Ясенова смарагдова златка – новий прибулець на наших теренах

Опубліковано: 2019-12-27

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №397 від 16.07.2019 до Переліку регульованих шкідливих організмів, зокрема до списку А-1 «Карантинні види, відсутні в Україні», додано ясенову смарагдову златку (Agrilus planipennis Fairmaire). Це відбулося тоді, коли цей вид вже перетнув кордон. Тому він має бути внесеним до списку А-2 «Карантинні організми, обмежено поширені в Україні».

Про високу ймовірність появи ясенової смарагдової златки в наших лісах ми попереджували ще два роки тому (ЛВ №3–4, 2017). Це – один із видів, які називають адвентивними («чужоземними», «прибульцями», «вселенцями»), тобто вид, який поширився за межі природних ареалів на нову для себе територію природним шляхом (сушею, водою, повітрям) або занесений людиною.

Ясенова смарагдова златка, разом із халаровим некрозом, який поширився практично в усій Європі, зокрема в Україні (ЛВ №3–4, 2019), загрожують існуванню ясена як виду, а також багатьом видам грибів і безхребетних тварин, які використовують цю породу як джерело їжі або як місце перебування.

Парування ясенової смарагдової златки

Батьківщина смарагдової златки – Корейський півострів, північно-східний Китай, Монголія, Приморський і Хабаровський краї Росії. У цих регіонах златка заселяє місцеві види ясена (маньчжурський і китайський) та деякі інші породи, але не є небезпечною, за винятком років тривалої посухи. На Батьківщині златка пройшла тривалу коеволюцію як із кормовими породами, так і з ентомофагами, й вони існують у динамічній рівновазі. Так само каштановий мінер на батьківщині – біля Охридського озера – не був шкідником, а після потрапляння в Європу став активно заселяти дерева гіркокаштана звичайного та спричиняти передчасну втрату листя.

У середині 90-х рр. златку завезли до США та Канади з пакувальним матеріалом із Китаю. За декілька років вона спричинила відпад понад 20 мільйонів дерев різних видів ясена, незважаючи на великі кошти, витрачені урядами цих країн на вивчення шкідника та запобігання поширенню.

Златка потрапила в Москву майже в ті самі роки, що і в США. Хоча її виявили у 2005 році, за дендрохронологічним даними, вона могла проникнути в середині 90-х рр. Припускають, що вона завезена з великомірним садивним матеріалом або пакувальною тарою із країн Азії. А вже далі на території європейської Росії златка поступово розселялася активно, оскільки жуки долають відстані до 500 м, а іноді й більші. Водночас не виключено й пасивне перенесення златки під час перевезення лісової продукції або інших вантажів. У Європейській Росії ця златка заселяє насамперед вид ясена, який інтродукований із Північної Америки, – ясен пенсильванський, а також поширений в Європі ясен звичайний. Зважаючи на те, що багато придорожніх смуг створені з ясена пенсильванського, особливо у південних регіонах, златка без великих зусиль дісталася як до Ярославля та Ленінградської області на півночі, так і до Воронезької області на півдні і до Смоленська на заході. Якщо златка проникла у Бєлгородську, Воронезьку та Ростовську області, то мала всі шанси потрапити в Україну, а якщо проникла у Смоленську область, то тут вже поряд і Білорусь. Так що за рухом златки на території колишнього СРСР із напругою стежить уся Європа, де ясен і так потерпає від халарового некрозу, а тут ще нове нашестя. До того ж златка може пошкодити оливки, що стане відчутним ударом по економіці окремих південних країн.

Таким чином, ми припускали, що ясенова смарагдова златка прийде до нас зі сходу, але не мали фінансової можливості поїхати і це перевірити. Таку можливість знайшов Харківський ентомолог О. М. Дрогваленко, співробітник музею природи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, який улітку 2019 року підтвердив факт наявності ясенової смарагдової златки в Луганській області.

Молоде дерево ясена, заселене ясеновою смарагдовою златкою (фото Ю. Скрильника, Луганська область)

Жовта точка – перша знахідка ясенової смарагдової златки влітку 2019 р.; рожева точка – друга знахідка у вересні 2019 р.; інші точки - знахідки 22.10.19

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 12.09.2019 підтвердила факт наявності ясенової смарагдової златки на території Луганської області. Відповідно до цього Головним управлінням Держпродспоживслужби України в Луганській області і розпорядженням голови районної державної адміністрації затверджено карантинний режим на території Старокожівського урочища Марківського лісництва ДП «Біловодське ЛМГ» та прилеглій до урочища території лісосмуг Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області на площі 5 га.

Лише наприкінці жовтня у регіон проникнення адвентивного шкідника вдалося потрапити нашим науковцям – кандидатам сільськогосподарських наук Катерині Давиденко та Юрію Скрильнику разом із головним лісопатологом ДСЛП «Харківлісозахист» Денисом Батуркіним. Після детального обстеження ними було виявлено, що заселення дерев ясеновою смарагдовою златкою відбулося не пізніше 2018 року. Було обстежено полезахисні та придорожні лісові смуги за маршрутом: Рудківка – Гераськівка – Марківка – Лісна Поляна – Скородная – Марківське – Сичанське – Караван-Солодкий – Лозове (Марківського та Старобільського районів) та виявлено масове заселення понад 300 дерев ясена цим шкідником. Виходить, що карантинну зону доведеться збільшувати...

Маршрут обстеження осередку ясенової смарагдової златки 22.10.19

Що ж це за страшний шкідник? Ясенова смарагдова златка – дуже гарний, блискучий і витончений жук завдовжки близько 1 см і завширшки 3 мм. Жуки живляться листям ясена і за високої чисельності можуть спричинити значну дефоліацію крон. Але не тим вони страшні. Від травня до вересня вони паруються та відкладають яйця на поверхню або у щілини кори стовбурів, гілок і кореневих лап ясена діаметром від 2 см до понад 30 см.

Ходи ясенової смарагдової златки на зрізі ясена (фото Ю. Скрильника, Луганська область)

З яєць вилуплюються личинки та вигризають плоскі звивисті ходи під корою завширшки понад 3,5 мм, які заповнюють екскрементами. Довжина личинки старшого віку сягає 3 см, тобто для підтримання її життєдіяльності потрібно дуже багато корму. Личинки проходять у розвитку 4 віки та зимують один раз чи двічі. Зазвичай личинки, що розвиваються з яєць, відкладених рано навесні, встигають завершити розвиток за один рік, а личинки з яєць, відкладених наприкінці сезону, зимують двічі. Коли настає час лялькуватися, личинка вигризає лялечкову колисочку завдовжки 16 мм, завширшки 3,5 мм у заболоні гілок із тонкою корою або у корі частин дерев із грубою корою.

Розмір личинок ясенової смарагдової златки 

Перед тим, як почати формувати лялечкову колисочку, личинка прогризає хід майже до поверхні кори, щоб полегшити умови для вильоту з дерева майбутнього жука. У лялечковій камері личинка перед зимівлею складається у формі літери U, навесні перетворюється на передлялечку, а потім – на лялечку та жука. Після закінчення свого формування жук розширює хід, який був підготований личинкою, та залишає дерево.

Зазвичай льотний отвір златки має форму букви D, причому рівний бік «літери» відповідає верхньому боку тіла жука.

Льотний отвір ясенової смарагдової златки у формі літери D

Повний цикл розвитку ясенової смарагдової златки зазвичай триває один рік, але може подовжуватися у холодні роки, у випадку розвитку у колодах або дровах, які втрачають вологу, а також якщо дерево достатньо життєздатне й опирається заселенню завдяки наявності певних хімічних речовин у складі або швидкого заростання ходів личинок каллюсом.

Жук ясенової смарагдової златки у масштабі

Як і інші небезпечні стовбурові шкідники, ясенова смарагдова златка завдає фізіологічну шкоду деревам, тобто ослаблює або навіть убиває їх, а деревині – технічну шкоду.

Фізіологічна шкода виявляється у спроможності комахи успішно заселяти життєздатні дерева, завдавати їм шкоду під час додаткового живлення та переносити збудників хвороб. Ясенова смарагдова златка спроможна заселяти життєздатні дерева, ходи її звивисті за низької щільності поселень і хаотично спрямовані в різні боки за високої. Чим більше поперечних ходів златки на дереві, тим більше судин вони перерізають, що запобігає проникненню води та живильних речовин із ґрунту у крони.

Стосовно активного перенесення златкою збудників хвороб дерев відомості відсутні, але не виключена така можливість, якщо жук вилетів із дерева, ураженого хворобою.

Технічна шкода від ясенової смарагдової златки полягає у руйнуванні деревини у випадку заселення нею як живих дерев, так і заготовленої деревини.

Заселення ясеновою смарагдовою златкою дерев із тонкою корою починається зі стовбура, дерев із грубою корою – з гілок. Тому дерева із грубою корою, заселені златкою, відмирають поступово, починаючи з верхніх гілок. Одночасно на стовбурі розвиваються водяні пагони й гілки.

Основними симптомами заселення дерев ясеновою смарагдовою златкою є характерні льотні отвори на стовбурах і гілках, але вони з’являються наступного року після заселення. Крона заселених дерев розріджена, а листя передчасно жовтіє. На корі видно здуття та тріщини уздовж старих ходів, які інколи заростають калюсом, а на стовбурі – водяні пагони. Дуже характерними є сліди діяльності дятлів.

Сліди покльову птахами дерев, заселених ясеновою смарагдовою златкою (фото Ю. Скрильника, Луганська область)

Чи є можливим захист ясенів від смарагдової златки? Так, для особливо цінних дерев він є можливим, але надто дорогим. Оскільки жуки літають практично упродовж усього вегетаційного періоду, обприскувати крони інсектицидами необхідно декілька разів на сезон. У суху погоду інсектициди не є ефективними, тому на особливо цінних ділянках рекомендовано запроваджувати додатковий полив дерев. У США доведено, що ефективність інсектициду емамектин-бензоат зберігається упродовж 2–3 років, а заселені златкою дерева іноді відновлюють життєздатність наступного року після обприскування. У США застосовують також ін’єкції азадирактина у стовбур, що забезпечує захист дерев на 2 роки уперед.

У контролюванні чисельності ясенової смарагдової златки можуть відігравати позитивну роль ентомофаги. Так вважають, що згасання осередків цього шкідника у Москві відбулося саме завдяки діяльності їздців роду Spathius, які накопичилися за понад 10 років існування осередків і пристосувалися до нового живителя.

Наразі важливим є запобігання поширенню смарагдової вузькотілої златки в інші регіони України та далі в Європу. Згідно зі стандартом ЄОЗР (Європейської та Середземноморської організації захисту рослин – OEPP/EPPO), карантинна зона має охопити територію радіусом не менше 20 км навколо першого виявлення шкідника, щоб запобігти переміщенню деревини, дров і садивного матеріалу.

Насамперед має бути проведене детальне лісопатологічне обстеження для уточнення меж заселеної території. Усі дерева ясена пенсільванського у виявлених осередках у радіусі не менше 100 м навколо кожного заселеного дерева мають бути вилучені, а пні понижені на рівні ґрунту. Усі частини зрізаних дерев після оглядання кожного фрагменту на наявність златки мають бути спалені. У випадку виявлення додаткових заселених дерев слід встановити нові межі ділянки радіусом не менше 100 м навколо кожного заселеного дерева та повторити дії, викладені вище. Місця розташування всіх заселених дерев мають бути позначені на карті.

Звичайно, ці заходи мають бути проведені із залученням фахівців, зокрема науковців УкрНДІЛГА та співробітників ДСПП «Харківлісозахист». Водночас така робота потребує значних витрат часу та коштів, які не заплановані в бюджеті зазначених організацій. Деякі заселені златкою насадження взагалі не мають господаря, відповідального за їхній стан.

Тому прогноз є песимістичним. Златка пошириться далі на захід Луганської та сусідні Донецьку й Харківську області. У лісових насадженнях ясена пенсильванського не дуже багато, але він є у захисних смугах лісів уздовж залізниць і автомобільних доріг, знищення яких не є припустимим. До того ж, є відомості, що ясенова смарагдова златка спроможна заселяти також ясен звичайний, що становить загрозу й лісовим насадженням.

В. Л. Мєшкова,

завідувач лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА

Статтю опубліковано в журналі "Лісовий вісник" 2019, № 6. С. 8-11