Лісовий департамент Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) (Food and Agriculture Organization, FAO), Міжнародна мережа моніторингу лісових інвазійних видів для Європи та Центральної Азії (Forest Invasive Species Network for Europe and Central Asia, REUFIS) та Університет Шопрону (Угорщина) організували міжнародну конференцію, присвячену моніторингу аборигенних та інвазійних ксилофагів: профілактика та засоби контролю (Угорщина, Шопрон, 27.06.2022 — 01.07.2022).
Інвазійні види (рослини, гриби, комахи та хребетні) мають значний вплив на стан європейських лісів. Багато інвазійних шкідників і патогенів спричинили повне знищення певних видів дерев в деяких країнах (наприклад, голландська хвороба в’яза), тоді як інші призвели до масового всихання (наприклад, халаровий некроз ясена). За останні два десятиріччя ця группа збільшилась завдяки видам комах і патогенів, пов’язаним зі зрубаними або ослабленими деревами. Виявлення й моніторинг таких видів є доволі складними і вимагають певних знань і фінансових витрат. Для підвищення рівня знань та обміну інформацією FAO, REUFIS та Університет Шопрону організували конференцію, на якій було презентовано останні результати виявлення й моніторингу інвазійних видів, пов’язаних із лісовими породами. Конференція проходила у гибрідній формі (очна участь та вебінари), до заходу приєдналися 30 учасників з 11 країн. Під час триденної конференції іноземні фахівці взяли участь у вебінарі, екскурсіях, а також у лабораторних тренінгах.
Конференцію відкрили голова лісового відділення ФАО ООН Широма Сатіапала (Shiroma Sathyapala), міжнародний експерт ФАО, голова REUFIS і професор Університету Шопрону д-р Ференц Лакатош (Ferenc Lakatos) і спеціаліст ФАО у лісовому секторі Норберт Вінклер-Ратоній (NorbertWinkler-Ráthonyi). Вони наголосили, що більшість людей навіть не знають про різні
шляхи, за допомогою яких комахи з інших континентів можуть бути завезені в країну, що потім може спричинити серйозні наслідки в місцевих лісах.
Д-р Дімітріос Н. Авціс (Інститут лісових досліджень, Салоніки, Греція) зробив доповідь «Вторгнення зсередини: глобалізація
ксилофагів», де він навів приклади масових інвазій лісових комах і розповів, які з них стають шкідниками і чому.
Професор Борис Храсовець (Університет Загреба, Хорватія) розповів про проблеми ідентифікації інвазійних комах у Хорватії та
досвід співпраці з національною службою фітосанітарного моніторингу, а також про вивчення фенології та засобів контролю дубового клопа мереживного (ДКМ) Corythucha arcuata – небезпечного шкідника листя дуба, який є аборигенним у Північній Америці і був виявлений також у Херсонській області в Україні.
Славомір Релл (Національний лісовий центр, Словаччина) розповів про моніторинг інвазійних видів у Словаччини, їхню ідентифікацію і вивчення.
Професор Ференц Лакатош (Угорщина, Університет Шопрону) презентував дослідження, які проводить лісовий факультет університету з моніторингу короїдів, зокрема й інвазійних видів.
Гюльчин Екемен (Головне управління лісового господарства, Туреччина) розповіла про основні види небезпечних ксилофагів у Туреччині, основні засоби їхнього моніторингу й методи біологічного контролю з використанням хижаків та ентомофагів.
Катерина Давиденко (Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації
ім. Г. М. Висоцького, Україна) розповіла про моніторинг небезпечного інвазійного шкідника ясеневих насаджень – ясеневої вузькотілої смарагдової златки (Agrilus planipennis), яку виявили в Україні у 2019 році.
Д-р Рімвіс Вазайтіс (Шведський аграрний університет, Швеція) розповів про ідентифікацію патогенів, які пов’язані з короїдами
ялинових і соснових насаджень, і наголосив, що більшість короїдів можуть переносити дуже агресивні патогенні види грибів.
Після вебінару відбулося обговорення, пролунали відповіді на запитання, було проведено тренінги щодо визначення подальших напрямів роботи Міжнародної мережі моніторингу лісових інвазійних видів для Європи та Центральної Азії (REUFIS). На конференції від України також були присутні Алла Рідкокаша (головний мікробіолог ДСЛП «Харківлісозахист») і Денис Батуркін (директор ДСЛП «Харківлісозахист»).
На другий день учасники конференції відвідали ялинові й листяні насадження біля м. Шопрон, які належать приватній лісової компанії. Було оглянуто суцільні санітарні вирубки ялинових насаджень, пошкоджених короїдом-типографом, феромонні пастки на зрубах, а також феромонні пастки в листяних і мішаних насадженнях із різними типами феромонів.
Після польової екскурсії учасники відвідали лабораторію університету, де професор Ф. Лакатош показав, як оцінювати результати роботи феромонних пасток, і запропонував кожному провести вибірку короїдів та ідентифікувати комах за допомогою ілюстрованих визначників.
Наступного дня було оглянуто соснові насадження однієї з державних лісових компаній (в Угорщині близько 45% лісу належать державі). Площа оглянутого лісгоспу становить більше ніж 14 тис. га, з них близько 10 тис. га вкриті лісом. Учасники відвідали ділянки сосни звичайної і сосни чорної, які потерпають від масового всихання, а також культури сосни і дуба на зрубах.
Також гості завітали до розсадника лісгоспу, де вирощують сосну звичайну для садіння. Тут застосовують цікаві технології для підвищення приживлюваності саджанців на пісках – для цього сосну висаджують переважно у дворічному, іноді трьохрічному віці; однорічні саджанці намагаються не висаджувати, оскільки більшість з них можуть загинути. Із метою підвищення приживлюваності проводять підрізання саджанців у дворічному віці (два рази на рік) і одноразове підрізання кореневої системи (раз на рік). У результаті дворічні саджанці виглядають міцними, з дуже твердим стовбуром і мають розвинуту кореневу систему й дуже компактну надземну частину. Приживлюваність дворічних саджанців становить 80–95%, тому лісгоспи намагаються максимально використовувати саме такі компактні саджанці.
Дворічні культури сосни після підрізання
Трирічні культури сосни після підрізання
Наприкінці візиту учасники обговорили результати зустрічі. «Загалом, метою цієї конференції було знайти шляхи, щоб виявити та ідентифікувати інвазійних комах вчасно, вчасно вжити заходів контролю для запобігання їхньому поширенню або зменшення негативних наслідків їхньої діяльності. Для цього своєчасна ідентифікація має вирішальне значення – чим раніше ми почнемо діяти, тим більшою є ймовірність успіху та меншою – вірогідність поширення», – наголосив професор Ференц Лакатош. Широма Сатіапала також підкреслила важливість міжнародних зв’язків вчених та акцентувала увагу на тому, що дуже важливо залучати широку громадськість, оскільки люди цікавляться своїм власним середовищем, і в багатьох випадках ми також можемо отримати від них цінну інформацію.
Катерина Давиденко
канд. с.-г. наук, доцент,
заступник директора УкрНДІЛГА
