Відійшов у вічність Степан Михайлович Стойко
Опубліковано: 2020-10-23
22 жовтня, на 101-му році життя, перестало битися серце видатного науковця та педагога знаного в Україні та Європі - професора Географічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, доктора біологічних наук, академіка Лісівничої академії наук України Степана Михайловича Стойка. Він був щирою та світлою людиною, чий вагомий внесок у науку та справу підготовки висококваліфікованих фахівців важко переоцінити.
Стойко Степан Михайлович народився 14 березня 1920 року у Закарпатській області. У 1949 році закінчив лісогосподарський факультет Львівського сільськогосподарського інституту, два роки працював інженером лісового господарства і лісничим Ужгородського лісгоспу. Науковий стаж роботи професора Стойка С. М. становив майже 70 років. У 1951 році на пропозицію академіка П. С. Погребняка, який тоді очолював Інститут лісу АН УРСР, вступив до аспірантури інституту. Під його керівництвом у 1955 р. захистив кандидатську, а в 1969 р. – докторську дисертації. У 1980 році йому було присвоєно вчене звання професора, а у 2005 р. став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.
Професор Стойко С. М. присвятив своє життя справі підготовки кваліфікованих фахівців. Він працював у Львівському лісотехнічному інституті, Львівському відділенні Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного, Інституті екології Карпат НАН України, Львівському національному університеті ім. І. Франка. Під його керівництвом захищено 12 кандидатських і 3 докторські дисертації.
Наукова діяльність професора Стойка С. М. була надзвичайно багатогранною і стосувалася фітосозології, дослідження та охорони біорізноманіття рослинності, екосистем, ландшафтів, а також культурної та історичної спадщини. За роки своєї діяльності Степаном Михайловичем було опубліковано понад 400 наукових праць, серед яких 11 монографій. Знаними є монографії «Заповідники та пам’ятки природи Українських Карпат», «Охорона природи Українських Карпат і прилеглих територій», «В. И. Вернадский. Жизнь и деятельность в Украине (1984–1988)», «The East Carpathian biosphere reserves», «Дубові ліси Українських Карпат: екологічні особливості, відтворення, охорона» та ін. Він був одним із ініціаторів і співавторів публікації Зеленої книги України, призначеної для збереження раритетних фітоценозів.
Професор Стойко С. М. був також відомим громадським діячем, ініціатором важливих природоохоронних ініціатив. Він тривалий час був заступником голови Наукової ради з проблем біосфери в Західному науковому центрі АН УРСР, очолював Львівське обласне відділення Українського товариства охорони природи, обирався Головою Ради Львівського будинку вчених. Завдяки його зусиллям в Україні було створено Карпатський державний заповідник, Карпатський біосферний заповідник, а також низку національних природних парків, серед яких Карпатський, Шацький, Яворівський, Сколівські Бескиди та ін., обґрунтував нагальну необхідність створення етнографічних заповідників.
Професор Стойко С. М. був відомий не лише в Україні, а й у наукових і природоохоронних колах Угорщини, Словаччини, Чехії, Польщі, Білорусії тощо. Він виступав із лекціями в Агрономічному університеті імені Грегора Менделя (Брно, Чехія), Університеті імені Етвеша (Будапешт, Угорщина), в Університеті Кельна (Німеччина). В результаті багаторічної співпраці з зарубіжними колегами домігся створення польсько-словацько-українського біосферного резервату «Східні Карпати», польсько-українського біосферного резервату «Розточчя». До останніх днів життя він активно займався проблемами охорони природи рідного краю, а також питаннями належного збереження етнографічної, культурної, історичної спадщини як національного надбання України.
Колектив УкрНДІЛГА висловлює щирі та глибокі співчуття рідним, близьким, колегам із приводу смерті професора Стойка Степана Михайловича. У пам’яті всіх, хто знав і працював разом зі Степаном Михайловичем, він назавжди залишиться високопрофесійним і принциповим викладачем, працелюбним і енергійним ученим, активним громадським діячем, вихованою та чуйною людиною, яка вірно служила обраній справі й Україні. Розділяємо разом з Вами біль утрати, сумуємо та підтримуємо у годину скорботи.
Вічна пам'ять!
Колектив УкрНДІЛГА
та його науково-дослідної мережі
