною клімату в рамках експертної компетенції кожного з учасників. Учасники від України підготували відповідні пропозиції щодо опрацювання двох планів дій. Завідувач відділу інвентаризації лісів, моніторингу, сертифікації та лісовпорядкування УкрНДІЛГА Ігор Букша приділив увагу підготовці керівництва з проведення проєктів, спрямованих на збільшення потенціалу лісового господарства із вилучення вуглекислого газу з атмосфери та збільшення обсягів депонування вуглецю в лісах. Це створить рамкові умови для розвитку проєктів, спрямованих на використання екосистемних послуг лісів і впровадження «вуглецевого лісівництва».
Завідувач сектору екології лісу Сергій Сидоренко запропонував план дій «Оцінювання змін пожежних режимів під дією кліматичних змін для найбільш уразливих територій України», який забезпечить науково-обґрунтоване виділення територій, найбільш уразливих до природніх пожеж, і побудову можливих сценаріїв, за якими можна буде оцінювати зміни пожежних режимів для кожного регіону країни. Також важливою складовою даного плану є підготовка рекомендацій щодо зменшення та пом’якшення ризиків лісових пожеж.
Досвід і знання, отримані на семінарі, наразі використовуються під час проведення наукових досліджень УкрНДІЛГА за тематичним планом із урахуванням кращих світових практик. Наступна зустріч експертів семінару ISCC запланована на жовтень 2023 року. На ній буде оцінено прогрес в розробці планів дій і розглянуто перспективи їх впровадження.
Сектор екології лісу, відділ інвентаризації лісів, моніторингу,
сертифікації та лісовпорядкування УкрНДІЛГА