Київ – 23 листопада 2021 р. Лісова опікунська рада (FSC) провела в Україні третій із серії “Лісові діалоги” круглий стіл. Захід був присвячений питанню монетизації послуг екосистем.
Глобальний порядок денний проходить під гаслом досягнення кліматичних цілей та включення послуг екосистем до світової економічної системи задля зміни вектору розвитку людства на екологічно орієнтовані засади. Україна володіє потужним потенціалом послуг екосистем, який за оцінкою дослідників сягає мільярдів доларів, але залишається невикористаним з різних причин. Наприклад, відсутність екологічної та лісової політики та їхня відмежованість від інших секторальних стратегій розвитку з питань послуг екосистем. Сюди ще можна віднести неврегульованість державою інструментів монетизації таких послуг, так само як і брак досвіду та навичок роботи з відповідальним бізнесом на приватному ринку послуг екосистем. Тому, ці та інші проблемні питання були обговорені на круглому столі, ініційованому Лісовою опікунською радою (FSC®, Forest Stewardship Council®) в Україні.
Круглий стіл був присвячений питанню монетизації послуг екосистем. Різноманіття рослинного та тваринного світів, поглинання вуглекислого газу, регуляція водного стоку, оздоровлення та відпочинок – усе це є послугами екосистем, які людина отримує завдяки лісовим та іншим природним екосистемам. Тривалий час ці блага отримували в результаті господарської діяльності більше як супутню й додаткову користь, адже мала місце пряма державна підтримка. Сучасні економічні умови стимулюють до уважного вивчення й оцінювання можливостей монетизації послуг екосистем як дієвого способу зберегти біорізноманіття та досягнути вуглецевої нейтральності.
Участь у круглому столі брали: Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець, директор Департаменту природно-заповідного фонду Міндовкілля Едуард Арустамян, представник компанії PepsiCo Олександр Бартле, голова Товариства лісівників Юрій Марчук, керівник напрямку ліси WWF Андрій Плига, виконавча директорка благодійного фонду Peli can live Яна Боброва, завідувач лабораторії моніторингу та сертифікації лісів УкрНДІЛГА Ігор Букша, директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев та інші.
“Економічна оцінка послуг екосистем може покращити прийняття рішень, давши кращі результати і для природи, і для людини”, – розпочав дискусію Ігор Соловій, експерт з питань оцінювання послуг лісових екосистем і агроекосистем, доктор економічних наук. – “Застосування концепції плати дозволяє виявити широке коло послуг екосистем (зокрема тих, які деградують через людську діяльність) та залучати їх при прийнятті управлінських і господарських рішень”.
«Україна, на нещодавній Конференції ООН COP26 в Глазго, зобов’язалася сприяти сталості лісів, аби сповільнити глобальні кліматичні зміни та підтримувати послуги екосистем. Зміна акцентів з одного боку підвищує вимогливість до лісогосподарювання, а з іншого відкриває нові можливості для монетизації послуг екосистем. FSC національний стандарт для України та процедури послуг екосистем вже сьогодні надають можливість не тільки підтверджувати відповідність управління лісами міжнародним вимогам, але й комунікувати з відповідальним бізнесом про позитивний вплив на довкілля, та за їх сприянням створювати історії успіху про збереження екосистем і підтримання їхніх послуг”, – зазначив директор FSC Україна Павло Кравець.
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець говорить, що сьогодні першочерговим завданням є законодавче врегулювання ринку деревини. Наступним кроком є врегулювання ринку послуг екосистем, які вже стануть товаром. Він переконаний, що у майбутньому для лісових господарств це буде пріоритетним джерелом як надходжень, так і прийдешнього розвитку. Адже загалом потенційний ринок послуг екосистем в Україні оцінюється у 200 млрд доларів США, тоді як зараз ми використовуємо лише близько 37 млрд доларів.
Про увагу з боку відповідального бізнесу до монетизації говорить і представник компанії PepsiCo Олександр Бартле. Як потенційний покупець підприємство бачить широкі можливості для розвитку приватного ринку послуг екосистем в Україні. Він підкреслив зацікавленість бізнесу долучатися до реалізації пілотних проєктів, зокрема і вуглецевого кредитування. Та необхідною є підтримка держави, адже досить складно донести вітчизняному споживачу власними силами необхідність використання більш сталих підходів у виробництві, оскільки це безпосередньо впливає на кінцеву ціну продукції.
На думку Яни Бобрової, виконавчої директорки благодійного фонду Peli can live, галузь недооцінює можливості впливу громад на прийняття природних рішень: “Надзвичайно важливим є комунікація з населенням. Люди дійсно зараз готові брати активну участь у реалізації змін на краще, якщо розуміють, який результат вони безпосередньо отримають”.
У своєму виступі завідувач лабораторії моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА Ігор Букша зазначив, що науковці інституту вже кілька десятків років досліджують поглинання вуглецю в лісах і добре опрацювали науково-методичні і технічні аспекти цієї проблеми. Розроблені відповідні методики і технології, які гармонізовані з міжнародними, і дозволяють працювати відповідно до визначених на міжнародному рівні вимог. Втім дотепер в Україні відсутня рамкова нормативно-правова база, а отже, незважаючи на великий потенціал лісового господарства, його реалізація відтерміновується через відсутність відповідних нормативів і стандартів. Окрім цього, потрібно докласти зусиль для створення системної діяльності з підтримки процесів поглинання вуглецю в лісах, формувати правове та інституційне середовище для взаємодії поставщиків послуг та різних зацікавлених сторін, таких як незалежні вимірювачі обсягів поглинання вуглецю в лісах, сертифіковані оцінювачі, бізнес, громади тощо.
Сьогоднішній діалог дуже важливий, оскільки він окреслює вектор розвитку цього питання та допомагає зрозуміти чому лісове господарство України, перебуваючи на шостому місці по площі лісів у Європі, маючи такий колосальний потенціал за запасами вуглецю, досі його не реалізовує. Більше того, із 2018 року в секторі землекористування та лісового господарства відбулися радикальні зміни, які призвели до того, що сектор із чистого поглинача перетворився у викидача парникових газів. Це передусім зумовлено збільшенням викидів від земель, що оброблюються, але окрім цього, збільшилися викиди й із земель, вкритих лісовою рослинністю – через збільшення масштабів та інтенсивності пошкодження лісових насаджень в умовах недостатнього рівня фінансування заходів із охорони і захисту лісів після закінчення в 2015 році дії державної програми «Ліси України». Недостатня фінансова підтримка лісового господарства реально позначається на балансі вуглецю в лісах та масштабах порушень стану лісових екосистем. Тому потрібно комплексно реагувати на існуючі виклики, на першому місці – створення нормативно-правової бази, а потім повинна бути реалізована програма моніторингу і реєстрації обсягів поглинання в країні, створений національний кадастр щодо обсягів викидів та поглинанню вуглецю в лісовому господарстві.
У свою чергу Сергій Зібцев – директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж, підтримав виступ Ігоря Букші стосовно чіткого формулювання проблеми: «В Україні відсутня інституційна система реалізації лісової політики. Отже, головним є організація інституційної системи діалогу між стейкхолдерами та швидке залучення – це реалізація на законодавчому полі.»
Учасники круглого столу дійшли висновку, що порушені на початку дискусії проблемні питання послуг екосистем вимагають одностайних послідовних дій, спрямованих на їхнє врахування в національній екологічній та лісовій політиці та вибору практично-орієнтованого підходу до монетизації. Враховуючи відсутність правового врегулювання цього питання, перспективи розвитку має приватний ринок на основі застосування добровільних стандартів і міжнародно визнаних процедур. Особливу доцільність сьогодні має реалізація пілотних проєктів задля формування кращих практик та поширення позитивного досвіду.
За матеріалом FSC підготували: Світлана Сидоренко,
канд. с-г. наук, м. н. с. лабораторії лісових
культур та агролісомеліорації;
Олександр Лялін,
канд. с.-г. наук, доцент, с. н. с. лабораторії
моніторингу та сертифікації лісів