Не стало видатного науковця Парпана Василя Івановича

Опубліковано: 2022-12-19

Сьогодні, 19 грудня, на 78-му році життя відійшов у вічність колишній директор УкрНДІгірліс, доктор біологічних наук, професор, академік Української екологічної та Лісівничої (ЛАНУ) Академій наук, керівник Західного відділення ЛАНУ, Відмінник лісового господарства України, Заслужений лісівник України Василь Іванович Парпан.

Василь Іванович був відомим в Україні та за кордоном вченим-лісознавцем, фахівцем у галузі екології, ґрунтознавства, лісівництва, рекреації та природокористування, захисником пралісових гірських екосистем Карпат.

Народився В. І. Парпан 6 січня 1945 р. у с. Долиняни Рогатинського району Івано-Франківської області у селянській родині. У 1967 р. закінчив з відзнакою лісогосподарський факультет Львівського лісотехнічного інституту (нині – Національний лісотехнічний університет України).

Трудову діяльність розпочав у тому ж 1967 році. Працював інженером і старшим інженером у Вознесенському держлісгоспі (Миколаївська область). З 1969 р. працював у тодішньому Карпатському філіалі УкрНДІЛГА, спочатку молодшим науковим, а згодом – старшим науковим співробітником, завідувачем лабораторії лісівництва, заступником директора, директором УкрНДІгірліс і завідувачем лабораторії лісознавства та лісівництва. Науково-педагогічний стаж роботи вченого становить понад 50 років.

У 1972–1975 рр. Василь Іванович навчався в аспірантурі на кафедрі ботаніки та фізіології рослин Львівського сільськогосподарського інституту (м. Дубляни), а в 1977 р. захистив кандидатську дисертацію в Дніпропетровському державному університеті за спеціальністю 03.00.16 – Біогеценологія і екологія на тему «Опад, лісова підстилка і біокругообіг хімічних елементів у культурних лісових біогеоценозах Малого Полісся УРСР», здобувши ступінь кандидата біологічних наук.

З ініціативи В. І. Парпана та А. М. Гаврусевича у 1991 р. на базі Карпатського філіалу УкрНДІЛГА було створено Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва імені П. С. Пастернака. За час роботи у Карпатському філіалі, а згодом – в УкрНДІгірліс В. І. Парпан  був виконавцем і керівником низки науково-дослідних тем, пов’язаних із дослідженнями структури та динамічних процесів під час відтворення та охорони цінних природних комплексів, обґрунтуванням оптимальних технологічних процесів під час рубок головного користування та рубок формування й оздоровлення лісів, вивченням водоохоронно-захисних властивостей гірських лісів і розробленням заходів та екологічних засад гірського лісівництва. Наукові напрацювання В. І. Парпана стосовно букових лісів слугували базою для віднесення букових пралісів до всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

У 1994 р. у тому ж Дніпропетровському державному університеті захистив докторську дисертацію за спеціальністю 03.00.16 – Екологія на тему «Структура, динаміка, екологічні основи раціонального використання букових лісів Карпатського регіону України».

З 1998 року за сумісництвом працював завідувачем кафедри біології, заснованої в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, а з 2016 р. і згодом – професором і почесним професором цієї кафедри. У 2001 р. Василю Івановичу було присвоєно вчене звання професора по кафедрі. Викладав низку навчальних дисциплін, серед яких «Лісознавство», «Фітоценологія», «Геоботаніка», «Популяційна екологія». У 2003 році на базі кафедри заснував лабораторію експериментальної біології та заповідної справи.

Науковий доробок В. І. Парпана  становить понад 300 статей і монографій у вітчизняних і закордонних виданнях. Василь Іванович створив власну наукову школу, під його керівництвом було захищено 20 кандидатських і три докторські дисертації.

Колектив УкрНДІЛГА висловлює щирі та глибокі співчуття рідним, близьким, друзям і колегам В. І. Парпана  У пам’яті всіх, хто знав його та працював разом з ним, Василь Іванович назавжди залишиться працелюбним, енергійним і кваліфікованим ученим, педагогом і керівником, вихованою та чуйною людиною, яка вірно служила лісівничій науці та Україні. Розділяємо разом з вами біль утрати, сумуємо та підтримуємо в годину скорботи.

Вічного спокою, світлої пам’яті та Царства Небесного!