Результати наукових досліджень у лісовому фонді підприємств за 2021 рік

Опубліковано: 2021-12-29

Про результати наукових досліджень у лісовому фонді підприємств Чернігівського ОУЛМГ доповів на засіданні колегії Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства директор ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція», кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Анатолій Жежкун.

Протягом 2021 року науковці ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» проводили дослідження за темами: «Дослідити ефективність рубок головного користування та рубок догляду для формування стійких продуктивних деревостанів у ДП «Борзнянський лісгосп»», «Вивчити природне відновлення та збереженість підросту головних порід після рубок головного користування та на пірогенних ділянках лісового фонду ДП «Остерський військовий лісгосп»», «Вивчити результати кінцевого та наступних прийомів поступових рубок для формування природних дубово-соснових деревостанів та штучного відновлення зрубів листяних порід у ДП «Городнянський лісгосп»».

У Батуринському лісництві ДП «Борзнянський лісгосп» у зимовий період проведено другий прийом триприйомної групово-поступової рубки (ГПР) у сосняку свіжого дубово-соснового субору. Під час проведення другого прийому ГПР «вікна», що мали діаметр 0,5; 0,7; 1,0 та 1,5 висоти деревостану збільшили в 1,5 разу. Збережено без пошкоджень 93 % (від 15 до 50 тис. шт./га) 4–8-річного підросту. На початку  травня здійснено сприяння природному відновленню розпушуванням ґрунту культиватором КЛБ-1,7, а також прокладання борозен плугом ПКЛ-70 із трактором МТЗ-82. За перший вегетаційний період відновилося від 19 до 52 тис. шт./га самосіву сосни звичайної. Після проведення двох прийомів групово-поступової рубки у сосняку свіжого дубово-соснового субору найбільш ефективними для відновлення сосни виявилися початкові «вікна», що мали у поперечнику розмір 1,0 та 1,5 середньої висоти деревостану. Їх слід прийняти для уточнення «Правил рубок головного користування" (2009).

На стаціонарах Батуринського та Коропського лісництв проведені дослідні рубки догляду у штучних молодняках мішаного складу. Найбільш ефективними виявилися варіанти з помірною та сильною інтенсивністю розріджування.

Визначено сучасний стан постійної лісонасіннєвої ділянки  сосни звичайної та родинної лісонасіннєвої плантації дуба звичайного, призначені заходи для його поліпшення. Дослідні об’єкти демонструвалися на виїзній нараді фахівців підприємства у Батуринському лісництві у жовтні.

У ДП «Остерський військовий лісгосп» на ділянках дослідних рубок головного користування у стиглому сосняку свіжого бору Бондарівського лісництва встановлено, що упродовж 2-х років після першого прийому найбільше самосіву сосни відновилося після рівномірно-поступової (31 тис. шт./га) та групово-поступової рубок. Найбільш ефективними виявилися «вікна» з розміром у поперечнику 1,0 та 1,5 середньої висоти деревостану (густота самосіву сосни – 50–58 тис. шт./га).

Найменша кількість самосіву сосни відновилась на ділянці добровільно-вибіркової рубки (19,5 тис. шт./га), що пояснюється найбільшою залишеною після рубки повнотою (0,56). Збережений після рубки підріст та тонкомірні дерева сосни поліпшили життєздатність, що надає підстави для поетапного формування різновікового соснового деревостану. Подібна рубка та наукові дослідження у регіоні Східного Полісся проводяться вперше.

ДП «Остерський військовий лісгосп» належить до категорії підприємств з високою пожежною небезпекою. На пірогенних ділянках 40-річних березово-соснових деревостанів, залишених із дослідною метою без втручання, обсяг детриту становить 199 м³/га. У ньому акумульовано близько 100 т/га вуглецю, що буде споживатися деревами у процесі поступового розкладання. Відбувається природне відновлення згарища сосною звичайною, березою повислою, осикою.

У Карпилівському лісництві розпочато дослідження впливу копитних тварин на стан лісових культур сосни звичайної. Розроблено наукове обґрунтування для впровадження заходів від пошкодження культур сосни дикими копитними тваринами.

У ДП «Городнянський лісгосп» упродовж 2021 року проведені дослідження на 21 ділянці рівномірно-поступових та смугово-поступових рубок. Успішність збереження підросту деревних порід залежала від способу звалювання дерев, виду деревної сировини, що підлягала трелюванню, застосування лісозаготівельної техніки, сезону рубки, погодних умов, умінь та навичок робітників.

Після кінцевого прийому рівномірно-поступових рубок збереглося без пошкоджень від 27 до 64 % від початкової кількості підросту. На окремих ділянках значна частина підросту сосни мала пошкодження деревець: ошмиг крони (до 51 %), облом верхівки (до 14 %), нахил більше 45 % від вертикалі (13 %). Під час проведення кінцевого прийому рівномірно-поступових рубок було знищено від 6 до 37 % підросту сосни.

Кількість життєздатного 3–5-річного підросту сосни разом із допустимими пошкодженнями становила від 4,4 до 20,0 тис. шт./га. На ділянках збереглося 0,8–4,7 тис. шт./га 1–2-річного самосіву сосни. У природному відновленні беруть участь дуб звичайний (0,1–2,8 тис. шт./га), береза повисла (0,5–1,8 тис. шт./га), осика (0,1–1,7 тис. шт./га), верба козяча (0,4 тис. шт./га), дуб червоний (0,1 тис. шт./га), що надає підстави для формування соснових молодняків мішаного складу.

Після проведення 2-го прийому смугово-поступової рубки у сосняку свіжого дубово-соснового субору, навіть без запровадження заходів сприяння природному поновленню відновилося 15 тис. шт./га самосіву сосни та 25 тис. шт./га дуба звичайного. Успішність природного відновлення – задовільна.

Слід зазначити, що у ДП «Городнянський лісгосп» існує значна частка місцезростань із відносно багатими умовами, придатними для вирощування деревостанів із пануванням у складі сосни звичайної та дуба звичайного. На підприємстві, як і в цілому у регіоні, площа дубняків постійно зменшується: у 1981 році вона становила 4 467, у 2011 році – 3 011 га. У свіжих та вологих дібровах корінна порода дуб звичайний домінує у складі корінних деревостанів на 22,0 %, а у свіжих та вологих судібровах – на 39,1 % від їхньої площі. Найбільші площі зайнято похідними березняками та осичниками.

У свіжих та вологих грабово-дубово-соснових сугрудах головна порода – сосна звичайна займає лише 20,6 % від їхньої площі. В цих умовах частка дубняків є навіть більшою (36,3 %). Тому піддається сумніву відповідність дуба звичайного умовам грабово-дубово-соснового сугруду або правильність встановлення типів лісу при лісовпорядкуванні. Більша половина деревостанів (53,1 % від їхньої площі) в умовах свіжого та вологого грабово-дубово-соснових сугрудів зайнято березняками, осичниками, вільшаниками.

Загальна площа трансформації похідних деревостанів у корінні у ТЛУ С₂, С₃, D₂ і D₃ складає 3 451,7 га або 43,5 % від їхньої площі. Це є важливим резервом для відтворення дубово-соснових та мішаних дубових деревостанів.

За результатами обстежень, детальних досліджень, матеріалів агрохімічного аналізу ґрунтів стиглих мішаних дубових деревостанів, зрубів та незімкнутих лісових культур у ТЛУ С₂, С₃ констатуємо, що більшість ділянок належить не до судібров (із головною породою дуб звичайний), а до сугрудів із корінною дубово-сосновою рослинною асоціацією.

У відносно багатих умовах трофотопу С слід створювати та формувати мішані дубові та соснові деревостани з введенням до їх складу домішки цінних порід: модрини європейської, ялини європейської.

У тісній співпраці з НПП «Деснянсько-Старогутський» прийнято участь у німецько-українському проєкті «Екосістемна адаптація до зміни клімату та регіональний розвиток шляхом розширення можливостей біосферних резерватів України». Науковці станції приймали активну участь у семінарах, тренінгах та надавали рекомендації для напрацювання стратегії, заходів і дій з адаптації лісових екосистем до змін клімату. На підставі досвіду, набутого у проєкті, виїзного семінару в Еберсвальдському університеті  сталого розвитку (Німеччина), власних досліджень розроблені та надані на погодження до Чернігівського ОУЛМГ «Рекомендації щодо створення лісових культур на зрубах Східного Полісся України в умовах глобальної зміни клімату».

За результатами багаторічних науково-дослідних робіт підготовлена монографія «Ліси України: структура, продуктивність, формування та відтворення». Робота рецензована провідними науковцями, докторами сільськогосподарських наук, професорами А. Ф. Гойчуком та Ю. М. Дебринюком. Надруковано книгу за сприяння начальника Чернігівського ОУЛМГ С. М. Аніщенко, директорів підприємств, прес-аташе Чернігівського ОУЛМГ М. О. Тищенко.

Науковцями станції опубліковано 7 наукових статей та матеріалів конференцій у Харкові, Житомирі, Львові та Республіці Польща.

Подальший розвиток наукових досліджень має ґрунтуватися на стратегії сталого розвитку лісового господарства та програмі наближеного до природи лісівництва.

 

Анатолій Жежкун,

директор ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»

Фото: Микола Тищенко