Нові правила: природні ліси замінять лісові плантації

Опубліковано: 2022-02-10

Держлісагентство розробило нові правила, за якими вже в цьому році почне відбуватися заготівля деревини. З найважливішого – віднині основна перевага надається вибірковим методам, рубкам переформування та природному поновленню лісів.

Ідея вибіркових рубок виникла наприкінці XIX ст. у Німеччині. Основні її принципи зводилися до того, що через кожні 10 років у насадженні проводилися розріджування. Дерева вибирали у певній послідовності, а саме: мертві; дерева, що відмирають; дерева, що захворіли; дерева з різко виявленою неправильністю росту; ті, що за товщиною досягли необхідних розмірів; дерева, які заважають нормальному зростанню інших, більш цінних порід.

Таким чином, вибіркові рубки підтримують ліс у здоровому стані й одночасно дозволяють використати найбільшу, а іноді – й найціннішу деревину. Однак найголовніше – заготівля деревини не призводить до зникнення лісу.

Сучасні методи вибіркової заготівлі, крім іншого, націлені на переформування лісів, які здебільшого раніше висаджували штучно, щоб з чистих за складом одноярусних насаджень виникали змішані в декілька ярусів. Для цього, наприклад, передбачено створення «світових вікон», які дають можливість з’являтися новим молодим деревам, отже, забезпечують природне відновлення лісу. Також здійснюються заходи зі сприяння природному поновленню – тобто прибирається лісова підстилка, щоб насіння дерев потрапляло у ґрунт і могло прорости. У звільнені місця за відсутності природного поновлення частково досаджують сіянці молодих дерев або підсівають лісове насіння. У результаті поступово формується природний ліс. Він набагато більш стійкий до дії несприятливих факторів (зміни клімату, хвороб, шкідників) порівняно зі штучними лісами.

Процес переходу на нові правила заготівлі деревини був активізований ще рік тому. У травні ми провели велику виїзну нараду на базі державних лісогосподарських підприємств Львівської області із залученням науковців, громадських організацій і практиків зі Львівської області, де вибіркові методи рубок досліджують і використовують уже протягом багатьох років.

На сьогодні вже майже половина рубок головного користування в Карпатах здійснюється вибірковими методами. У таких лісах, як ялицево-букові, цей показник дорівнює ста відсоткам. У Київський області активно й успішно впроваджує вибіркові рубки у соснових насадженнях Тетерівській лісгосп. Дуже позитивний досвіт демонструють наші підприємства на Поліссі.

Чому ж тоді на вибіркові методи не перейти всім і одразу?

Є декілька проблем, які обумовлюють поступовість процесу змін.

Перша – масова загибель лісів. У Карпатах протягом останніх 60–70 років проводили так зване плантаційне вирощування лісів. Суцільно зрубували ліс – висаджували одну лісову культуру. Після війни заготівлі проводили у величезних масштабах, висаджували в основному смереки (інша назва – ялина європейська). Висадки проводили, незважаючи на такі фактори як ярусність, якість і потужність ґрунтів. Якщо природний ареал смереки – вище 1000 метрів над рівнем моря, її почали висаджувати на висоті до 1000 метрів, адже смерека росте швидко та дає якісну деревину.

З часом її плантації почали масово уражати шкідники, тож дерева слабнули та всихали. Цей процес пришвидшився внаслідок змін клімату. Найсерйознішою проблемою (особливо для хвойного лісу) є стовбурові шкідники. Живиця має перешкоджати комахам проникати в дерево. Проте останніми роками через посуху та нестачу опадів дерева все більше втрачають захисні властивості.

На сьогодні у Карпатах більше 17 тисяч гектарів ялинників, які масово всохли. І це біда не лише України – така сама ситуація у Германії, Чехії, Австрії.

Отже, іноді без суцільних рубок просто не обійтися.

Друга проблема – нестача вологи для природного поновлення. Західні регіони, Полісся – якщо тут проводити рубки переформування за певною технологією, природа сама з часом заповнить прогалини новими молодими деревами. На жаль, у сухіших південних і східних регіонах природне відновлення буде відбуватися значно довше та складніше або взагалі неможливе. Іноді навіть є ризик повної втрати лісу – у результаті різкої зміни освітлення та мікрокліматичних умов залишені дерева можуть масово гинути або бути знищені вітрами. Часом ефективніше провести повне штучне заліснення новими витривалішими породами, більш притаманними цій місцевості, здатними адаптуватися до нових кліматичних умов.

Третя проблема – фінансування. Вибіркові методи – це значно більші витрати. Потрібна сучасна техніка – лісозаготівельні комбайни (так звані харвестери), канатні трелювальні установки, щоб дерева не тягнути тракторами. Слід розвивати лісову транспортну мережу. Якщо порівняти австрійські Альпи та Карпати, то у нас щільність лісових доріг у рази менша. Будівництво доріг проводилося за рахунок лісогосподарських підприємств. Звісно, грошей завжди не вистачало. Минулого року ми вперше отримали рекордний прибуток і лише розпочинаємо масштабну програму закупівлі техніки та будівництва лісових доріг.

Але попри всі проблеми та негативні фактори, з кожним роком відсоток вибіркових способів рубок буде лише збільшуватися. Це майбутнє для лісокористування, яке потрібно створювати вже сьогодні.

У нових правилах з’явиться й окремий розділ про відтворення лісів: як під час рубок створювати умови для появи нового лісу; як правильно очищувати лісосіки; як забезпечувати природне поновлення.

Цілий розділ правил присвячений тому, які дерева в будь-якому випадку потрібно залишати в лісі. Раніше в процесі суцільних рубок забирали всі дерева (тому вони й називалися суцільними). Тепер ми імплементуємо вимоги європейського законодавства: певний відсоток дерев у будь-якому разі залишається для збереження оселищ тварин і птахів. Дуплясті дерева повинні залишатися, деяка мертва деревина має залишатися – це корисна фауна, частина харчового ланцюжка для птахів.

Нові правила погоджені з усіма зацікавленими сторонами й наразі знаходяться на погодженні у Міністерстві юстиції. Вже в березні ми очікуємо на постанову Кабміну, де буде детально передбачено застосування нових вибіркових рубок.

Юрій Болоховець,

Голова Державного лісового агентства

Фото: Макс Требухов