На початку грудня 2019 року у Бельгії (Брюссель) відбулося 40-е засідання Експертної групи з лісових пожеж. Подія бере свій початок із 1998 року, коли у зв'язку з розвитком Європейської інформаційної системи лісових пожеж (EFFIS) було створено Експертну групу з лісових пожеж (EGFF). Наразі мережа EFFIS складається з 42 країн Європи, Близького Сходу та Північної Африки. EFFIS надає підтримку Центру реагування на надзвичайні ситуації цивільного захисту (Emergency Response Centre of Civil Protection) щодо інформації про розвиток пожеж під час кампаній з локалізації пожеж, а також формує та надає інформацію щодо пожежних режимів у природних екосистемах та їхню еволюцію, спричинену змінами клімату. Також надається інформація щодо наслідків пожеж.
Фрагмент сторінки EFFIS “Current Situation Viewer”. Щоденні растри пожежної небезпеки за методикою FWI
Надана інформація використовується для розробки стратегій управління пожежами, пом’якшення їхнього впливу на природні ландшафти та заповідні території та надання уніфікованої інформації про лісові пожежі в ЄС і на пан’європейському рівні (EFFIS централізує та зберігає національні статистичні дані країн-учасниць у загальній базі даних пожеж, забезпечує постійний моніторинг пожежної ситуації в Європі та Середземноморському регіоні).
Експертну групу з лісових пожеж (EGFF) координують Спільний дослідницький центр (JRC) та Генеральний директорат з охорони навколишнього середовища (DG ENV).
EGFF виконує ряд консультативних функцій, основними з яких є:
Під час заходу представниками країн-учасниць засідання Експертної групи було проведено аналіз тенденцій цьогорічного пожежного сезону на рівні країн-учасниць та на загальноєвропейському рівні.
Під час обговорення пірологічної характеристики 2019 року представниками Франції зазначено, що впродовж останніх років спостерігається збільшення кількості днів із сильним вітром, що збільшує ризики виникнення великих неконтрольованих пожеж. Також було описано феномен, коли упродовж посушливого періоду усього за кілька днів рослинність на площі у понад 5 тис. га загинула. В результаті сталося значне накопичення запасів горючих матеріалів, збільшився ризик виникнення ландшафтних пожеж в регіоні. Щодо оцінювання пожежної небезпеки за умовами погоди, у Франції почали тестувати та використовувати модифікований FWI (Fire Weather Index). Його модифікація зводиться до адаптації під природні умови Франції (динаміку вологості впродовж року в основних наземних горючих матеріалах залежно від умов погоди). Також використовується розрахунок вмісту вологи в горючих матеріалах на всю територію країни із застосуванням ДЗЗ (дистанційного зондування землі), що дозволяє просторово оцінювати пожежні ризики впродовж пожежного сезону.
Представники Нідерландів зазначили, що офіційна статистика за 2019 рік на даний час не є доступною, проте за попередніми даними пожежний сезон не був катастрофічним. У Нідерландах для оцінювання пожежної небезпеки використовують національну систему оцінювання, яка базується на визначенні вмісту вологи в горючих матеріалах та верхніх шарах ґрунту (залежно від їхнього типу). Також визначають вміст вологи в горючих матеріалах на ландшафтному рівні впродовж сезону за рахунок аналізу знімків ДЗЗ. Вивчають досвід використання літальних безпілотних засобів для пожежного патрулювання. На базі університету у Вагенінгені розпочато міжнародну програму PyroLife, результатом якої є підготовка майбутніх лідерів та науковців, які працюватимуть над дослідженнями у сфері ландшафтних пожеж (стипендії для підготовки 15 PhD).
Представник Сербії коротко охарактеризував пожежний сезон. Він також відзначив, що до 2020–2021 рр. планується перейти на застосування FWI (Fire Weather Index). Наразі ця система тестується лише в окремих регіонах країни. Для пожежного патрулювання також тестується застосування дронів.
Характерною рисою пожеж у Алжирі є те, що вони виникають хвилями, одночасно з виникненням теплових хвиль (heat wave).
Представник від Великобританії охарактеризував пожежний сезон (дані за півроку). Зазначено, що через тривалі посухи значно збільшилась кількість пожеж ранньою весною. У країні також використовують канадську систему оцінювання пожежної небезпеки FWI. Зазначено, що загибель лісів через хвороби та виникнення осередків шкідників вимагає швидких рішучих дій щодо протипожежної профілактики на цих ділянках.
В Італії в 2019 році було зафіксовано на 46% більше пожеж у порівнянні з 2018 роком, а особливістю їх було те, що значна кількість пожеж виникала не лише на півдні країни, але й на півночі. Така зміна режимів пожеж вимагає узгодження розміщення сил та засобів гасіння між регіонами країни.
Представниками Румунії, Болгарії, Польщі та Латвії стисло охарактеризовано пожежні сезони.
Представник Норвегії акцентував увагу на тому, що починаючи з 2020 р. в країні почне офіційно використовуватися FWI.
У Португалії розробляється стратегія управління пожежами на 10 років. Значний акцент зроблено на управління пожежами для сільських приватних землевласників. Заплановане щорічне фінансування на реалізацію стратегії складає 5 млн євро. У країні також використовують адаптований FWI, що має назву DSR (Daily Severity Rating), який ураховує особливості кожного регіону країни.
Представником Швеції під час виступу висвітлено інформацію про нові пожежні ризики. Виявлено, що глобальне потепління призвело до збільшення частоти та тривалості посушливих періодів у країні та виникнення значної кількості лісових пожеж, що кілька десятиліть тому було нехарактерним для цієї території.
Загалом на пан’європейському рівні для пожежного сезону 2019 року, як і для попереднього, характерними були ранній початок пожежонебезпечного сезону та виникнення пожеж у горах та на болотах. Також надано інформацію про запровадження обрахунку денної максимальної пожежонебезпеки за умовами погоди та погодинної пожежонебезпеки (на основі методології FWI) на пан’європейському рівні. Наразі ця інформація ще не висвітлена на офіційному сайті EFFIS (орієнтовно з’явиться на сайті в кінці 2020 р.).
Підбито підсумки національних доповідей щодо оцінювання пожежних ризиків. Під час обговорення національних методик оцінювання пожежної небезпеки, які були надані під час минулої зустрічі, діючі в Україні показник оцінювання пожежної небезпеки за умовами погоди та оцінювання пожежної небезпеки земельних ділянок лісового фонду є окремими складовими оцінки пожежних ризиків.Остання, в комплексі, крім цих двох складових мала б включати пожежне районування (зонування території), охоплюючи не лише кліматичні особливості та характеристики ділянок лісового фонду (мікрорівень), але й комплекс соціально-економічних змінних та ступінь вразливості лісових екосистем у регіональному аспекті.
Переважна більшість країн схиляються до уніфікації методик оцінювання пожежної небезпеки за умовами погоди на основі FWI. Оцінювання пожежної небезпеки часто доповнюють даними щодо вмісту вологи та фенологічних фаз рослинності на ландшафтному рівні (розрахунку індексів вегетації тощо) за допомогою методів дистанційного зондування землі.
С. Г. Сидоренко,
канд. с.-г. наук, с. н. с. лабораторії екології лісу УкрНДІЛГА