Інвазійні види лісу – наступна глобальна пандемія? (за матеріалами вебінару ФАО)

Опубліковано: 2020-10-08

Організацією Об’єднаних Націй 2020 рік оголошено Міжнародним роком здоров’я рослин. Рослини, як люди і тварини, також хворіють. Вони потерпають від захворювань, спричинених вірусами, бактеріями, грибами, їх пошкоджують дикі тварини, комахи, кліщі, слимаки та нематоди. Останнім часом нові види шкідників і збудників хвороб рослин поширюються на нові території, причому деякі з них (інвазійні) можуть бути небезпечними для місцевих лісових порід. Питанням запобігання поширенню інвазійних видів у лісових екосистемах було присвячено вебінар, проведений під егідою ФАО 29 липня 2020 року. 

Як повідомила д-р Широма Сатіапала – представник ФАО (Міжнародної продовольчої та сільськогосподарської організації – Food and Agriculture Organization), для участі у вебінарі зареєструвалися понад 700 представників з усіх континентів. Основним запрошеним спікером був проф. М. Вінгфілд, колишній президент ІЮФРО, директор FABI (Forestry and Agricultural Biotechnology Institute) – Інституту лісової та сільськогосподарської біотехнології університету Преторії. 

Д-р Широма Сатіапала – представник ФАО

Проф. М. Вінгфілд (FABI): Здоров’я дерев у Міжнародний рік здоров’я рослин, і які висновки ми можемо зробити з епідемії SARS-CoV-2

Доповідь обговорювали: представник Мережі лісових інвазійних видів для Європи та Центральної Азії (REUFIS) проф. Ф. Лакатош; від Азіатсько-Тихоокеанської мережі лісових інвазійних видів (APFISN) – проф. С. Ловсон і проф. Ж. Сан, від Ближньосхідної мережі здоров’я лісу та інвазійних видів (NENFHIS) – проф. М. Бен Джама; від мережі лісових інвазійних видів Африки (FISNA) Б. Харлі, від установи по стандартах IPPC (Міжнародної Спільноти з розмноження рослин) – д-р А. Морейра. Підсумок підвела д-р Т. Ваханен – керівник відділення лісової політики та ресурсів ФАО.

Проф. Ференц Лакатош (REUFIS): Як участь громади може вплинути на запобігання розповсюдження інвазійних видів?

Проф. С. Ловсон (APFISN): Чи можуть мережі спостереження пдвищити готовність до майбутніх пандемій?

Проф. Ж. Сан (APFISN): Як ми можемо підвищти стійкість наших лісів до зміни клімату та спалахів шкідників?

Проф. М. Бен Джама (NENFHIS): Як ми можемо працювати разом на національному, регіональному й глобальному рівнях  для створення потенціалу?

Д-р А. Морейра (IPPC Standard Setting Officer): Якими є сучасні ініціативи IPPC для підвищення поінформованості про розповсюдження шкідників і підвищення стійкості лісів?

Обговорили такі основні питання:

– Чи можливо організувати мережу спостережень, щоб не допустити проникнення інвазійних видів у нові регіони?

– Яким чином підвищити стійкість лісів до зміни клімату та спалахів шкідливих організмів?

– Які заходи захисту від інвазійних видів є найменш шкідливими для екосистем?

У першому повідомленні ми розглянемо лише перше із цих питань.

Інвазійні види – це види тварин, рослин, грибів, які випадково занесені людиною або поширилися завдяки її діяльності в нові для них регіони, де вони успішно приживлюються, розмножуються і поширюються на нові території. Інвазійні види відрізняються від інтродукованих випадковістю проникнення та заподіюванням шкоди аборигенним видам.

Проф. М. Вінгфілд зробив доповідь «Здоров’я дерев у Міжнародний рік здоров’я рослин, і які висновки ми можемо зробити з епідемії SARS-CoV-2».

Він провів аналогію між розвитком епідемії COVID-19 на земній кулі та поширенням інвазійних видів у лісових екосистемах і наголосив на необхідності врахувати набутий досвід під час вирішення питань захисту лісу. Ситуація з COVID-19 свідчить, що карантин спроможний зупинити поширення хвороби, якщо виконувати певні правила.

Загалом учені знають перелік видів, які потенційно можуть проникнути на території їхніх країн, біологію цих видів на їхній батьківщині, способи нагляду та обліку, можливі шляхи поширення – активний для рухливих комах та пасивний – для спор грибів і певних стадій комах. Останній включає перенесення вітром, водою, на поверхні тіл тварин і транспортних засобів, пакувальної тари, з насінням, саджанцями та іншим рослинним матеріалом. Так, підраховано, що 70 % відомих інвазійних шкідників лісу потрапили в нові регіони з рослинним матеріалом.

Д-р Т. Ваханен (ФАО): підведення підсумків вебінару

Для виявлення COVID-19 під час перетинання кордону здійснюють термоконтроль людей і направляють у самоізоляцію або на проходження спеціальних тестів. Так само спеціальна карантинна служба оглядає всі можливі джерела перенесення інвазійних комах і збудників хвороб. Відповідні служби більшості країн основну увагу зосереджують на шкідниках та збудниках хвороб сільськогосподарських рослин. Водночас інтенсивний моніторинг шкідників лісу, які заселяють дерева та заготовлену деревину, здійснюють у великих портах США, Італії та інших країн, в які морем надходять деревина, вироби з неї, рослинний матеріал і пакувальна тара для різноманітних товарів.

Для виявлення інвазійних видів карантинна служба портів оснащена сучасними технічними засобами, які дають змогу швидко оглянути великі обсяги різноманітних вантажів. Вони мають певний набір феромонних пасток для вилову жуків чи метеликів інвазійних видів, які можуть з’явитися поблизу портів. Певні зразки матеріалів уміщують у спеціальні інсектарії. Якщо фрагмент пакувальної тари заселений, то з нього неминуче вилетить комаха, її можливо визначити і вчасно забити на сполох.

Але для цього треба знати, що ця комаха потенційно шкідлива! Тому підкреслено, що основною передумовою попередження поширення будь-яких організмів, шкідливих для людини, тварин чи рослин – є постійне поповнення, поглиблення та поширення знань вчених і фахівців, які сприятимуть підвищенню освіченості населення.

Вчена людина не та, що щодня робить винаходи, а та, що поповнює та поглиблює свої знання та ділиться з іншими. Завдяки інтернету ми маємо доступ практично до всіх новітніх джерел інформації, зокрема стосовно інвазійних організмів. Водночас точна ідентифікація багатьох із них неможлива без сучасного обладнання – мікроскопів із проектуванням зображення на монітор комп’ютера, пристроїв і реактивів для діагностики шкідливих організмів молекулярними методами тощо.

Людство виявилося недостатньо підготовленим до епідемії COVID-19 – запізнилися із введенням карантину, не з’ясували темпів мутації вірусу, віддалених наслідків перебігу хвороби, можливості формування імунітету та його тривалості. Аналогічну картину, хай у меншому масштабі, маємо стосовно інвазійних шкідників лісу. Ми мало знаємо про них!!! Каштановий мінер був нешкідливим на Балканах, а після проникнення в Австрію та інші країни Європи повсюдно спричиняє передчасне пожовтіння та опадання листя й ослаблення дерев гіркокаштана звичайного. Ясенова смарагдова вузькотіла златка на Далекому сході заселяла ослаблені дерева та не заподіювала помітної шкоди, а після проникнення в північну Америку спричинила загибель сотень дерев аборигенних видів ясена. Колорадський жук на американському континенті не шкодив, як у Європі, а не дуже страшний шкідник із Європи – золотогуз виявився небезпечним в Америці.

Листок гіркокаштана звичайного, заселений каштановим мінером

Перший значний спалах голландської хвороби в’язових порід зареєстрований у північно-західній Європі в 1910 році. У 1930 році симптоми хвороби виявлено у Північній Америці. Після Другої світової війни одночасно зареєстровано спалах голландської хвороби у Північній Америці, Європі, Новій Зеландії та Японії. Її спричиняв інший гриб – Ophiostoma novo-ulmi, який замістив місцевий вид Ophiostoma ulmi. Внаслідок поширення голландської хвороби лише у Великій Британії втрачено близько 20 % популяції в’язових порід.

Різна агресивність інвазійних видів у нових регіонах пояснюється значною мірою тим, що рослини, їхні шкідники та природні вороги цих шкідників у місцях свого багаторічного існування пристосовуються одні до одних. Жоден організм, крім людини, не знищує своєї кормової бази. На новому місці не кожен організм може пристосуватися до нових кормових порід, природних умов (клімату, місць зимівлі), місцевих конкурентів і природних ворогів (зокрема комахи – до ентомофагів). Тому ми дізнаємося про проникнення лише тих інвазійних організмів, які успішно закріпилися у новому регіоні. Про тих, хто не витримав місцевих умов, ми ніколи не дізнаємося!

Загалом попередження проникнення інвазійних видів у нові регіони має здійснюватися на декількох рівнях. На першому – професіонали, міжнародні та національні організації з карантину та захисту рослин, дослідні інститути і станції, екологічні організації тощо. Другий рівень – власники та орендатори лісових насаджень, розсадників, а також деревообробники, які можуть вловити ознаки пошкодження лісової продукції. Третій рівень – власники садів, декоративних насаджень, мисливці, туристи, рибалки, садоводи-аматори та ентомологи.

Після проникнення шкідливого організму в новий регіон необхідно відстежити напрямки його поширення, використовуючи всі можливі шляхи поширення інформації: форуми в інтернеті, веб-сайти, конференції, соціальні мережі (Facebook, Twitter) тощо. У цьому процесі мають брати участь представники всіх зазначених рівнів із обов’язковою консультативною підтримкою фахівців. Так, після першого виявлення в ботанічному саду в Угорщині самшитової вогнівки (Cydalima perspectalis) у 2013 р. створено спеціальну веб-сторінку, на яку від приватних власників надійшли тисячі сигналів. На їхній основі побудовані карти за координатами знахідок шкідника за кожен рік, що дає змогу бачити тенденції його поширення.

Поширенню інформації стосовно інвазійних видів сприяє мережа лісових інвазійних видів для Європи та Центральної Азії (REUFIS), яка нині нараховує 27 країн-членів. Представники України – старші наукові співробітники лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА, кандидати сільськогосподарських наук Ю. Скрильник та О. Зінченко – регулярно беруть участь у семінарах і тренінгах щодо визначення маловідомих шкідливих організмів. Основні завдання мережі – обмін інформацією; координація діяльності щодо виявлення та обмеження поширення лісових інвазійних видів; усвідомлення принципів управління цими видами; таксономічна підтримка та комунікація на всіх рівнях. Передбачено обмін інформацією між країнами чорноморського басейну східної Європи та Азії щодо біології та фенології інвазійних видів, а також упровадження централізованих механізмів їхнього контролю на кордонах.

Особливу увагу приділяють створенню подібної мережі на регіональному рівні. Водночас роз’єднаність учених із установ аграрного комплексу, лісової галузі, служби карантину, відсутність спільних конференцій, формування різної термінологічної бази гальмує як обмін знаннями, так і прийняття вірних управлінських рішень, зокрема стосовно запобігання поширенню осередків інвазійних організмів. На наше щастя, існують неурядові організації, зокрема Українське ентомологічне товариство, яке об’єднує професіоналів і аматорів незалежно від підпорядкування їхніх установ, ступенів і звань учасників. Саме завдяки ентузіазму Харківського ентомолога-аматора Б. Лободи у 2007 році створено сайт BugGuide, який надалі за участю М. Юнакова та вчених Інституту зоології НАНУ (зокрема В. Корнеєва) доповнено і трансформовано у Національну мережу інформації з біорізноманіття (UkrBIN). Ця мережа охопила не тільки комах, але й інші групи багатоклітинних організмів, зокрема гриби та вищі рослини. Так, цього року старший науковий співробітник лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА канд. с.-г. наук І. Соколова виявила на в’язі інвазійну білу цикадку Metcalfa pruinosa, яка пошкоджує десятки видів трав’янистих рослин, кущів і дерев, зокрема клен, липу, робінію, вербу, яблуню. Майже одночасно цей вид виявив Ю. Скрильник на яблуні. Публікації стосовно наявності цього виду в Україні відомі лише з Одеси, у базі даних UkrBIN – із Закарпатської області. Інформацію разом із фотографіями відразу внесено до бази даних. Поступово запис поповнюватиметься даними щодо біології, фенології та шкідливості виду.

Біла цикадка пошкоджує десятки трав, кущів і дерев

Ще одним шляхом вчасного виявлення інвазійних організмів у нових регіонах є створення посадок так званих "дозорних", або "сторожових" рослин (sentinel plants), сприйнятливих до того чи іншого виду збудників хвороб чи комах. У деяких країнах такі посадки створюють у дендраріях або систематично оглядають дерева сприятливих видів у паркових чи вуличних посадках, доступних для щоденного нагляду та відбирання зразків.

Загальні правила відбирання зразків для виявлення певних видів комах, грибів чи інших організмів відомі випускникам біологічних факультетів університетів і фахівцям із захисту рослин. Водночас фахівцям лісового господарства, наукових і проектних організацій, студентів середніх і вищих навчальних закладів можуть бути корисними "Рекомендації щодо комплексного лісопатологічного обстеження насаджень для виявлення нових інвазійних шкідливих організмів та їхнього впливу на стан насаджень", розроблені науковцями лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА, ДП «Степовий ім. В. М. Виноградова філіал УкрНДІЛГА», ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС УкрНДІЛГА», СДЛП «Харківлісозахист» на основі аналізу літературних джерел і власних досліджень. У рекомендаціях наведено визначення інвазійних шкідливих організмів, описано методику оцінювання стану дерев, виявлення інвазійних шкідливих організмів, зокрема комах та інших безхребетних тварин, збудників хвороб, збирання та зберігання зразків для аналізу, оцінювання впливу шкідливих організмів на стан насаджень.

Під час вебінару всім зареєстрованим учасникам запропонували відповісти на три питання, шляхом вибору одного із п’яти варіантів відповіді (відмінно, добре, середнє, слабко, невпевнений). В анкетуванні взяли участь 378 осіб, тобто дещо більше половини зареєстрованих.

1. Наскільки ефективно, на вашу думку, громада залучена до управління лісовими шкідливими організмами?

Відмінно – 4%, добре – 17%, середнє – 37%, погано – 38%, невпевнений – 4%.

2. Наскільки є ефективним нагляд у Вашій країні та готовність до наступних інвазій лісових шкідників?

Відмінно – 6%, добре – 20%, середнє – 32%, погано – 37%, невпевнений – 6%.

3. Як ваша країна впроваджує екологічно безпечні заходи для управління інвазійними видами?

Відмінно – 5%, добре – 24%, середнє – 35%, погано – 29%, невпевнений – 7%.

Всі питання анкети та відповіді

Аналіз відповідей свідчить, що загалом обізнаність населення стосовно небезпеки поширення інвазійних шкідників є недостатньою. Можна припустити, що у знаній кількості країн це питання хвилює лише фахівців та виробничників, які втрачають певну деревну або недеревну продукцію лісу.

На вебінарі також обговорювали засоби підвищення стійкості лісів і обмеження поширення інвазійних організмів, які ми розглянемо в наступному повідомленні.

Валентина МЄШКОВА,

д-р с.-г. наук, професор, завідувач лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА

Статтю опубліковано в "Лісовому і мисливськиому журналі"  (2020, №4)