На час підготовки цього випуску, минуло 11 місяців із моменту вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року. Наближається перша річниця цієї жахливої події, і ми сподіваємося, що мир настане дуже скоро. Того дня у 2022 році розпочалася переписка вченого з росії з колегами-науковцями зі всього світу, де перший написав:
«У мене та моїх колег і друзів, у тому числі з України, є відчуття, що ми бачимо жахливий сон, а не всю цю катастрофу, яка в реальності відбувається. Як вдалося нам довести країну до ситуації, коли неможливо вийти на вулицю з написом «Мир всьому світу»?! Я маю чітку мету дожити до зміни бандитського режиму в цій країні. У той же час я втрачаю оптимізм, який я мав 40 років тому, з приводу того, що ця територія колись стане цивілізованим суспільством. Жахлива ганьба! Миру всьому світу! Мені дуже шкода...» (24 лютого 2022 р.).
Ось як відповіли у Міжнародному Товаристві Фітопатологів (ISPP): «1 березня 2022 р. між ISPP і Польським фітопатологічним товариством почалися переговори про те, як можна допомогти. 2 березня ISPP опублікувало заяву в соціальних мережах та інформаційному бюлетені із засудженням вторгнення, а перших українських кандидатів на потенційну підтримку від ISPP було визначено до 9 березня 2022 року. Ще через 2 доби було визначено початкове фінансування. До 24 березня 2022 року ми також контактували з фітопатологом, який все ще працював у Києві, і через нього ініціювали контакт для майбутнього створення Українського фітопатологічного товариства. Трохи згодом ми досягли домовленості з організаторами ICPP2023 про спеціальну сесію в Ліоні на тему «Вплив війни та конфліктів на дослідження патології рослин і безпеку продуктів харчування в країнах».
На сьогодні сім асоційованих товариств ISPP та кілька окремих осіб зробили внески до стипендійного фонду, а нещодавно один із нас провів акцію зі збору коштів замість святкування свого 70-річчя. Так, у заклику від Resilience Bursary Fund (спеціальний стипендіальний фонд) пропонується пожертвувати вартість чашки кави (або більше), завдяки чому вже зібрано 630 доларів. Цієї суми достатньо, щоб підтримувати вченого понад два тижні.
Станом на 31 грудня 2022 року ISPP Resilience Bursary Fund підтримав дев’ятьох українських науковців. Вони працювали в польських лабораторіях протягом різного часу, а деякі з них перейшли на інші джерела фінансування чи посади.
Під час дискусій з моменту заснування стипендійного фонду пролунало декілька коментарів про те, що є багато інших ситуацій у всьому світі, де потенційно принаймні фітопатологи потребують підтримки. Ми не знаємо як довго ще буде існувати загроза для представників української науки, але сподіваємося, що в майбутньому підтримка від Фонду буде доступною також для фітопатологів із інших частин світу. Можливо, коли ви читатимете ці рядки, у вас чи вашої громади виникне бажання теж зробити свій внесок у фонд (або організувати збір коштів). Потреба залишається гострою, а наші кошти скорочуються (пожертвувати). Запити можна надсилати на електронну адресу: resilience@isppweb.org.
Ольга Кукіна, Малгожата Їдричка, Малгожата Манка та Грег Джонсон
Цього місяця історія Ольги Кукіної, дослідниці лісового господарства
Я працюю в Українському науково-дослідному інституті лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького (Харків, Україна) майже двадцять років. За цей час я пройшла шлях від простого інженера до старшого наукового співробітника лабораторії захисту лісу (нині відділ ентомології, фітопатології та фізіології). Я кандидат сільськогосподарських наук за спеціальністю ентомологія, і більшу частину свого наукового часу я присвятила лісовій ентомології.
Свого часу брала участь у дослідженнях хвороб лісу в українсько-шведському проєкті щодо переносу збудників хвороб сосни стовбуровими комахами.
Після вторгнення росії в Україну здавалося моє життя було зруйновано, я не бачила майбутнього, не кажучи вже про наукову діяльність.
Але завдяки моїм польським колегам зараз я зі своєю 5-річною донькою маю можливість бути в безпеці. Я отримала стипендію від Міжнародного товариства фітопатологів (ISPP) та Польського фітопатологічного товариства (PTFit), і тепер маю можливість працювати під керівництвом проф. доктора Томаша Ошако у відділі охорони лісу Інституту лісових досліджень (IBL) у Варшаві.
Група вчених під керівництвом проф. Ошако має кілька напрямів досліджень, у яких я безпосередньо беру участь. Дослідження в Інституті включають використання «електронного носа» для виявлення патогенних грибів (Fusarium oxysporum, Rhizoctonia solani, Cylindrocarpon destructans), ооміцетів (Phytophthora plurivora, Pythium intermedium) і комах-шкідників (Dendrolimus pini).
Группа науковців під керівництвом Prof. Томаша Ошако: Dr. Ольга Кукіна та Dr. Мівош Ткачик у лабораторії Інституту лісівничих досліджень (IBL) готуються до вимірювань "електронним носом"
Досліджую виявлення збудника Ciboria batchiana в жолудях Quercus robur, при зберіганні. Прототипи е-носів надає Варшавський технологічний університет, який співпрацює з IBL. Результати дослідження будуть поширюватися спільними публікаціями у відомих міжнародних журналах.
Я дуже радію з того, що маю можливість вивчати польську мову в науковому середовищі, яке, до того ж, уможливлює моє знайомство з сучасними технологіями, методиками, обладнанням. Тут я отримую досвід, який дозволить мені запроваджувати нові методи дослідження у лісовій патології в Україні.
Коли війна нарешті закінчиться перемогою України, а в цьому не має сумнівів, зі мною залишаться набутий досвід, нові знання, колеги та нові друзі. Особливу подяку хочу висловити польським колегам із відділу охорони лісу, які надали мені та моїй доньці всебічну турботу та підтримку. Сердечна подяка і глибокий уклін польському народу, який щиро підтримує українців.
Ольга Кукіна,
канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
Відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА
Матеріал опубліковано: ISPP Newsletter 53 (2) February 2023, стор. 5-6