Природне поновлення сосни звичайної на зрубах вузьколісосічних рубок головного користування в Західному Поліссі
Опубліковано: 2022-06-29
Науковцями Поліського філіалу УкрНДІЛГА в рамках виконання теми № 2 «Удосконалити систему рубок у лісах України на засадах наближеного до природи лісівництва» продовжуються різнопланові дослідження природного поновлення корінних лісотворних порід. Щодо головної породи зональних лісів, сосни звичайної, належна ефективність досягається насамперед застосуванням вузьколісосічних рубок головного користування (РГК).
Так, широка серія вузьколісосічних РГК була проведена зокрема в ДП «Городоцький лісгосп», де у Троянівському і Боровому лісництвах відповідні спостереження за формуванням нового природного покоління сосняків виконуються на 10 пробних площах.
Усі дослідні ділянки розташовані в умовах вологого дубово-соснового субору. В материнських насадженнях, за даними лісовпорядкування, перед закладанням лісосік налічувалося 2,5 – 5,1 тис. шт./га підросту супутніх порід висотою 2,5 – 4,0 м із дубом у його складі не менше 50 %. Однак суцільне видалення цього компоненту та першочергова орієнтація на поновлення сосни призвели до того, що цінна корінна порода, дуб звичайний, присутня у складі молодняків у вегетативній формі.
Молодий сосновий деревостан природного походження на зрубі після проведення вузьколісосічної рубки головного користування
Як і передбачалося, головна порода – сосна звичайна – на вузьколісосічних зрубах продемонструвала високий потенціал природного поновлення. Загалом дослідні об’єкти включали 3 варіанти відновлення самосівом сосни (за цільовими заходами): 1 – проведення сприяння природному поновленню, 2 – проведення сприяння природному поновленню та створення часткових лісових культур, 3 – цільові заходи не застосовувалися.
На усіх варіантах самопоновлення сосни було інтенсивним, особливо у перші два роки, коли щільність самосіву на окремих ділянках сягала 50 тис. шт./га. У стадії змикання самоутворених молодих соснових формацій успішність природного поновлення за шкалою УкрНДІЛГА оцінюється як добре.
За результатами поточних досліджень науковцями зроблено декілька висновків:
- Проведення вузьколісосічних РГК у насадженнях сосни у типі лісу В3ДС забезпечує надійне й ефективне поновлення сосни природним шляхом. Густота 7–8-річного підросту сосни на зрубах становить 8,4–17,3 тис. шт./га, розміщення його на ділянках є рівномірним, частка життєздатного підросту в середньому складає 78 %. У цьому варіанті самовідтворення формацій головної породи повною мірою проявляється дійсний лісовідновний потенціал сосни у Західному Поліссі.
- Наявна кількість природного поновлення за умови проведення рубок догляду в молодняках має забезпечити формування нового покоління соснових насаджень на зрубах вузьколісосічних рубок головного користування. У разі недостатньої мінералізації ділянок відновлення, необхідні мінімальні заходи сприяння появі сходів сосни, а створення культур, навіть часткового типу, на вузьколісосічних зрубах є недоцільним.
- Одним із основних недоліків відновлених природних соснових молодняків є виразно однопородний тип структурно-функціональної організації.
- В сучасних умовах вузьколісосічні РГК у сосняках, крім гарантованого природного поновлення головної породи, повинні також вирішувати завдання формування в наступному поколінні лісу змішаних складних насаджень. Тому регламент їхнього виконання в обов’язковому порядку мусить включати максимальне збереження підросту цінних супутніх порід (насамперед дуба) при вирубуванні материнського деревостану і переведення цього природного компоненту у склад майбутнього насадження.
Необхідна складова супутніх порід також може бути утворена (відновлена) за рахунок вегетативного покоління.
Старший науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГА,
канд. с.-г. наук, с. н. с. Василь Бородавка ,
науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГА
Олена Бородавка
Фото: Олена Бородавка
