Проведено чергові обліки на стаціонарних багатоваріантних дослідних об’єктах у ДП «Харківська ЛНДС»

Опубліковано: 2022-10-23

У жовтні науковцями УкрНДІЛГА (зав. відділу лісівництва та економіки лісового господарства С. І. Мусієнко і с. н. с. відділу лісовідновлення та захисного лісорозведення М. Г. Румянцевим),  згідно із програмою робіт за темою  № 2 «Удосконалити систему рубок в лісах України на засадах наближеного до природи лісівництва», проведено чергові обліки на стаціонарному багатоваріантному дослідному об’єкті у Дергачівському лісництві ДП «Харківська ЛНДС» (південно-східна частина Лівобережного Лісостепу України).

Дослід закладено під керівництвом професора В. П. Ткача  в умовах свіжої кленово-липової діброви у 2009 р. з метою опрацювання способів і технологій переформування ослаблених порослевих дубових насаджень, які виключені з режиму головного користування, шляхом проведення лісовідновних рубок. Рубки передбачалося проводити рівномірно-поступовим, групово-поступовим і смугово-поступовим способами в поєднанні з рубками догляду з орієнтуванням на їх природне та штучне насіннєве відновлення.

Дослід складається з 6 варіантів (кожен по 1 га). Три варіанти, на яких лісовідновну рубку проведено смугово-поступовим способом (ширина смуги вирубування – 25 м; S=0,25 га), було орієнтовано на штучне відновлення насаджень шляхом висівання жолудів та створенням лісових культур садінням сіянців із відкритою та закритою кореневими системами. Решту варіантів досліду було орієнтовано на природне відновлення лісу шляхом проведення лісовідновної рубки рівномірно-поступовим способом за два прийоми, групово-поступовим способом за два прийоми шляхом формування в насадженні «вікон» відновлення площею близько 250, 500 і 750 м², а також смугово-поступовим способом (ширина смуги вирубування 25 м; S=0,25 га) у комплексі із заходами сприяння природному відновленню.

Результати проведених досліджень на варіантах досліду, спрямованих на природне відновлення дубових насаджень, свідчать, що у віці 13 років було сформовано природні молодняки, що характеризуються значним біологічним різноманіттям та переважанням у складі головної породи – дуба звичайного. Склад сформованих молодняків (7–8Дз2–3Клг, Лпд, Клп) відповідає складу корінного деревостану. Тому господарська діяльність має бути спрямована на відтворення саме таких лісів.

Загальний вигляд 13-річного природного дубового молодняку, сформованого після проведення лісовідновної рубки смугово-поступовим способом

Серед варіантів дослідів, де проведення лісовідновної рубки поєднувалося зі штучним лісовідновленням, після першого, другого і третього прийомів кращими таксаційними показниками та санітарним станом характеризуються культури, створені на зрубах шляхом садіння однорічних сіянців дуба із закритою кореневою системою порівняно із культурами, що створені садінням однорічних сіянців дуба із відкритою кореневою системою та шляхом висівання жолудів. Проте з віком ця різниця є менш помітною.

У майбутньому на цих варіантах лісовідновну рубку буде продовжено шляхом зрубування насадження смугами в залишених кулісах. Передбачається, що її буде завершено орієнтовно через 10–12 років і на місці ослабленого порослевого дубового лісостану сформується природне насіннєве дубове насадження зі складною структурою.

Загальний вигляд 13-річного штучного дубового молодняку, створеного на зрубі шляхом садіння сіянців дуба із закритою кореневою системою після проведення лісовідновної рубки смугово-поступовим способом

Максимальний за висотою екземпляр дуба із закритою кореневою системою після першого року вирощування

Дослідження, проведені науковцями, є важливими для удосконалення нормативної бази, що регламентує проведення лісовідновних рубок в ослаблених порослевих дубняках Лівобережного Лісостепу України, які переважають в лісовому фонді регіону. Отримані результати будуть враховані під час розроблення документів, передбачених тематичним планом науково-дослідних робіт.

 

Відділ лісівництва та економіки лісового господарства

Відділ лісовідновлення та захисного лісорозведення