Ліс – наш притулок, годувальник і лікар

Опубліковано: 2022-06-24

Від початку існування й донині людина безпосередньо пов’язана з лісом як місцем перебування й захисту, добування їжі, відновлення фізичного та психічного здоров’я. Ліс – це крони дерев, стовбури та гілки, аромат смоли, шелест листя й зелень трав, концерти птахів і укуси комарів. Із лісом пов’язані легенди про таємничих істот, які його населяють: відьом і фей, гномів і велетнів.

Ліс дає для харчування людини м’ясо диких тварин, гриби, ягоди та фрукти, мед, для лікування – лікарські рослини, для будівництва та різних виробів – деревину. Ліс впливає на співвідношення поверхневого та ґрунтового стоку, що сприяє поповненню запасів питної води. Ліс дає паливо, яке є необхідним для одержання тепла та енергії. Ліс підтримує родючість ґрунтів, захищає від ерозії, стримує повені. Ліс продукує кисень і зв’язує парникові гази, регулює склад атмосфери та клімат. Він поглинає чи затримує механічні й хімічні забруднювачі, послаблює шум і вітер. Ліс має культурне й виховне значення, є місцем відпочинку, лікування й туризму. Ліси забезпечують середовище перебування приблизно для 2/3 видів планети і мають найбільше біорізноманіття (середовищ існування, видове та генетичне) серед усіх екосистем Землі.

Лісові ягоди

Лісові гриби

Оскільки людина користується лісовими ресурсами, вона зобов’язана зберігати та охороняти ліси. Тривалий час люди вважали, що природні ресурси, зокрема ліси, є вічними й невичерпними. Водночас, за оцінками Продовольчої та сільсько­гос­подарської організації ООН (FAO), 130 000 км² світових лісів втрачається щороку в результаті вирубання лісів. За останні 500 років площа лісів у світі зменшилася втричі; Втрачено 3 млрд га лісів, 0,5 млрд га пасовищ і понад 150 видів диких тварин і птахів.

З метою запобігання знелісенню 2011 рік був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародним роком лісів.

Емблема міжнародного дня лісу

Всесвітній день лісу почали відзначати в 1971 році, зокрема у 2007–2012 рр. – в Індонезії, Польщі, Данії, Мексиці, Південній Африці та Катарі. А з 2013 року в усьому світі Міжнародний день лісів стали святкувати 21 березня – у день весняного рівнодення. Цю дату вибрали недарма – адже в цей час на значній території Північної півкулі починають висаджувати дерева. Не випадково в той самий день за ініціативою ЮНЕСКО з 1999 року відзначають Всесвітній день поезії – адже ліс із величчю, красою, різноманітністю фарб і звуків є джерелом натхнення для поетів, письменників, художників і скульпторів.

Недарма темами заходів Міжнародного дня лісу 2014 року було «Мій ліс – наше майбутнє», 2015 року – «Ліси. Клімат. Зміна», 2016 року – «Ліси й води», 2017 року – «Ліси та енергія»,  2018 року – «Ліси та населені пункти», 2019 року – «Ліси й освіта», 2020 року –«Занадто цінні, щоб їх втратити», 2021 року – «Відновлення лісів – шлях до відродження та добробуту», 2022 року – «Натхнення на майбутнє – роль лісів у забезпеченні сталого виробництва та споживання»!

Можливості позитивного впливу дерев на здоров’я людини та його використання намагалися з’ясувати з давніх-давен. Люди помічали, що навіть погляд на дерева покращує самопочуття та знімає напругу. Особливо зараз, коли ми живемо під постійним впливом електромагнітних полів комп’ютерів, мобільних телефонів і побутових приладів, ми відчуваємо позитив, коли йдемо через ліс, парк чи навіть зеленими алеями міста.

Різні народи вважали хвойні дерева символом безсмертя, а листяні – символом оновлення, тому що вони щороку скидають листя.

Оберег – дерево-життя

Недарма історію від пра-пра-прадідів до пра-пра-правнуків зображували у вигляді генеалогічного дерева. Нервову та кровоносну систему людини також описували за аналогією з деревом: коріння нервової системи знаходиться у мозку, а коріння кровоносної – у серці, а від коріння гілками й гілочками в усі точки тіла надходять кров від серця та сигнали від мозку.

Генеалогічне дерево

Японці, перси та греки вважали, що Земля обертається навколо дерева, як навколо осі. Друїди, які жили у північній Європі, вважали, що кожній людині залежно від дати народження відповідає певне дерево – його талісман. Слов’яни будували будинок навколо дерева або висаджували дерево у червоному куті. Осикову колоду клали під ноги для захисту від судом, під голову – від головного болю, виготовляли гребінці з ялівцю, а в лазні парилися віниками.

Стародавні слов’яни вірили, що дерево спроможне дати людям силу й здоров’я. Недарма слово «здоров’я», «здравіє» походить від виразу «з дерева». Наші предки стверджували, що якщо обійняти стовбур дерева певної породи, то можливо вилікуватися від тяжкої хвороби або зарядитися енергією на кілька місяців уперед, а після контакту з деревами інших порід – відчуватимеш головний біль. Вони казали, що якщо притиснутися до стовбура осики, то припиниться зубний біль, а якщо притулитися до черемухи забитим місцем, зникне синець.

До берези зверталися, коли хотіли заспокоїтися. Її висаджували біля калитки, щоб до двору не увійшла біда, а поряд ставили лавку, щоб можна було посидіти й запитати в дерева допомоги в тяжку хвилину. Осику висаджували біля дому, оскільки вважали, що вона відганяє злих духів. Дуб називали деревом Воїна, тому що спілкування з ним викликало в людини благородні думки. Дуб загоював бойові рани, а сильним людям передавав частку свого довголіття. Минав головний біль, приходили до норми тиск і пульс. Водночас перед тим, як іти до дуба, слід було позбутися поганого настрою спілкуванням із вільхою.

Сосновий ліс

Вважалося, що поряд із сосною легше витримувати стрес і відновлювати творчі сили. Сучасна медицина згідна, що перебування в сосновому лісі є корисним для людей із захворюваннями органів дихання, але може призвести до загострення серцево-судинних захворювань. Осика й тополя заспокоюють і підвищують ясність мислення. Водночас не радили знаходитися біля цих дерев тривалий час, оскільки можливо відчути втому. Тополя вбирає негативну енергію з навколишнього середовища. Якщо обійняти це дерево, через декілька хвилин мине втома, але якщо тривалий час стояти біля тополі, може запаморочитися голова. Таким чином, перебування поблизу деяких дерев сприяє стимулюванню діяльності серцево-судинної системи, виконання фізіологічних функцій організму, нервової діяльності, а поблизу інших – погіршується настрій і знижується продуктивність праці.

Здатність дерев і чагарників впливати на стан людини використовують у сучасній психотерапії. Відомі такі напрями альтернативної медицини, як дендротерапія (лікування за допомогою дерев) та хортитерапія (лікування в саду зі спеціально підібраним складом порід). За однією з версій, на людину впливає біополе дерев, переважання позитивних чи негативних іонів. На фізичний та емоційний стан людини впливають також забарвлення кори, листя, квітів, а також специфічний аромат. Аромат визначається певним складом ефірних масл, який є характерним не тільки для кожного виду рослин, а навіть для кожного екземпляра. Такі властивості застосовують в ароматерапії – лікуванні запахами.

Дерева виділяють фітонциди – речовини, які знезаражують повітря, вбиваючи шкідливі мікроорганізми. Тому люди, що живуть біля лісу, хворіють рідше, ніж у місті. Звуки лісу також відрізняються від звуків міста. На емоційну сферу людини впливає шелест листя, скрипіння стовбурів, шарудіння гілок, звук розкриття шишок. Кожне дерево має певне поєднання ароматів, кольорів, звуків, а також форми крони. Вважають, що дерева з округлими чи овальними кронами заспокоюють, а з конусоподібними кронами – стимулюють розумову діяльність.

Відомо, що кожна людина має індивідуальну реакцію на їжу й на ліки. Хтось не засвоює молоко, а іншому погано від овочів, третій не може їсти злаки, а четвертий – м’ясні страви. Так само кожна людина має специфічну реакцію на окремі породи дерев.

Деякі дендротерапевти вважають, що для одержання максимального ефекту чоловік має торкатися стовбура правою долонею, а жінка – лівою. Інші вважають, що дерево треба обнімати всім тілом, а ще інші – що достатньо знаходитися поряд із деревом, яке позитивно впливає на настрій. В умовах стресу можна обрати дерево у лісі чи парку чи в себе біля хати, приходити до нього (краще вранці), подумки розмовляти з ним про свої насущні проблеми. Водночас для цього не треба обирати дерева, що ростуть у промислових зонах міст і поблизу автошляхів. Дерево має бути здоровим, із прямим стовбуром (якщо це не плакуча форма!), не мати сухих гілок. Краще, якщо дерево росте поодиноко.

Вибір дерева також залежить від того, чи треба віддати чи одержати енергію. Так, для позбавлення надмірної маси тіла, запалення, наслідків травми, сильного збудження треба віддати зайву енергію дереву. Вважається що ефективно відбирають таку енергію швидкорослі породи – осика, тополя, верба, в’яз, гіркокаштан і ялина (дерева-вампіри). До таких дерев слід підійти з півночі та притиснутися спиною. В іншому випадку, якщо енергії не вистачає, коли треба покращити роботу внутрішніх органів, треба підійти з південного боку до дуба, сосни, берези, акації, клена, горобини, яблуні чи абрикоса (дерева-донори), торкнутися кори лобом, обійняти дерево, притиснутися до нього.

Осика – вампір

Дуб – донор енергії

Водночас одне й те саме дерево може бути для одних людей донором, а для інших – вампіром, і навіть стосовно людини в різному стані дерево може виявити різні властивості. Загалом людині завжди треба й позбавитися певних негативів, і залучити позитиви. Недарма ще з давніх-давен люди до березових віників у лазні додавали гілки вільхи – вільха забирала негативну енергію, а гілки берези заряджали позитивною. Тому треба довіритися своїй інтуїції. Якщо поблизу дерева ви відчуваєте дискомфорт, шукайте інше дерево. А якщо ви підносите до дерева долонь і відчуваєте в ній тепло й поколювання (інтенсивний кровообіг), то це дерево вам допоможе!

А ще краще – спочатку оберіть одне дерево, яке забере ваш біль, а потім оберіть друге дерево, яке дасть вам енергію та підніме настрій. Може, саме на настрій впливають дерева, а якщо настрій добрий, то і здоров’я покращиться!

Валентина Мєшкова

д-р с.-г. наук, професор, головний науковий співробітник

 відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА